Чикаго – це місто-мрія, яке не можна не любити

Чикаго – це місто Уолта Діснея і Аль Капоне, Ернеста Хемінгуея і Едгара Берроуза, Майкла Джексона і Майкла Джордана… У Чикаго “народилися” романи “Сестра Керрі” Теодора Драйзера, “Джунглі” Ептона Сінклера та багато інших – всіх не перерахуєш. У ХХ столітті Чикаго став знаменитим завдяки джазу, який перекочував сюди в 20-і роки з Луїзіани і двом своїм громадянам, відомим не тільки в США, але й у всьому світі – гангстеру Аль Капоне (тримав під контролем монополію на торгівлю спиртним цілих 20 років) і мультиплікатору Уолту Діснею (народився в Чикаго і тут же помер в 1966 році, а своїх веселих мишенят вигадав у 1928-му).

Перш ніж перебратися у найвіддаленіший південний край Флориди в Кі Уест, в передмісті Чикаго Оук-Парк жив і працював Ернест Хемінгуей. Ну, а в наші дні місто прославилося на весь світ завдяки баскетбольній команді “Чикаго Буллз”, а точніше її найголовнішому гравцеві – Майклу Джордану, прозваному “Його Повітряність” за кидки у кільце в стрибку.

Ну, а якщо згадати історію Чикаго – то почалася вона з катастрофи, що обернулася успіхом.

КОРИСНА ПОЖЕЖА

Коли в 1674 році перші білі переселенці з Ірландії та Італії потрапили в гирло річки Чекугу (“велика згубна вода” – так називали її індіанці), їх зустріли болота, що кишіли комарами, і ворожі індіанські племена. Однак селище, побудоване при впадінні річки в озеро Мічиган, поступово зростало – головним чином через вигідне географічне розташування. В 1837 році поселення отримало статус містечка з населенням в 5 тисяч осіб.

Чикаго стало приваблювати все більше торговців, теслярів та інших ремісників, відповідно – активно забудовуватися. І процвітати б місту швидкими темпами, якби не спустошлива пожежа, що зненацька охопила його 8 жовтня 1871 року і тривала три дні. Її назвали “Великою”.

Близько 10 квадратних кілометрів міських забудов вигоріло дотла, в попіл перетворилися дві третини будівель – всі вони були з дерева, так само, як і міські тротуари; 300 громадян Чикаго загинуло у вогні, а 90 тисяч залишилися без даху над головою. Але місто відбудували заново, краще колишнього, і вже в 1882 році, використовуючи судноплавні переваги всієї системи Великих Озер і найближчого озера Мічиган, а також річок Чикаго і Огайо, воно стало найбільшим портом Північної Америки.

Пожежа зробила для Чикаго добру справу. Завдяки їй, вперше в Америці архітектори всього світу, а не тільки Сполучених Штатів, отримали можливість грандіозних експериментів з будівництва найвигадливіших і найоригінальніших будівель.

ВСЕ ВИЩЕ І ВИЩЕ, І ВИЩЕ?

Коли попелище, яке залишилося після пожежі, розчистили, відразу постало питання: “Що зводити на порожньому місці?” Будівлі, які стояли в Чикаго раніше, багатьом не подобалися, а побудувати щось екстраординарне не давали місцеві закони, за якими кожен клаптик міської землі, навіть випалена пустеля, коштував купу грошей. І тоді було вирішено – будувати не вшир, а тільки вгору.

Німецький дослідник сучасної архітектури Юрген Йодіке відмічає, що ідея використання стального каркасу в будівництві багатоповерхових будинків зародилась таки в Чикаго. Вперше сталева каркасна конструкція була використана архітектором Уїльямом Дженні. Це був будинок страхової компанії, побудований у 1885 році, висотою 55 метрів.

За першим хмарочосом пішли інші. В самому центрі Чикаго недоторкані пожежею залишилися лише дві будівлі – стара водонапірна вежа (збереглася до цих пір, сьогодні тут розташовано туристичний центр) та пожежна станція навпроти неї, тому хмарочоси росли, як гриби після дощу. Через два роки Чикаго вже прикрашали декілька десятків 12-16-поверхових споруд. Ці перші в Штатах багатоповерхові будівлі заклали основу для інших архітектурних експериментів, які здійснювали в Чикаго провідні американські та зарубіжні містобудівники – Френк Ллойд Райт, Луїс Салліван і Даніел Бернхем.

Друга хвиля “архітектурних примх” охопила Чикаго в 40-і роки. Будівлі типу Ріглі Білдінг (Wrigley Building), свічка Чикаго Сан Тауер (Chicago Sun Tower) та інші були побудовані за тими ж канонами – поверхів ставало більше, а нагорі кожного нового хмарочоса намагалися вигадати щось екстравагантне і оригінальне – типу копії Нотр-Дам де Парі або купола Собору Св. Петра у Ватикані.

І, нарешті, третя архітектурна хвиля “затопила” Чикаго в кінці 60-х – початку 70-х років. Саме тоді в місті розгорнулося будівництво хмарочосів-чемпіонів. Зараз в Чикаго офіційно зареєстровано два з двадцяти п’яти найвищих будівель на планеті.

Найвищою будівлею в Чикаго є 108-поверхова вежа Уілліс (Willis Towers), в недалекому минулому відома як Sears, побудована в 1973 році, висотою 442 метра (16-те місце в світі). Другою – Башта Трампа (Trump International Hotel and Tower), висотою 423 метра, 98 поверхів (22-ге місце в світі). Третім в черзі за нагородами стоїть Aon Center – 346 метрів, 83 поверхи (49-те місце в світі).

Ще більш активно залучає туристів Вежа Хенкок (Hanckock Building), яка розмістилась на четвертому місці серед найвищих будівель Чикаго. Будували її п’ять років, копіюючи Ейфелеву вежу в Парижі, а відкрили тільки в 1970 році. 100 поверхів вежі за допомогою металевих пластин стягнуті в трапецію, а сама вона тримається на чотирьох колонах, кожна вагою в 100 тонн. Її висота – 343.7 метра (51-ше місце в світі).

З оглядового майданчика на 94-му поверсі, куди можна піднятися за 40 секунд, відкривається приголомшлива панорама не лише всього Чикаго, але і чотирьох навколишніх штатів – Індіани, Іллінойсу, Вісконсина і Мічигану. Внизу, біля підніжжя Хенкока, побудовані ще три чиказькі знаменитості – найбільші в світі вертикальні торгові моли, найрозкішніший з яких – Блумінсдейл.

ЧУДОВА МИЛЯ І НАЙСМАЧНІША ЕТНІЧНА КУХНЯ

Перше, що дізнаєшся, прилетівши в міський аеропорт О’Хара, – він, виявляється, світовий рекордсмен за кількістю перевезених пасажирів. Місцевий акваріум Шедд, який виходить прямо в підводний світ озера Мічиган, – знову ж таки, найбільший критий водний парк на планеті.

А ще в Чикаго більше розвідних мостів, ніж де б то не було в світі, принаймні, так стверджують місцеві туристичні проспекти, і найбільші за площею парки – Грант-Парк і Лінкольн-Парк.

Взагалі, як такого “Чикаго з одним лицем” просто не існує – тут є Українське Село, Маленька Італія, Китайське містечко, Грецький і Німецькі райони, тобто цілі райони, які населені громадами українців, литовців, італійців, пуерторіканців або мексиканців. Звідси – ще один привід для гордості – найбільша в Америці кількість етнічних ресторанів (див. на сторінці “Ресторани”).

Щороку до Міста Вітрів приїжджають 30 мільйонів гостей. Для того, щоб міські чудеса архітектури стали їм зрозумілішими, а мистецтво – цікавішим, було побудовано один з найкращих в Америці Чиказький інститут мистецтв (Art Institute of Chicago), виставки якого приваблюють поціновувачів мистецтва всього світу. Тутешні колекції імпресіоністів можуть зрівнятися тільки з музеєм Дорсе в Парижі. А в самому центрі міста є ціла вулиця театрів, де найпопулярнішими залишаються бродвейські мюзикли і джазові постановки.

Але, головною визначною пам’яткою Чикаго є Чудова миля (Magnificent mile) – одна з найвідоміших торгових вулиць у світі. Чудова Миля “біжить” по Мічиган Авеню (Michigan Avenue) від річки Чикаго (Chicago River) на північ до Оук-стріт (Oak Street) та служить головною магістраллю між чиказьким діловим районом (Loop) та його “Золотим берегом” (Gold Coast). На цій, насправді цікавій, вулиці Міста Вітрів знаходяться безліч магазинів, торгових центрів, ресторанів, фешенебельних готелів та пам’яток Чикаго. Вулицю оточують величезні хмарочоси та історичні будівлі, такі як John Hancock Center, Trump International Hotel, Wrigley Building, Tribune Tower, Chicago Water Tower, Allerton Hotel та інші.

Однозначно – Місто Вітрів на березі озера Мічиган з трьома мільйонами жителів – це одне з найцікавіших місць на землі!

Chicago