70-річний ювілей Української Православної Церкви Святої Софії в Чикаго

В неділю, 3 жовтня 2021 року, Українська Православна Церква Святої Софії в Чикаго святкувала свій 70-літній ювілей. Після урочистого Богослужіння настоятель парафії, митрофорний протоієрей Олексій Касперук запросив почесних гостей та прихожани з родинами на відзначення цієї величної дати. А пишатися було чим! Повністю відновлений, святково прикрашений зал був переповнений родинами, гостей пригощали смачними українськими стравами під наглядом сестринства, а концертною програмою керували керівник студії “Елегія” Світлана Поляк та диригент Ольга Сивик. Усіх присутніх та парафіян привітали Генеральний консул України  в Чикаго Сергій Коледов, представники кредитної спілки “Самопоміч”, священнослужителі православних парафій Іллінойсу та інші гості.

Для історії відрізок в 70 років – це всього лиш мить. Для людей і церкви – ціле життя. І якщо настоятель докладає великих зусиль, щоб душпастирювати й поза межами храму – тут створюється атмосфера єдиної родини. Вислухавши розповідь отця Олексія, його дружини та багаточисельних помічників, які буквально відновили храм, збудували новий іконостас, привели дітей та молодь, я зрозуміла – ця парафія є символом відродження, збереження наших українських духовних і культурних традицій.

В той час, коли в Україні віра й духовність знищувались атеїстичним комуністичним режимом, іммігранти далеко від рідної землі не втрачали ревності у вірі та наполегливості, розбудовували релігійне та національно-культурне життя на чужині. Саме церква стала і першою домівкою, і помічником, і підтримкою переселенцям, які прибували до далекої і невідомої їм країни. Саме при церквах заснувалася мережа суботніх шкіл українознавства, перші патріотичні й молодіжні організації.

***

В 1951 році у Вірменській церкві на вулиці Le Moyne (Humboldt Park) єпископ Геннадій (Шиприкевич) відслужив першу Службу Божу новоствореної парфії  Української  Православної Церкви (Шиприкевич 1962 року на 20-річчя архиєрейської хіротонії був наділений титулом архієпископа). Небесною покровителькою обрали святу Софію. Цей рік був початком і надихаючим стимулом самовідданої праці, жертовності й посвяти для її парафіян та священнослужителів протягом довгих 70 років.

Першим настоятелем парафії став отець Пилип Галицький, при якому було взято в оренду польську церкву на вулиці Wood поблизу Української околиці Чикаго.

15 травня 1954 року парафія святої Софії за 35 тисяч доларів придбала муровану церкву біля вулиць Artesian і Potoma, а також будинок для парафіяльного причту (нагадаю, що в той час середня заробітна плата становила 75 центів на годину). Парафіяни завзято приступили до її відновлення і вже 3 жовтня 1954 року митрополит Української православної церкви США Іоанн (Теодорович) звершив посвячення храму.

Парафіяни через свою активність і щирі пожертви зуміли виплатити свої борги за церковне приміщення за п’ять років. За цей час до парафії вже належали понад 160 родин; тут діяла недільна школа, 20 учнів якої щонеділі співали «Отче наш» і «Вірую» на богослужіннях; була суботня школа українознавства, де навчалось майже сто учнів (в 60-х роках тут нараховувалось вже близько 200 дітей); активно діяло  сестринство св. Покрови і братство св. великомученика Юрія Переможця.
Громада святої Софії росла, розвивалася і співпрацювала з молодіжною організацією ОДУМ, яка мала домівку недалеко від церкви.

У 1976 році парафія за 115 тисяч доларів придбала нову церкву на вулиці Higgins, де знаходиться до цього часу. Завдячую жертовності  і відданій праці прихожан борги за будівлю храму були виплачені протягом трьох років.
70 років проминули, як одна мить. Скільки тут відбулося хрещень, шлюбів, святкувань, скільки разів провожали своїх прихожан в останню путь! Для душпастирів-отців, які стали вчителями й наставниками для своїх парафіян, найважливішим залишалось служіння Богу, людям й Україні.

Нам варто знати імена цих сподвижників.

Отець Пилип Галицький, о. митрофорний протоієрей Іван Крестюк, о. митрофорний протоієрей Микола Литваківський, протодиякон Іван Покотиленко, о. митрофорний протоієрей Олександр Новицький, якого висвятили на єпископа 21-го листопада 1965 року, о. митрофорний протоієрей Федот Шпаченко, о. Юрій Красевич, о. митрофорний протопресвітер Микола Метулинський, о. митрофорний протоієрей Нестор Коваль, д-р о. митрофорний протоієрей Орест Кулик, о. Володимир Чугай, о. митрофорний протоієрей В’ячеслав Ільчук, о. митрофорний Михайло Пасєка, о. Михайло Васенда, о. Іван Боярчук, о. Петро Мазепа і чинний настоятель о. митрофорний протоієрей Олексій Касперук.


З архіпастирськими візитами парафію відвідували такі велетні православної церкви, як митрополит Іоанн (Теодорович), архієпископ Геннадій (Шиприкевич), єпископ Володимир, єпископ Олександр, митрополит Константин, архієпископ Антоній, митрополит Мстислав, який став першим Патріархом Української Православної Церкви, отець Володимир Романюк, який став Патріархом після смерті Патріарха Мстислава і Святіший Патріарх Філарет.

Створенню і зміцненню парафії святої Софії  багато часу і зусиль віддали голови управ парафії:
Юрій Олешкевич, Іван Коцюбко, Іван Коломієць, Анатолій Лобачевський, Степан Тарасенко, Афанасій Козленко, Лука Ботвин, Василь Косогор, Андрій Скиба та чинний голова – Віктор Войтихів.

Диригентами церковного хору за цей час були Іван Настоящий, о. Степан Позняк, Яків Новохацький, Михайло Згодинський, Андрій Чуйко, Сергій Бондаренко, Зеновій Модрицький. Сьогодні хором керує Оля Сивик.

Директори школи українознавства – Анатолій Лобачевський і Юрій Степовий; а недільної школи – Люба Лобачевська.

Це були жертовні й віддані Україні люди, більшість з яких пам’ятали Голодомор і розкуркулення, більшовицький терор і знищення української інтелігенції. Для них мати свою українську автокефальну церкву, школу українознавства, виховувати своїх дітей в українських  молодіжних організаціях, таких як ОДУМ та Пласт, дотримуватися своїх українських звичаїв та традицій було найголовнішою метою. Для них клич «Бог і Україна» не були порожніми словами. Тому не дивно, що після створення Української Православної Церкви Київського Патріархату парафія св. Софії одноголосно проголосувала на своїх зборах приєднатися до своєї церкви, Київської.

27 жовтня 1998 року парафія св. Софії першою привітала Святійшого Патріарха Філарета на американському континенті. Завдяки тому, що парафіяни під проводом вже покійного Василя Косогора стала першою парафією в діаспорі, яка пішла під омофором Київського Патріархату, з доброї волі Патріарха Філарета парафія св. Софії стала катедрою, до того ж  – катедрою Патріарха.

Сьогодні, завдяки новоприбулим українцям четвертої хвилі, парафія отримала нове життя, дихання та енергію. Енергійний душпастир митрофорний протоієрей Олексій Касперук, невтомна голова сестриць Люба Путренко, керівник студії «Елегія» Світлана Поляк, диригент Оля Сивик усіма силами сприяють розвитку парафії. Знову збираються родини з дітками на різноманітні свята й ніжні дитячи голоси возносять хвалу Господу і Україні.

Щире спасибі і доземний уклін усім, хто трудиться  на добро своєї церкви і своєї громади! Вічна пам’ять усім, хто усі ці роки вносив свою кропітку працю на розбудову парафії святої Софії, а сьогодні трудиться в Божому винограднику.

А парафії Української Православної Церкви святої Софії – многая і благая літа!

Articles