ATMASFERA: “Українському суспільству не вистачає мудрого сильного лідера”

Нещодавно львівська мультиінструментальна формація ATMASFERA здобула престижну американську премію RoundGlass Music Awards 2018 в номінації Гурт року.

IMG_8159
Санскрит та тексти з мантр у поєднанні з етнічними мотивами, приправлені сучасним оркестровим звучанням – на папері це виглядає так само магічно, як і на концертах й записах. Цю магію українців вже встигли оцінити чехи, німці, поляки, норвежці, казахи та інші. Тому й не дивно, що найатмосферніший колектив нині відзначили і в Штатах.

Наше завдання – допомогти людям стати щасливішими, і своєю музикою ми стараємось надихнути людей задавати запитання: хто ми, для чого ми живемо в цьому світі, куди ми йдемо і яка наша справжня природа, – кажуть самі митці.

Як музиканти справляються з цим завданням, як змінилась свідомість українців після Революції Гідності – про це та багато чого іншого нам розповіли вокалістки гурту ATMASFERA Калінді та Ямуна.

 

– Дівчата, розкажіть, у чому суть премії RoundGlass Music Awards і які виконавці були вашими конкурентами?

– Основна ідея премії полягає в тому, щоб об’єднати музикантів, які створюють соціально відповідальну музику – музику, яка покращує світ, несе певні ідеї щодо екологічної та духовної свідомості людства.

Податись на отримання цієї премії може кожен. Цього року організатори отримали 3500 заявок на участь з 80 країн світу. Було 12 номінацій по 6 гуртів. І також дві головні номінації, які обирали серед всіх номінованих гуртів – це “Enlightened Musician of the Year та “Song of the Year.

2017_03_03_slider_1

Цікаво, що ми були номіновані в категорії “Найкраще музичне відео”. Кожна робота, яка була представлена в цій номінації, була унікальна по своєму. Нам дуже сподобалось анімоване відео “Little Thing” британської молодої композиторки Jessica Kelly про пошук свого місця в цьому житті та самотність. Також,  нам сподобалась американка Izolda Fair з дитячим жіночим оркестром з композицією “To all the Little Girls”. Але головною зіркою цьогорічної премії став, звісно, легендарний  барабанщик The Beatles Рінго Стар зі своїм проектом Ringo Starr & Friends. Саме їхня пісня “Now the time Has come” і отримала одну з головних номінацій “Пісня року”. Іншу ж головну нагороду “Гурт року” – отримав наш гурт.

Переможці в цих номінаціях обирались шляхом глядацького голосування та голосуванням зірковим.

 – Люди з яких країн вас підтримували під час голосування?  

– Написавши в соцмережах про номінацію, ми були приємно здивовані, що наші фани з усього світу почали активно коментувати і залучати своїх друзів голосувати. Ми отримували повідомлення з різних куточків планети: Австралії, Філіппін, США, Казахстану, Норвегії, Польщі, Німеччини…

Цій, зовсім неочікуваній для нас номінації, вдалось об’єднати багато наших слухачів з усього світу однією метою. Було незвично і дуже приємно від того, що так багато людей перейнялось і вболівало за нас. Ми дуже їм вдячні.

– Як гадаєте, чим саме підкорили людей, що голосували за вас?

– В плані творчому – ідея пісні та її особливий настрій, а ще меседж та вібрації, які несе ця музика світові. В цьому світі зараз дуже багато негативу і так мало речей, які б надихали та давали надію, допомагали знайти глибину в житті та знайти щось по справжньому цінне.

Ще, ми просили підтримати нас та розповідали про цю можливість. А третя причина, мабуть, це те, що ми вже довгий час концертуємо і маємо велику кількість друзів по всьому світу. Ці люди знають нашу місію, люблять нашу музику і завжди готові нас підтримати.

– Це вже не перша ваша відзнака у США. Відчуваєте, що ваша творчість з кожним роком стає більш затребувана на Заході?

– Так, у 2012 році американський музичний портал Music Discoveries визнав нас відкриттям року і написав рецензії на наші альбоми на своєму сайті. Це була несподіванка для нас, і в той момент нас дуже надихнуло. Приємно, що наша музика знаходить свого слухача.

Зараз  свій  напрямок в музиці ми визначили як indie yoga music і, звичайно, слово “йога” – воно в першу чергу говорить про те, що в ній присутні трансцендентні духовні звуки – мантри, які створюють певний настрій, сприятливий для медитації і духовного розвитку.

На Заході стрімко зростає популярність йога стилю життя та медитацій, тому і йога-музика (музика, що змінює свідомість на краще, розслабляє та допомагає сконцентруватись і  наповнює змістом) стає все більш потрібною та популярною. В Америці, наприклад, дуже багато фестивалів, де представлена саме така музика. Звісно, це не настільки широка аудиторія, як, наприклад, поп-музика або рок-музика, але для нас дуже важливо, шо вона є і зараз дуже стрімко зростає.

FULL-IMG_1404 (2)

 – Які найбільш цікаві відгуки про творчість ATMASFERA вам доводилося чути?

– Цікавий відгук ми почули нещодавно від однієї дівчини з Полтави: до неї підійшов її п’ятирічний син і сказав, що він знає дуже добре пісню “Нама Ом”, яка в неї грала. Саме під неї в дитсадочку його щодня будять. Це було мило.

Були дуже різні цікаві відгуки… Хтось казав, що саме наша музика допомагала пережити найважчі ситуації в житті, війну чи смерть близьких, часто люди дякують за те, що після концертів відчувають наповнення любов’ю, добротою та пригадують про вічне в цьому світі.

 – Вашим досягненням можуть позаздрити навіть імениті українські гурти. А яка ваша наступна ціль? Греммі?

– Всьому свій час (сміються). Наша найближча ціль – презентувати ще один особливий для нас відеокліп, видати альбом у стилі інді-йога і зробити тур Україною. Це з найближчих планів… А щодо глобальних – поки триматимемо їх в секреті (посміхаються).

 – Якби вам запропонували записати саундтрек до якогось фільму – яка б це була стрічка, про що?

– Ця стрічка була би про видатну особу, яка принесла в цей світ справжнє знання і зробила щось дійсно важливе для цього світу і кожного з нас. Саме до такого фільму ми би хотіли написати музику.

Цього року нашу пісню «На Глибині» взяли саундтреком до документальної стрічки “Одесити на Донбасі” про події на сході України. Це був дуже гарний досвід, і ми не проти його повторити.

0 IMG_4305

 – Безперечно, ATMASFERA – один із найвідоміших українських гуртів за кордоном. Про що ви розмовляєте з людьми у різних країнах? Вони цікавляться подіями в Україні?

– Сьогоднішня ситуація значно відрізняється від тої, що була 2-3 роки тому. Останні роки все менше і менше людей на Заході цікавляться ситуацією в Україні… В більшій мірі це українська діаспора або люди, які більш тісно зв’язані з Україною.

Частенько після концертів ми розмовляємо зі слухачами, багато хто питає про те, як ми подорожуємо, як ми живемо, що нас надихає. Хтось просить розповісти більше про наш стиль життя і практики, які ми застосовуємо. Тому, по різному трапляється.

За багато років ми побачили, що в житті є речі, які турбують всіх, незалежно від кольору шкіри, національності і мови, якою люди розмовляють. Здебільшого на концерти люди приходять в пошуках щастя, наповнення та щирих емоцій. Після концертів діляться з нами своїми переживаннями від музики…

 – Як українським артистам пробитися на Захід?

– Секрету немає. Щоб українським артистам пробитися на Захід – треба створювати гарний музичний матеріал, бути на голову вищим за місцевих артистів та мати хороший маркетинговий план.

 – Чого не вистачає, на вашу думку, українській музиці нині?

– Українській музиці не вистачає державної підтримки та сприятливої атмосфери для розвитку музичної індустрії й фестивального руху в країні. А ще дуже мало гарних майданчиків, де музиканти могли б себе проявити. Непогано було б також розвивати різноманітні музичні конкурси.

 – Ви підтримували українців під час Революції Гідності. Як змінилася країна після Євромайдану?

– Люди пережили серйозне потрясіння і це дало свої відбитки у всіх сферах, які ми бачимо. Змінилась свідомість багатьох людей.

Якщо говорити про творчу сферу, ми бачимо дуже позитивні зміни. Це надихає і тішить. Дуже багато з’явилось цікавої нової музики. Може, вона ще не зовсім відома, але вона вже є. Важливим стало також прийняття закону щодо мовних квот на радіо та телебаченні.

А ще – творче піднесення в сфері дизайну. Україна переживає зараз просто дизайнерський бум в різних сферах!

– У який момент вам спало на думку записати пісню Ой Ходив Я Степом? Чому саме вона?

– Це давня українська пісня і вона в той момент (2014 рік – Прим. ред.) була дуже співзвучна з настроєм, ситуацією, яка склалась в Україні… Чесно кажучи, ми дуже пережили той момент, коли були вбиті перші люди. Тоді по справжньому відчулась трагедія в нашій країні, тоді було дуже сильне передчуття, що це призведе до серйозних наслідків. Це було відчуття того, що починається справжня війна. Дуже сумно було, що такі події мають місце в нашій країні. Пісня “Ой Ходив Я Степом” по настрою та змісту саме передавала цей стан суму…

– Який момент, пов’язаний з Революцією Гідності, вам запам’ятався на все життя або найбільше вразив?

– Одного разу, коли ми вийшли на сцену у Львові, перед нами стояли більше 50 тисяч людей, яких переповнював дух єдності. Ми бачили їхні очі і той порив, який всіх об’єднав. Ці такі незабутні відчуття тої природної єдності, якої нам дуже не вистачає зараз для того, щоб змінити цю країну на краще… Теж дуже сильні переживання були, коли люди почали гинути на Майдані. Бо людське життя – це великий дар, і дуже прикро, коли вбивають людей, які просто хотіли змін у цій країні, захищали свою гідність й просто відстоювали свої права.

IMG_9258

– Як гадаєте, чи можлива творчість поза політикою? Як ставитеся до музикантів, що продовжують їздити до Росії і навіть отримують там премії з рук пропагандистів Кремля?

– Ми вважаємо, що творчість поза політикою однозначно існує!

Ми не маємо на увазі тих людей, які використовують творчість в комерційних цілях або спекулюють якимись політичними гаслами заради тимчасового визнання, не маючи того в серці, тієї чіткої позиції. Справжня творчість – вона дійсно не пов’язана з політикою в своєму глобальному розумінні. Але на сьогоднішній день ми всі маємо розуміти всю глобальну ситуацію, в якій опинилась наша країна, і діяти відповідно по місцю і обставинам.

Ми не хочемо оцінювати тих, хто їздить в Росію, це не наша справа. До кожної ситуації має бути індивідуальний підхід. Ми особисто не їздимо.

– Чого, на ваш погляд, не вистачає нині українському суспільству?

– Не вистачає мудрого сильного лідера, який міг би об’єднати людей навколо принципів, і сам би дотримувався цих принципів. В нас вже дуже давно, ще з часів “союзу”, люди при владі  навчилися красти і не нести за це жодної відповідальності. Немає інституцій права, які б дійсно дотримувались закону і регулювали діяльність суспільства.

Хто такі ці справжні лідери, якщо вже говорити про справжність? Це особи, які повністю віддають себе на служіння своєму народу. Це повна самовіддача і розуміння того, що ти сам собі не належиш. Ти робиш все для того, щоб твоя країна процвітала, щоб люди, які живуть в цій країні, мали благополучне життя і розвивалися також духовно. І це дуже велика рідкість в цьому світі – Великі Люди, які мають піднесену свідомість.

– А розкажіть ще про такий цікавий проект як Мантра Дайвінг?

– Ідея цього проекту виникла відразу після Революції. Ми бачили, в якому стані знаходяться люди, який стрес огортав взагалі Україну. Дуже важка атмосфера панувала. Ми зрозуміли, що в наших руках є те, що може допомогти людям легше переносити всі ці події.

З початку творчості ми використовуємо в своїй музиці йога звуки і займаємося медитацією. Знаючи, як це добре впливає на емоційний і психічний стан людей, ми почали думати, як побудувати так проект, щоб люди могли самі спробувати попрактикувати медитацію, в такому позитивному і доступному для них вигляді. Виникла ідея робити великі інтерактивні концерти, де ми разом з людьми співаємо йога звуки і по суті медитуємо. Таким чином люди занурюються в хвилі хороших вібрацій і можуть звільнитися, відокремитись від всіх незгод і проблем, почувати себе, як вдома, і розслабитись.

– Коли у вас з’явилася тяга й любов до санскриту, мантр?

– Після того, як ми тільки поступили у львівську консерваторію, провчилися рік-два, в нашому житті наступив переломний момент, коли ми почали задаватись питаннями.

Ми чітко хотіли зрозуміти: навіщо ми пишемо музику і для кого? І для чого? І що ми туди  вкладаємо? І в цей момент ми почали дуже інтенсивно шукати. До цього моменту музика була нашою духовністю. Але тут ми зрозуміли, що духовність – це те, що в тебе всередині, це  наповнення. І сама музика, якщо вона не має цього наповнення, якщо особа не вкладає туди цього наповнення – вона по сутті може бути і пустою. Тому дуже важливо було нам самим зрозуміти щось, пройти якесь внутрішнє становлення, щоб щось іншим сказати і дати. Тому ми серйозно почали займатися йогою і медитацією, практикувати ці речі, вивчати філософію. І в цей момент ми зрозуміли, що хочемо, щоб музика передавала якісь важливі речі, тому ми почали використовувати йога звуки, які дали певний настрій, певну атмосферу цій музиці.

– Коли чекати вас із концертами у США?

– В найближчих планах у нас не заплановані концерти у Штатах. Але ми завжди відкриті до пропозицій (посміхаються). Плануємо навесні видати новий альбом і зробити тур по Україні. Поки що це будуть Львів, Київ, Запоріжжя та Одеса. Тому, ласкаво просимо!

Автор: Дмитро Войналович

ART & Music