30-РІЧНИЙ ЮВІЛЕЙ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ – СВЯТО НЕЗЛАМНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ДУХУ!

Борімося – поборемо! Нам Бог помагає…

Фото: www.ukrinform.ua
  • Уперше День Незалежності України святкували не 24 серпня, а 16 липня – у день, коли Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Саме цей документ, ухвалений у 1990 році, дав змогу через рік проголосити незалежність країни. І уже тоді на честь проголошення свято вирішили відзначати 24 серпня.
  • Після того, як депутати проголосували за Акт про незалежність, Ігор Юхновський запропонував винести цей документ на всеукраїнський референдум. У ті хвилини для багатьох депутатів, зокрема і з антикомуністичної Народної Ради, така пропозиція виглядала не зовсім доречною, оскільки всі необхідні рішення ухвалила Верховна Рада. “Якби не було всеукраїнського референдуму, Верховна Рада СРСР могла відновити УРСР. Генеральний прокурор Радянського Союзу міг оголосити це рішення незаконним і заборонити його”, – згадував академік Ігор Юхновський.
  • На референдум було винесено одне питання: “Чи підтверджуєте ви Акт проголошення незалежності України?”. 28 804 071 особа (90,32%) відповіла “Так, підтверджую”.  За незалежність на Львівщині проголосувало 97,46% а це 1 866 921 особа. Проти було лише 1,86% (35 671 особа). Акт проголошення незалежності від 24 серпня 1991-го підтримали виборці в усіх регіонах України. Найменше прихильників незалежності виявилося у Севастополі (57,07%) та Криму (54,19%), решта областей включно зі східними віддали понад 80% голосів на підтримку історичного Акту. Найбільша підтримка була у Тернопільській (98,67%), Івано-Франківській (98,42%), Львівській (97,46%), Черкаській (96,03%), Рівненській (95,96%) та Київській (95,52%) областях.
  • Тільки після 1 грудня 1991 року Україну почали визнавати інші країни світу. Найпершими, 2 грудня, Україну як незалежну державу визнали Канада і Польща, 3-го – Угорщина, 4-го, коли ЦВК підвела підсумки плебісциту, – Латвія і Литва, 5-го – Російська Федерація, Аргентина, Болгарія тощо.
  • 5 грудня Верховна Рада проголосила у “Посланні до парламентів і народів усіх країн”: “Договір 1922 року про утворення Союзу РСР Україна вважає відносно себе недійсним і недіючим”. 8 грудня 1991 року лідери України, Росії і Білорусі (“ключових” республік, які у 1922 році створили СРСР) підписали договір про те, що Союз “як суб’єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування”. В історію цей документ увійшов під назвою Біловезькі угоди. Що характерно, жодна радянська республіка (за винятком хіба що балтійських) після українського референдуму не провела свого власного референдуму щодо незалежності.
  • Відразу після завершення позачергового засідання парламенту УРСР, 24 серпня 1991 року, опозиціонери виконали гімн Українських Січових стрільців прямо біля трибуни. Крім того, пісню підхопили навіть мітингувальники.
  • 1 грудня 1992 року – дата офіційного народження інтернету в Україні: у цей день було офіційно зареєстровано національний домен “.ua”.
  • Перший офіційний мобільний дзвінок в Україні, який 1 липня 1993-го у прямому телеефірі національного телебачення здійснив тодішній президент Леонід Кравчук, тривав 40 секунд. Телефонував глава держави нашому послу в Німеччину, поставивши декілька формальних запитань. Кравчук використовував апарат “Моторола Associate-2000” вагою майже 400 г і ціною приблизно $2000.
  • 24 серпня 1994 року в Києві на Хрещатику пройшов перший військовий парад, присвячений Дню проголошення Незалежності України.
  • Першу олімпійську медаль Незалежна Україна отримала взимку 1994 року. Її виборола фігуристка Оксана Баюл у Норвегії.
  • 15 днів – із 2 по 16 вересня 1996 року – в одночасному обігу перебували як тимчасова українська валюта – карбованці (яка була дійсна від 1992-го), так і запроваджена указом президента Леоніда Кучми нова валюта – гривня. Тоді стабілізація економіки та інфляції дозволила запровадити гривню. 100 000 карбованців міняли на одну гривню, а після 16 вересня прийом і обіг карбованців було припинено.
  • 161 статтю та 15 розділів має Конституція України, яка була прийнята 28 червня 1996 року. Тоді президент Леонід Кучма вночі замкнув депутатів і не випускав із Ради, допоки не було знайдено усіх компромісів та не було проведено результативного голосування.
  • Третій за величиною ядерний арсенал дістався Україні після розпаду СРСР – міжконтинентальні балістичні ракети: 130 одиниць SS-19, 46 одиниць SS-24, 25 одиниць Ту-95, 19 одиниць Ту-160 – стратегічних бомбардувальників, здатних нести крилаті ракети. Але у 1994 році Україна приєднується до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї і до 1996 року позбувається ядерних арсеналів. Безпеку України мав гарантувати Будапештський меморандум, підписаний РФ, Великою Британією та США, який, як відомо, не захистив країну від російської агресії.
  • У 1996 році починала діяти перша незалежна українська станція в Антарктиді “Академік Вернадський”.
  • У 2003 році було затверджено Гімн України.
  • На “Євробаченні” представник України вперше виступає у 2003 році. Тоді Олександр Пономарьов із піснею Hasta la Vista посідає 14 місце. Наступного, 2004 року, Руслана перемагає на пі­сен­ному конкурсі у Стамбулі із запальною композицією Wild Dances. У 2016 році українська співачка Джамала з піснею про репресії кримсько-татарського народу – “1944” – вдруге виборює перемогу для України на “Євробаченні”.
  • А вже за рік після дебюту України на “Євробаченні” в Україні відбувається революція. Помаранчевий Майдан почався у листопаді 2004 року – акції протесту на Майдані Незалежності у Києві проти фальсифікацій президентських виборів на користь Віктора Януковича. Протести були мирними і призвели до ухвалення Верховним Судом рішення про переголосування другого туру. Президентом України став Віктор Ющенко. Це був єдиний випадок в історії України, коли вибори президента відбувалися у три тури.
  • Цікавий факт: за час незалежності в Україні змінилося 18 прем’єр-міністрів. За законом, одна каденція триває 5 років. Найдовше на посаді перебував Микола Азаров (3 роки, 10 місяців і 17 днів), найменше – Олексій Гончарук (6 місяців і 4 дні). Відповідно за усю історію України жоден із її прем’єр-міністрів не добув до кінця своєї каденції.
  • На виборах 2010 року, попри досвід Помаранчевої революції, перемогу здобув проросійський кандидат Віктор Янукович. Проте до кінця своєї президентської каденції він так і не добув.
  • 23 листопада 2013 року – під Стелою Незалежності у Києві зібралися перші протестувальники – патріотів обурило, що Янукович на догоду Росії відмовився підписати у Вільнюсі угоду про Асоціацію з ЄС. Протести переросли у Євромайдан та Революцію Гідності. Влада вирішила силою придушити мирні виступи українських громадян. Зрештою, від куль снайперів та кийків “Беркута” на Майдані загинуло понад 100 людей – різного віку і з усіх куточків України. Дуже багато було поранених і травмованих. Проросійська влада Януковича влаштувала на Майдані Незалежності справжній терор проти власного народу. Зрештою, революція призвела до відсторонення Януковича від влади і його втечі з країни.
  • Одразу після втечі Януковича в російський Ростов Росія анексує Крим, проводить там “референдум”, якого не визнає світ.
  • 14 квітня 2014 року запровадили рішення Ради національної безпеки та оборони України про проведення антитерористичної операції. Це стало відповіддю на масове проникнення в східні області країни озброєних російських терористичних угруповань і захоплення ними органів місцевої влади. Протидія збройній агресії Росії у форматі АТО тривала до лютого 2018-го.
  • 18 лютого 2018-го Верховна Рада ухвалила закон “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях”. Замість антитерористичної операції, котра офіційно припиниться 30 квітня, оголосили про початок операції Об’єднаних сил.

Сьогодні війна триває. Упродовж останніх місяців Росія стягує до кордонів України військову техніку та облаштовує табори. Вона й далі використовує не контрольовані Україною ділянки кордону для переміщення на тимчасово окуповану територію в Донецькій і Луганській областях особового складу, зброї, боєприпасів, паливно-мастильних матеріалів і майна військового призначення.

Станом на 31 січня 2021 року, за даними Управління верховного комісара ООН з прав людини, загальна кількість загиблих становить 13100-13300 осіб. З-поміж них: 3375 загиблих і 7000-9000 поранених цивільних осіб, приблизно 4150 загиблих і 9700-10700 поранених українських військових.

У війні з Росією Українське Військо зросло, змужніло, змінилося. Громадянське суспільство чітко зрозуміло: “братня любов” росіян – смертельно небезпечна.

Боротьба триває!

August 2021