28-а річниця Незалежності: Чи Самостійна Україна?

День Незалежності України – державне свято, що відзначається щороку 24 серпня на честь прийняття Верховною радою УРСР Акту проголошення незалежності.     

Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ.

                                                                                                                                                             (Микола Міхновський)

Фото: www.ukrinform.ua

“…Яким правом російське правительство поводиться з нами на нашій власній території, наче зі своїми рабами? Яким правом відносно нас, тубільців своєї країни, видано закон з 17 травня 1876 року, що засуджує нашу національність на смерть? На підставі якого права на всіх урядах нашої країни урядовцями призначено винятково росіян або змоскалізуваних ренеґатів? На ґрунті якого права з наших дітей готують по школах заклятих ворогів і ненависників нашому народові? Через що навіть у церкві панує мова наших гнобителів? Яким правом правительство російське здерті з нас гроші витрачає на користь російської нації..? І, нарешті, найголовніше: чи має право царське правительство взагалі видавати для нас закони, універсали та адміністраційні засади?” – писав Микола Міхновський у своїй брошурі “Самостійна Україна” ще на початку 20 століття.

Його промова у 19 лютому 1900 року на Шевченковому святі у Полтаві викликала у слухачів шок. Більшість інтелігенції не були готові до таких гучних заяв, їхні найсміливіші мрії сягали тільки національно-територіальної автономії в складі Росії.

Ці шість запитань, які звинувачують Росію в русифікаторській політиці й закликають до необхідності здобуття Україною державної незалежності й соборності силою зброї, й через 119 років спонукають нас до боротьби.

Яка мета Росії сьогодні? Знищення української нації, як суб’єкта міжнародного права і геополітичної реальності. Росія прагне реалізувати цю мету шляхом війни, і вона розпочалась не в 2014 році, а понад 300 років тому. Найбільші зусилля й кошти Росія вкладає в пропаганду проти українізації України (в тому числі, й в українські ЗМІ, книгодрукування, фільми, зірок кіно та естради, фестивалі, конкурси та інше), у проросійські партії та об’єднання, у знищення української політичної системи. Загрузнувши у цій липкій павутині по самі вуха, більшість наших співвітчизників, надто російськомовних, не бачать смертельної загрози нашій державності. Вони продовжують стверджувати “какая разніца” якою мовою спілкуватись і що треба просто “перестать стрелять”, аби в Україні запанували мир та спокій. Вони впевнені, що їхня російська мова не заважає їм бути патріотами.

Я ще раз кажу – прокиньтесь! У протиборстві з Росією Україна може вистояти лише як Українська Україна!!! Ми переможемо лише в тому випадку, коли збережемо нашу національну ідентичність!

НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ УКРАЇНИ – ЦЕ ЗАГРОЗА САМОМУ ІСНУВАННЮ РОСІЇ!

Русифікація українського населення проводилась жорстоко й нещадно. Нагадаю найяскравіші приклади нашої історії:

– Царський закон з 17 травня 1876 року наклав заборону на українську мову, і вона була вигнана зі школи, суду, церкви й адміністративних закладів. Нащадки Павлюка, Косинського, Хмельницького й Мазепи були позбавлені права мати свою літературу й свою пресу.

– 100 років тому, війська більшовика Муровйова у захопленому Києві організували “червоний терор”. У місті ріками лилася кров: відбувалися грабежі, насильства, погроми й масові вбивства. Вбивали за українську мову (якою розмовляли більше половини киян), за українську вишиванку (яку носили більше половини киян), за українські документи чи українську мову в них. П’яні росіяни їздили по Києву на броньовику з написом “Смерть украинцам!”.

– 1933. Наказ Сталіна про припинення українізації і знищення більшості українських письменників.

– 1932-33 роки. Голодомор – знищення українського села, фундаменту української ідентичності.

– 1940-і роки – знищення української церкви (православної та греко-католицької). Розстріл та вивезення до Сибіру сімей українських священиків.

– 1937.Розстріл української інтелігенції – політиків, вчених, письменників, митців, священиків – та кількох сотень українських селян в урочищі Сандармох (Карелія). Тут відбулася одна з найбільших каральних операцій НКВС: за п’ять ночей з 27 жовтня до 4 листопада було розстріляно 1111 в’язнів.

– 1939. Після “визволення” Західної України – закриття частини українських і відкриття російських шкіл.

– 1958. Постанова Пленуму ЦК КПРС про перехід українських шкіл на російську мову викладання. 17 вересня 1959 Верховна Рада УРСР прийняла вже свою відповідну постанову.

 

“Країна може зазнати поразки внаслідок збройної агресії, але вона неодмінно звільниться і відновиться, якщо буде збережено її ідентичність. Однак, якщо країна втрачає свою ідентичність, вона ніколи не відновиться і ніколи не стане знову незалежною державою”, – заявив український правознавець, представник України в Раді ООН із прав людини Володимир Василенко в своїй промові “Мета Росії – тотальне знищення України”.

Росія вкладає шалені кошти та зусилля в мовно-культурну, інформаційно-пропагандистську та мiжконфесійну війну проти України. В 2014 році Росія окупувала Крим і розв’язала війну на нашому Cході. Москва оголосила про спрощену систему отримання російських паспортів спочатку жителям ОРДЛО, а потім –усім мешканцям Донецької та Луганської областей. В Україну повертаються корупціонери, олігархи-втікачі та проросійські політики.

Наша Вітчизна – насправді в небезпеці.

Сьогодні наш народ знову відстоює свої свободу, гідність та самостійну державу. Українці змагаються за право самостійно вирішувати долю свого народу і цілісності держави. Жодна успішна країна світу не сформувалась одномоментно і, на жаль, жодна – безкровно. Все залежить від наполегливості та зусиль, яких народ спроможний докласти до реалізації своєї мрії.

Сьогодні справжній українець –це той, хто приймає українську історію як власну, вшановує українських героїв і мучеників, визнає лише одну державну мову та поціновує свободу і гідність більше, аніж стабільність та вигідність. Той, хто сповідує “одну, єдину, неподільну від Карпатів аж до Кавказу, самостійну, вільну демократичну Україну”.

Нехай страхополохи та відступники йдуть, як і йшли, до табору наших ворогів, їм не місце поміж нами, і ми проголошуємо їх ворогами Вітчизни. Усіх, хто на цілій Україні не за нас, той проти нас. Україна для українців, і доки хоч один ворог-чужинець лишиться на нашій території, ми не маємо права покласти оружжя. І пам’ятаймо, що слава і побіда це доля борців за народню справу. Вперед, і нехай кожний із нас пам’ятає, що коли він бореться за народ, то мусить дбати за ввесь народ, щоб цілий народ не згинув через його необачність.

Вперед! Бо нам ні на кого надіятись, і нічого озиратись назад!” (Микола Міхновський)

З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ, ДРУЗІ!

Слава Україні!

August 2019