Що українська кухня може запропонувати світові?

Уявіть реальність, в якій українська кухня розвивається без перешкод. Ніхто не намагається нав’язати нам своїх кулінарних уподобань. Національна гастрономія підкорює світові рейтинги. А ми — оберігаємо традиції та нанизуємо на них цікаві й сучасні рішення. Погодьтеся, картинка вражає! А якщо я скажу, що вже за кілька років ми зможемо жити у такій реальності? Зараз поясню.

Борщ, вареники та голубці — мабуть, це єдине, що у світі знають про українську кухню. А якщо ми розповімо світові про поєднання закарпатської бринзи та південного сонячного кавуна, про подільський капусняк і поліський куліш, наддніпрянські вергуни, буряковий квас, зеньківську ковбасу та полтавські галушки? Світові нічого не відомо про українську кухню і в цьому наш величезний плюс. Світ вільний від стереотипів про неї, і завдяки цьому ми можемо презентувати себе світові крутими та різними.

Українські шефи багато років наслідували світові тренди та ламали голови над тим, як здивувати світ. А відповідь була поруч — наша українська кухня.

Нещодавно я помітив цікаву річ. На міжнародних подіях і в дружніх розмовах із закордонними колегами нашу кухню згадують як щось нове та оригінальне. Про нас думають, як про незалежних, сучасних і трішки зухвалих. І це нормально, адже нам є чим дивувати.

Наприклад, нашими локальними продуктами. Їхньою натуральністю, екологічністю й якістю. Це той фундамент, на якому стоїть українська гастрономія. Нашою сміливістю та винахідливістю. Крім стрімкого розвитку креативних індустрій, Україна, наприклад, може похвалитися піднесенням барної культури. Як не дивно, у світі про київські бари говорять так само як і про берлінські рейви. Тобто, голосно та з інтересом. А також — нашими шефами. Наразі в Україні виросло ціле покоління шеф-кухарів, яке здатне запропонувати страви рівня найкращих світових закладів. І це неодноразово підтвердили і туристи, і закордонні експерти.

Кулінарні тренди, які сьогодні є в Україні, вже досить відчутно перегукуються зі світовими. Мова не тільки про популяризацію сезонних і локальних продуктів, а й про пошук нових смаків. Ми вчимося виходити за рамки традиційних технологій приготування їжі та не боїмося започатковувати свої гастрономічні правила.

Нині весь світ активно говорить про ощадливе використання природних ресурсів, і ми також не пасемо задніх. В Україні зароджується тренд на турботу про навколишнє середовище. Ресторани, бари та кав’ярні впроваджують у своїй роботі безвідходне виробництво, сортують сміття, відмовляються від пластику й орієнтуються на розумне споживання ресурсів. Крім того, серед українців є мода на здорову їжу. Пандемія коронавірусу ще раз наголосила на важливості дбайливого ставлення до свого здоров’я. Відтак світова тенденція на екологічне харчування знайшла місце й в нашому житті.

Ще один світовий тренд, який гучно перетинається з нашим сучасним запитом, — відродження культури, а разом із нею — автентичної національної кухні. Країни, одна за одною, розуміють, що це чи не єдина можливість розповісти про свої кулінарні здобутки наступним поколінням і зафіксувати їх в історії. Довго нашу кухню приховували та підміняли різним радянським непотребом. І сьогодні ми дуже спраглі до знань про те, яка ж на смак справжня українська їжа.

Крім цього, є ще один тренд, в якому ми можемо дати фору багатьом країнам. Це — креативність, тобто наше вміння дивитися на звичні речі під іншим кутом. І навіть, якщо світ уже звик до нестандартних речей та рішень, я впевнений, що в цьому місці українська культура беззаперечно лідирує.

Тренди, про які я розповів, тільки набиратимуть обертів і ставатимуть все актуальнішими. А це означає, що українська кухня рухається у правильному напрямку. Саме до тієї реальності, де має своє унікальне місце у світі та розвивається без жодних перешкод.