Керуйте думками і тоді вам не доведеться перейматися

Мудрі правила, які позбавлять вас від звички перейматися

Керуйте думками і тоді вам не доведеться перейматися

Життя – мудрий вчитель, який дуже дорого бере за свої уроки. Не для гарного тексту сказано, а підтверджено досвідом. У школі життя неможливо не здати урок. Якщо урок потрібно вивчити, то життя раз по раз повертатиме до тієї ситуації, яку потрібно засвоїти, до тих пір, поки людина повністю не засвоїть цей життєвий урок. Тому людину, яка пройшла  багато складних життєвих уроків ми називаємо мудрецем, досвідченою людиною. Добре б ще прислухатися до думки таких людей, щоб не повторювати чужих помилок.

Але ж так не буває. Поки власні шишки на чолі не наб’єш, урок не вважається зданим. У житті ми можемо відчувати два стани: або ми ростемо і розвиваємося, або деградуємо. І кожен зданий життєвий урок нам посланий як раз для зростання і розвитку. І не потрібно нарікати на долю. Скаржитися на випробування, які ми отримуємо. Людина дуже автоматична істота. Ми схильні завжди діяти перевіреними методами, спираємося на минулий досвід, діємо стереотипно і шаблонно.

І навіть може бути, що це положення речей нас не влаштовує, але так звичніше і перевірено. А все нове лякає і відштовхує. А значить ми застряємо в зоні комфорту і деградуємо.

І якщо раптом відбувається щось, чого ми не очікували (розлучення, втрата близьких людей, втрата роботи і т. Д.), Ми випадаємо зі звичного стану життя, стаємо неспроможними і нездатними подолати ці життєві уроки. Одних труднощі ламають, інших загартовують і змушують переглянути своє минуле життя і починати працювати над собою. У житті свої закони і від того, що ми до них не готові, вони не перестають працювати.

І ось деякі з них.

1. Життя – це серія потрібних нам уроків.

Припиніть чинити опір тому, що відбувається. Сила дії дорівнює силі протидії. Чим довше ви будете лаяти, звинувачувати, чинити опір тому, що відбувається у вашому житті, тим більше ви обнуляєте свою енергетику, а значить і зводите життя нанівець. Згадайте зараз свої найскладніші життєві ситуації. Напевно, було дуже складно, але саме ви теперішній результат цих переживань. Ви сьогодні – це результат вчорашнього життєвого досвіду. І якщо вам щось не подобається у вашому сьогоднішньому положенні, то саме тому, що урок зданий неправильно. А значить попереду вас чекає повтор подібної ситуації. Не хочете? Тоді міняйтеся добровільно.

2. У Всесвіту немає “любимчиків”.

Здавалося вам іноді, що комусь щастить більше, що він народився під щасливою зіркою або він поцілований Господом? Забудьте про це. Карма або доля – це наслідок нашого минулого і причина для майбутнього. Ви можете навіть не здогадуватися, який шлях пройшли люди, які вам здаються успішними. Кожному дається такий хрест, який здатна витримати його спина. Закон Сіяча говорить наступне: щоб потиснути плоди, потрібно спочатку попрацювати. Якщо вам до сих пір не пощастило, значить ваше бажання ще не оплачено вами ж, ви просто не готові ще до успіху. Буває ж таке, що велика слава або гроші знищують людини і замість зростання і розвитку він деградує і гине.

3. Життя – дзеркало наших переконань.

Переконання – це уявлення людини про те, що таке добре і що таке погано, що працює і що не працює, що правильно і що неправильно. Особистість являє собою безліч оболонок, в центрі яких знаходиться ядро, або ID. ID – це сама глибинна людська сутність, самоідентифікація. Те, як ми себе відчуваємо: «Подає надії підприємець», «Людина, з яким чинять несправедливо». Ядро змінити найскладніше, проте саме самоідентифікація формує наступний рівень – переконання. Такі переконання, як «Інтернет – це фігня» або «Інтернет – це робочий інструмент», «Для бізнесу потрібні гроші» або «Всі мужики – козли». Будь-які описові характеристики нашої реальності є нашими переконаннями. Переконання формують новий рівень, який називається здібностями.

Наші здібності – це наші навички і вміння щось реалізовувати. Чи можемо ми щось зробити або не можемо, а якщо можемо, то як? – ось питання, що характеризує рівень наших здібностей. Здібності виникають згідно з нашими переконаннями.

Здібності провокують модель поведінки: дію чи бездіяльність. Залежно від того, які здібності у вас є. Ось таким чином наша реальність і формується. Індикатором реальності є ті люди, які нас оточують. Ви відчуваєте себе комфортно з тими людьми, які думають і поводяться так само, як ви. Подібне завжди прагне до подібного. Якщо людина з вами не згодна або живе за іншими принципами, ви від нього неминуче віддаляється. Ваш коло спілкування є найточнішою вашої проекцією і ключем до розгадки вашого власного «я».

А тепер до кожного з цих рівнів додамо приставку «анти-», або знак мінус. Отже, ми отримаємо антиID. Переконання, які повинні розвивати, перетворюються в антипереконання, які ведуть до деградації. Здібності стають антиздібностями. Таким чином, людина реалізує антиповедінку і ще сильніше зміцнює власну антиID. Ниття в цій історії відіграє головну роль, і це страшно.

Жахливий феномен, який не просто заважає людині піднятися наверх, а загортає його, як штопор, в реальність, з якої з кожним днем ​​все складніше вибратися.

4. Не прив’язуйтесь ні до чого.

Наші зачіпки і прив’язки просто отруюють наше життя і життя тих, до кого ми прив’язалися. Чи помічали ви наступний парадокс: чим більше жінка тримається за свого чоловіка, тремтить над ним, перевіряє, боїться втратити і тому присвячує своє життя йому одному, тим більше він цього не цінує. І не тому, що він негідник, а тому що таким чином вся його енергетика чинить опір такої самовідданості. Таке западання на людину позбавляє його енергії, змушує відчувати почуття провини і почуття обов’язку. А ці почуття не мають нічого спільного з любов’ю. Та й сама жінка теж навряд чи відчуває любов. Вона скоріше любить свої відчуття з цією людиною, намагається зберегти статус кво. Маніакальна прихильність до чого-небудь – це дитяче почуття, коли дитя не бажає ні з ким ділитися своїми речами, ототожнює себе з ними і навіть ідентифікує.

Якщо ви дійсно чогось хочете, вам потрібно подумки відпускати бажане, щоб дозволити енергії вільно текти і приносити це саме бажане в вашу дійсність.

5. Живіть, як велить серце.

Чим більше ви прямуєте за голосом розуму, тим сильніше ви заглушаєте голос душі і серця. Якщо у вас є можливість вибирати між голосом розуму і голосом серця – сміливо вибирайте голос серця. Воно дивним чином завжди знає, як треба чинити. Жити, як велить серце – це не означає догоджати своїм емоціям і примхам. Веління серця – це слідування вашим глибинним цінностям, це ваші справжні бажання, а не нав’язані зовнішніми обставинами.

Складіть список своїх талантів і здібностей, а так само список улюблених справ, в яких вони виражаються. Так ви знайдете свої унікальні таланти. Використовуйте їх для служіння іншим.

Для цього питайте себе якомога частіше:
«Чим я можу бути корисний (світу, людям, з якими стикаюся)? Як я можу служити? »

Відкрийте свою божественність, знайдіть свій унікальний талант, і ви зможете створити будь-яке багатство, яке захочете.

Діпак Чопра

З цього приводу мені подобається наступна притча:

В одній старій індуської легенді розповідається, що був час, коли всі люди були Богами. Але вони нехтували своєю Божественністю. І Брахма, Верховний Бог, вирішив забрати у них Божественну Силу і заховати в такому місці, де Її не можна було б відшукати. Однак знайти подібне місце було великою проблемою. І зібрав Брахма разом всіх верховних Божества, щоб вирішити цю проблему. І вони запропонували: «Сховаємо-но Божественність під Землею!» Але Брахма відповів: «Ні, це не підійде. Людина почне копати і знову Її знайде ». Божества запропонували інший варіант: «Тоді кинемо Її в саму глиб Океану!» Але Брахма знову відповів «Ні. Рано чи пізно людина дослідить глибини океану і, знайшовши її, винесе на поверхню ». Божества зайшли в глухий кут, вони не знали, де вони могли б заховати Божественність. І здавалося, що немає такого місця на Землі або в Морі, яке було б недосяжне для людини. Але тут заперечив Брахма: «Ось що ми зробимо з Божественністю: Ми сховаємо Її в глибині самої людини, тому що це єдине місце, де він ніколи не буде шукати». З тих пір носиться людина по Землі, щоб досліджувати її всю: з тих пір він шукає, піднімається і спускається, пірнає і копає в пошуках речі, яку можна знайти тільки всередині себе!

6. Чим більше працюєш, тим більше отримуєш.

Не тіште себе ілюзіями, що успіх приходить за одну ніч. Успіх – це 1% таланту і 99% поту. Стан потоку людина починає відчувати тоді, коли починає займатися улюбленою справою і все складне, йому здається легким і необтяжливим. Це можливо лише завдяки великій прихильності тому, що вам подобається, коли бажання і можливості зливаються воєдино і здається, що все дається легко. Але насправді людина робить велику роботу.

Не шукайте легких шляхів, по великих цілей складніше промазати.

7. Не ділите події на «погані» і «хороші».

Відмовтеся від власних правил і бажання давати оцінки всього, що відбувається. Всі події за визначенням нейтральні. Коли йде дощ, одні бачать перед собою брудні калюжі, а інші – що відображають зірки. Ваш вектор уваги дуже впливає на вашу реакцію на те, що відбувається. Якщо вірити в думку, що життя зла і все навколо вовки, то навколишні будуть кусати і нападати. А як інакше? Ми підсилюємо дії тих речей, на які направляємо свою увагу, ми поливаємо їх своєю енергією. Тільки якість поливання може бути дуже різним. Давайте проведемо аналогію з поливом клумби квітів: то поливати їх чистою водою, то чи сірчаної кислотою. Розумієте? І те й інше рідина і те й інше прояв уваги, тільки вектор уваги різний.

8. Приймайте людей з усіма їхніми плюсами і мінусами.

Ми прийшли в цей світ, щоб пережити якийсь людський досвід. І хто, як не інші люди допомагають нам в цьому завданні. У Бога немає інших рук, крім як руки інших людей, їх вплив на нас, їх вчинки. Звичайно, деколи буває складно прийняти людину, яка скотилася на дно, яка веде себе асоціально і руйнує навколо себе все хороше. Але і ця людина нас чогось може навчити. Хоча б тому, що ми самі не хочемо бути такими, зрозуміти, що для існують інші цінності і ми не хочемо жити так, як ця людина. Все пізнається в порівнянні. Ось ця людина вам дає можливість порівняти.

Беручи людей такими якими вони є, ми знижуємо свій поріг очікувань до них, що призводить до більш спокійного життя. Нормальний стан душі – радість і спокій. Нещасним нас роблять завищені очікування до себе, близьким, своїм рівнем достатку, кар’єрі і ще багато чого.

Людині з надмірними очікуваннями здається, що в його нестабільному внутрішньому стані винне оточення. Від непомірних вимог страждають і навколишні, і сама людина.

Дуже часто це проявляється по відношенню дружин до чоловіків – жінці вічно здається, що її чоловік недостатньо хороший, мало заробляє, не вміє правильно виконувати її завдання. При цьому вона геть-чисто забуває, що теж не ідеальна. Дружина гризе коханого і сама постійно розбудовується від його нерозторопністі. Те ж ми робимо і з дітьми, вимагаючи, щоб вони були акуратними   вундеркіндами – але ж вони просто діти, пізнають світ через помилки.

Завищені вимоги проявляються і до себе: потрібно бути найкращим, робити все на вищому рівні – звідси виникає перфекціонізм. Але ось у чому заковика – часто ми гідні саме того, що отримуємо. І наша душевна гармонія залежить тільки від сприйняття. Або ми будемо дуже вимогливі до свого життя – а тому і нещасні від того, що вона не відповідає нашим завищеним очікуванням, або приймемо її такою, яка вона є.

Потрібно просто пам’ятати, що чоловік (дружина) і діти – живі люди, вони теж мають свої слабкості, та й не всі народжені, щоб стати президентами мільйонних компаній …

Перший крок на шляху боротьби з синдромом завищених очікувань – його усвідомлення, розуміння, що це пастка самообману, в яку не можна попадатися. Якщо весь час думати про те, що все могло б бути краще, то можна страждати від цього нескінченно, оскільки межі досконалості не існує. Найвигідніші вкладення, як правило, вкладення в самого себе.

9. Ми призначені міняти не навколишній світ, а самих себе.

Тільки постійний саморозвиток робить людину цікавим, як для оточуючих, так і самого себе.

«Кожен думає змінити світ, але ніхто не думає змінити себе»

Лев Толстой

Ми всі готові давати іншим поради, говорити, як їм себе вести, що думати, що робити, але при цьому мало хто працює над самим собою. А це найбільша перемога – перемогти свої комплекси, шкідливі звички і обмежені переконання.

Дуже часто для того, щоб жити, ми повинні змінитися, іноді цей процес супроводжують біль, страх, сумніви … Ми позбавляємося від спогадів, звичок і традицій минулого … Тільки звільнення від вантажу минулого дозволяє нам жити і насолоджуватися справжнім і підготувати себе до майбутнього …

«Будьте тими змінами, які хочете в своєму житті»

Махатма Ганді.

Змініть своє мислення на виключно позитивне. Дозвольте позитивним емоціям і думкам переважати у вашій свідомості, і ви кардинально зміните своє життя.

Дозвольте собі бути таким, яким ви є, а подіям траплятися самим. Ваше завдання мріяти, рухатися і спостерігати, які чудеса підносить вам життя. І якщо щось складається не так, як ви хотіли, значить буде ще краще. Просто розслабтеся і отримуйте задоволення.

У Едуарда Асадова є чудові рядки:

«В одне вікно дивилися двоє:
Один побачив смерть і страх,
Вогонь, страждання і горе,
Звичного нам світу крах.

Інший побачив там весну,
Квітучі сади і небо блакитне,
Прекрасну зелену крону…
В одне вікно дивилися двоє…»

Лише той, хто здатний розгледіти в темряві прекрасне – по справжньому щасливий …

Автор – Тетяна Сарапіна

Переклад Coffee & Milk за матеріалами brainum