Книга Оксани Забужко увійшла до двадцятки найкращих романів XXI століття

Книга Оксани Забужко увійшла до двадцятки найкращих романів XXI століття
фото: Валентин Кузан

Роман Оксани Забужко “Музей покинутих секретів” увійшов до списку 20 найкращих романів XXI століття, повідомляє письменниця на своїй сторінці у Facebook.

“І ще одну гарну новину маємо з Цюриха – швейцарська Tages Anzeiger включила “Музей покинутих секретів” до списку двадцяти найкращих романів 21 століття”, – пише пані Оксана.

Над книгою “Музей покинутих секретів” авторка працювала багато років. Роман вийшов друком у 2009 році, він перекладений англійською, німецькою, польською, чеською та російською мовами.

«Музей покинутих секретів» – така собі детективно деконструйована родинна саґа. Головні герої, журналістка і торговець антикваріятом, намагаються розібратися в хитросплетіннях минулого своїх і сусідніх родин, хитросплетіннях, замішаних на крові, зраді, вірності й пов’язаних з історією, починаючи від середини XX століття: УПА, Голодомором, відлигою тощо. Доволі символічно, що події роману завершуються теж у доволі помітний історичний момент, у 2004 році, напередодні Помаранчевої революції. Адже «Музей покинутих секретів» багато в чому є саме романом про гідність, про вибір, про змагання між цинізмом й ідеалізмом, словом, про все те, що так виразно зматеріялізувалось у повітрі 2004 року.

Це – епос сучасної України: у книзі описане життя трьох поколінь від 1940-х років до весни 2004-го. Велика література і жорстока правда – про владу минулого над майбутнім, про кохання і смерть, про споконвічну війну людини за право бути собою.

Визнання Tages Anzeiger – не перша відзнака для “Музею покинутих секретів”. Роман у 2010 році визнавався найкращою українською книгою року за версією журналу “Корреспондент”, отримав премію “Книжка року” у номінації “Красне письменство”, Премію “Книга року ВВС-2010” та літературну нагороду Центральної Європи “Ангелус”.

Серед двадцятки найкращих романів ХХІ століття Tages Anzeiger назвала також “Наступник” Ісмаїла Кадара з Албанії, “Все, що ми віддати повинні” Казуо Ішигуро з Англії, “Башта” Уве Телькамп з Німеччини тощо.