В неділю, 22 вересня 2019 року, в приміщенні Українського Інституту Сучасного Мистецтва Чикаго (Ukrainian Institute of Modern Art) зібрались представники діаспори Чикаго. Метою зустрічі став збір коштів а підтримку Національного Університету “Києво-Могилянська академія”, організований Києво-Могилянською фундацією Америки (президент Марта Фаріон). Почесним гостем фандрейзингу став Йоганан Петровський-Штерн (Yohanan Petrovsky-Shtern), професор Northwestern University Чикаго, член ради Фундації, почесний доктор Могилянки, письменних і художник, народжений в Києві.
Роком заснування Києво-Могилянської академії вважається 1615 рік, коли Київське Богоявленське братство на кошти знатної киянки Галшки Гулевичівни організувало школу для дітей різних станів православного віросповідання. 15 жовтня цього року Галшка вписала до Київських маґістратських книг дарчу, за якою свою садибу на Подолі вона передала братству для заснування монастиря та школи.
Першим керівником школи був один із засновників і меценатів Київського братства, майбутній київський митрополит Йов Борецький. Іншим співзасновником братства та братської школи, викладачем школи був архімандрит Києво-Печерського монастиря Єлисей Плетенецький. До діяльності школи були залучені: письменник, богослов, наступний архімандрит Києво-Печерського монастиря Захарія Копистенський, ігумен Київського Братського монастиря, майбутній київський митрополит Ісая Копинський, мовознавець й лексикограф, письменник Памво Беринда, богослов Лаврентій Зизаній, письменник й мовознавець, доктор філософії та медицини, другий керівник братської школи (1619–1620) Мелетій Смотрицький та ін. У лаврській друкарні видавалися книжки, які використовувалися у навчальному процесі у братській школі. Школа мала підтримку Війська Запорозького і, зокрема, гетьмана Сагайдачного.
У вересні 1632 року Київська братська школа об’єдналася з Лаврською школою. У результаті було створено Києво-Братську колегію. Згодом колегія іменувалася Києво-Могилянською на честь свого благодійника та опікуна.
Згідно з Гадяцьким трактатом 1658 року між Річчю Посполитою і Гетьманщиною колегії надавався статус академії. Після входження українських земель у склад Московського царства статус академії був підтверджений у грамотах російських царів Івана V 1694 року та Петра I 1701 року.
19 вересня 1991 року, згідно з розпорядженням Голови Верховної Ради України “Про відродження Києво-Могилянської академії”, було створено Університет “Києво-Могилянська академія” на історичній території Могилянки.
Однак, без підтримки української діаспори Могилянці довелось би нелегко розвиватися, особливо перші 10 років. Це розуміли українські академіки і меценати в Північній Америці, які перші підтримали ідею відродження університету в 1991 році. Згодом, у 2002 році у США було офіційно зареєстровано “Києво-Могилянську фундацію Америки” для підтримки та допомоги новоствореному університету. Метою цієї благодійної організації була підтримка і розвиток як самої “Києво-Могилянської академії”, так і інших вищих навчальних закладів у незалежній Україні на принципах відкритого суспільства, демократії та верховенства права.
На сьогодні Фонд має багато видатних проектів, серед яких успішні кампанії по збору коштів та програми обміну для університету. Завдяки підтримці донорів університету вдалося створити, оновити та підвищити наукові та дослідницькі стандарти бібліотеки, шкіл громадського здоров’я, права, журналістики та бізнесу, він включив сходознавство та дослідження Голодомору в свою академічну програму. Крім того, Фонд фінансував стипендії студентів, викладачів та різні академічні обміни з університетами США.
Головним досягненням стало створення Електронної бібліотеки України (ELibUkr), що забезпечує доступ до електронної інформації для університетських бібліотек в Україні. Спочатку підтриманий USAID, ELibUkr базується в бібліотеці ім. Антоновича Києво-Могилянської академії, а розпочалася альянсом Національного університету Києво-Могилянської академії, Харківського національного університету імені Каразіна та Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Менш ніж за три роки Електронна бібліотека України розширилася до шістнадцяти основних університетських бібліотек України. Мета полягає в тому, щоб отримати українську урядову підтримку, щоб включити основні вісімдесят п’ять університетів України.
У неділю, 22 вересня, перед представниками діаспори, спонсорами й меценатами Фундації виступили: зі вступним словом президент Києво-Могилянської фундації Америки Марта Фаріон (яка також є головою Комітету міст-побратимів Чикаго-Київ, головою ради та членом-засновником Електронної бібліотеки України (ELibUkr), президент фундації “Самопоміч” Ореста Феденяк, президент фундації “Спадщина” Тарас Дрозд, президент Національного Університету “Києво-Могилянська академія” Андрій Мелешевич та Генеральний консул України в Чикаго Лариса Герасько. Присутні переглянули цікаві кадри з навчального процесу Могилянки та мали чудову нагоду поспілкуватися.
Організатори висловили щиру вдячність усім, хто долучився до цього благодійного заходу.
