У 1931 РОЦІ УКРАЇНЦІВ БУЛО 81 МІЛЬЙОН. “ДЯКУЄМО” БРАТНЬОМУ СОВКУ. ВСЬОГО ЗА ШІСТЬ РОКІВ ЗНИКЛО 55 МІЛЬЙОНІВ НАШИХ БРАТІВ І СЕСТЕР. ЦЕ ВТРИЧІ БІЛЬШЕ НІЖ У ДРУГУ СВІТОВУ
Про це пише Микола Марченко у своєму блозі на Gazeta.ua.
З його слів, українців цілеспрямовано винищував комуністично-більшовицький режим, і є цілком документальні підтвердження самої ідеологічної системи Радянського Союзу.
У 1931 році в Ленінграді було видано книгу “На вєлікой стройке”.
У ній наводяться дані, що у 1931 році в СРСР проживали 81 мільйон українців та лише 77 мільйонів росіян. Але за 5 років кількість українців якимось фантастичним чином скоротилася на 55 мільйонів.
Слід зазначити, що сюди не ввійшли українці Галичини, яка перебувала у складі Польщі. Вже наступний перепис населення 1937 року вказує, що українців в СРСР є 26 мільйонів.
Знаючи такі цифри, ще жахливішими постають репресії 1930-х років.
В іншому блозі Микола Марченко пише, у який спосіб Харків та інші міста Украни ставали «руськими городами».
У 30–50 роки у СРСР лише за читання “Кобзаря” чи просто за любов до української мови людей репресували.
Були розстріляні всі відомі в Україні кобзарі. Комуністи розстріляли багатьох учителів, лікарів, письменників іншу інтелігенцію лише за те, що розмовляли, писали чи співали українською мовою. Тут же можна згадати тисячі розстріляних церковників української церкви.
У Харкові розстріляли 33 студентів за відмову складати іспити російською мовою
Дійшло до того, що у 1951 році за вироком закритого судового засідання розстріляли 33 студентів Харківського університету за … відмову складати іспити російською мовою, 800 – репресували. Ось у який спосіб Харків та інші міста України ставали „руськими городами”.
До речі, у містах України в 1926 році в українських школах українською мовою навчалося 97 % дітей, а на початку 90-их лише 21 відсоток дітей навчався українською.
Подібні методи нищення всього українського не застосовували навіть у царській Росії.
Продовжують це робити і сьогодні, але вже іншими шляхами: не через фізичне винищення, а через заборони.
До того ж останнім часом через ЗМІ наполегливо поширюють міф про лінгвістичну близькість української і російської мов, мовляв, природно, що російська мова для українців є рідною. Дослідження спеціалістів Київського університету ще в далекі 60 роки (про незалежність України в ті роки й мови не було!!!) говорять про зовсім інші результати.
Українська мова відрізняється від польської на 30 відсотків; від болгарської – на 32 відсотків; від чеської – на 36 відсотків; від російської – на 38 відсотків. Тому якоюсь дивною однобокістю характеризується ця „близькість” – лише на користь Москви.
„Думається, причина засилля російської мови в Україні не в лексичній близькості, а в політиці, метою якої є вигублювання українського етносу, недопущення розквіту України. Питання „бути чи не бути українській мові”, „національному інформаційному просторові” означає „бути чи не бути українській Україні”, – пише Микола Марченко.
