DOING BUSINESS ВІД ДЕПУТАТІВ. У кого найбільше компаній у Верховній Раді

Оксана Ставнійчук

 Народні депутати володіють чималою кількістю бізнесів. Цей факт навряд когось здивує, але, якщо зважати, що таких парламентарів більше третини – картина стає більш ніж показовою. Окрім того, ми виявили, що мажоритарники (обрані від виборчих округів, а не за партійними списками – Ред.) частіше заходять у Верховну Раду, маючи бізнес.

Дослідження підприємств нардепів, а також те, хто ними керує, поки вони виконують обов’язки законотворців, важливе з огляду на потенційний конфлікт інтересів.

Громадський рух ЧЕСНО проаналізував електронні декларації нардепів за 2017 рік, зокрема, дані про корпоративні права та кількість компаній, де народні депутати або члени їхніх сімей є кінцевими бенефіціарами.

Загалом 169 нардепів є кінцевими бенефіціарами 1447 підприємств: з них 69% компаній належить мажоритарникам, а 31% – списочникам (обраним за партійними списками Ред.).

193 нардепи вказали корпоративні права на 667 підприємств, 39% з яких належать списочникам, 61% – мажоритарникам.

Статутні фонди ж – гроші, вкладені у фірми – розподілився так: 82% належить мажоритарникам, 18% – списочникам.

Більше сотні компаній, де народні депутати є кінцевими бенефіціарами, вказали два декларанти. Рекордсменами стали позафракційний мажоритарник із Хмельниччини Олександр Герега (122 компанії) і списочник з фракції “Опозиційний блок” Вадим Новинський (102 компанії).

Натомість по одній фірмі задекларували 59 обранців.

 

Щодо фракцій і груп Верховної Ради, то серед 19 нардепів “Волі народу” 16 вказали, що вони мають компанії, де є бенефіціарами. Загалом, понад 10 компаній є у 10 нардепів із цієї групи. Найбільше таких у Степана Івахіва (58), Олександра Фельдмана (51) і Олександра Супруненка (37).

Взагалі не зазначили бенефіціарних компаній Олександр Пономарьов, Михайло Поплавський і Євген Рибчинський. (Хоча раніше Громадський рух ЧЕСНО писав, що фірми з орбіти нардепа Пономарьова виграли тендерів на 1,45 млрд грн.!)
Серед мажоритарників БПП понад 10 компаній мають вісім нардепів. Найбільша кількість підприємств – у Максима Єфімова, який фігурував у дослідженні про “зелене” лобі в Раді – 72, і Вадима Нестеренка – 28. По одній компанії мають десяток депутатів-мажоритарників.

Серед позафракційних мажоритарників найбільше компаній – у співвласника мережі будівельних гіпермаркетів “Епіцентр” Олександра Гереги (122), на другому місці – “ідейний натхненник” партії “Основа” Сергій Тарута (48).

Серед списочників “Опоблока” лідером-бізнесменом є Вадим Новинський (102 фірми), на другому місці – Юлія Льовочкіна (60), на третьому – Олексій Білий (13).

 

Не можуть керувати бізнесом

Коли народні депутати набувають своїх повноважень, то, за законом, не мають права керувати своїм бізнесом. Вони повинні передати права на управління іншим особам упродовж 30 днів з моменту початку роботи.

Важливий нюанс: передати керування можна тільки особам, які не є членами сім’ї з декларації нардепа; або товариству (юридичній особі), яка не належить, відповідно, членам сім’ї з декларації.

Але як показало цьогорічне дослідження ЧЕСНО, ця норма народними депутатами часто порушується. Наприклад, чотири нардепи передали керування бізнесом своїм дружинам.

Також у методичці НАЗК вказано, що купівля корпоративних прав упродовж перебування на посаді “може свідчити про наявність приватного інтересу у сфері” і призвести до потенційного конфлікту інтересів.

Однак ця вказівка не заважає деяким народним депутатам купувати корпоративні права. Так, мажоритарник із Донеччини Максим Єфімов (БПП) вже у 2018 році встиг купити корпоративні права ТОВ “КЗТС Машинінг”, а у 2017 – ТОВ “Вітряний парк “Благодатний”.

А нардеп-мажоритарник із Харківщини Валерій Писаренко (група “Відродження”) у квітні й липні 2017 року повідомляв про набуття корпоративних прав ТОВ “Укрресурсхолдінг” (99%), пізніше  –100% “Черкасиагроленд”, а у грудні придбав майже 100% ТОВ “Черкасиагроленд Інвест”.
Мажоритарник із Волині Сергій Мартиняк (“Воля народу”) також придбав 66% корпоративних прав ПП “Західна аграрна компанія”.

Подібні вчинки нардепів не грають на їх користь та тільки знижують рівень довіри до них. Адже на посаді народний депутат має виконувати свої прямі зобов’язання, а не чинити дії, схожі на ведення бізнесу.

Про втрату суспільної довіри до нардепів йдеться у рекомендаціях про конфлікт інтересів від НАЗК:

Потенційний конфлікт інтересів завжди існуватиме, якщо в особи у сфері її службових/представницьких повноважень є приватний інтерес, здатний вплинути на об’єктивність чи неупередженість рішення, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. 

За таких умов, навіть якщо особа приймає об’єктивні та неупереджені рішення, що в повній мірі відповідають закону, відбудеться надалі втрата суспільної довіри до службової особи та органу влади, в якому вона працює.

Корпоративні права

Хтось каже, що просто вказувати кількість компаній не показово. Дані декларацій дають можливість проаналізувати ще й корпоративні права на фірми. Їх кількість менша, бо мати корпоративні права – не завжди означає, що ти є кінцевим бенефіціаром.

Нардепи в цілому вказали 667 фірм, де вони або члени їхніх сімей мають корпоративні права.

Розподіл загальної кількості між фракціями виглядає так:

Особисто нардепам (117) належать корпоративні права на 339 компаній. По 100% прав мають 44 нардепи на 73 підприємства. Найбільше “особистих” фірм (100%) у Максима Єфімова.

Загалом серед нардепів і членів їхніх сімей 100% корпоративних прав зареєстрували 95 нардепів на 150 компаній.

Електронні декларації також дають нам можливість порахувати суму статутних внесків до фірм, де нардепи мають корпоративні права.

Cеред позафракційних мажоритарників найбільша сума статутного фонду у позафракційного Олександра Гереги – близько 266 млн грн. На другому місці Валентин Ничипоренко – у нього в декларації ми нарахували статутних внесків на майже 253 млн грн. Зауважимо, що ми не брали до уваги відсоток власності у фірмі.

У “Волі народу” такий контраст спровокували корпоративні права нардепа Сергія Мартиняка (381 млн грн).

Серед списочників “Самопомочі” найбільше корпоративних прав задекларував Андрій Журжій 175 млн грн. Він є власником майже 100% ТОВ “ГК “Інвестиційні партнери” (Утім, у липні нардеп подав заяву про складення із себе повноважень депутата – Ред.)

Географія фірм і офшори

Якщо говорити про географію компаній, то:

199 компаній депутатів знаходяться за кордоном,

А компанії з 263 закордонних активів депутатів знаходяться в офшорних зонах

Три нардепи й досі мають бізнес у Росії. Це мажоритарник В’ячеслав Богуслаєв (“Воля народу”) і два списочники – Тарас Козак з “Опозиційного блоку” і Леонід Козаченко з “Блоку Петра Порошенка”.
Нардеп Леонід Козаченко вказав ТОВ “Альтінвест” (місто Уфа), яке займається видобутком руд, пісків дорогоцінних металів і руд рідкісних металів. Козаченко говорив минулого року Громадському руху ЧЕСНО, що планує продати свій бізнес-актив в Росії, а сам в Уфі ніколи не був:

Я там ніколи не був. Так вийшло, що я колись займався серйозним бізнесом. Я його втратив, тому що колись Кучма посадив мене у в’язницю. У мене колись була найбільша компанія в аграрній сфері. У неї було багато філій і закордоном, і в Україні. І так, один бізнес-проект закривався і через борг мені подарували частку в цій компанії. Вона зараз не працює, цей актив існує, він має певну вартість і я хочу продати, тому що у бізнесі, якщо ти не контролюєш, то краще цим не займатися. Краще продати.

Президент “Мотор Січ” і найбагатший нардеп В’ячеслав Богуслаєв задекларував 7 підприємств, які знаходять у Москві (4), Московській (2) і Томській областях.
За даними російської податкової служби, ТОВ “Дубненські мотори” нині називається ТОВ “Лосиний острів” і займається наданням в оренду приміщень. Окрім Богуслаєва, співвласником є Петро Кононенко, найімовірніше директор російської “Мотор Січ”

ТОВ “Східно-європейський альянс” займається перевезеннями. Засновником компанії є ТОВ “Лосиний острів”.

Основним видом діяльності ТОВ “Гелікоптерні комплекси та багатофункціональні системи” (ТОВ “ГКБС”) є діяльність агентів з оптової торгівлі машинами, промисловим обладнанням тощо. Власниками ТОВ “ГКБС” значиться ТОВ “Лосиний острів”, ТОВ “Центр досліджень, аналізу і маркетинга” і згадуваний вище Петро Кононенко.
Власником ще однієї ТОВ “Курапово” також є “Лосиний острів”. Основним видом діяльності компанії також значиться діяльність агентів з оптової торгівлі машинами.

Окрім товариств з обмеженою відповідальністю, Богуслаєв також вказав закриті акціонерні товариства: ЗАТ “Борисфен-ТНП”, ЗАТ “Борисфен”, ЗАТ “Енерго Сервіс”.

У Тараса Козака задеклароване ТОВ “Добробут Інвест” (Москва), яке займається будівництвом. Власником фірми є кіпрська “Хакаіл Лімітед”, де нардеп також є бенефіціаром. Додатково у Козака є фірма в Криму – також “Добробут Інвест” (власник – “Хакаіл Лімітед”). Вона зареєстрована в українському Міністерстві юстиції.

Топ-3 рекордсменів із закордонних фірм очолила Юлія Льовочкіна – у неї 43 компанії, з яких 38 відносяться до офшорних. На другому місці Вадим Новинський – 39 підприємств, з яких 34 – теж в офшорах. На третьому місці Максим Єфімов – у нього 30 фірм, з яких 23 – в офшорах.

Щодо офшорних зон, то найбільше компаній – у Кіпрі (125), на другому місці з великим відривом знаходяться Британські Віргінські острови (46).

Різниця у фінансових статках майбутніх кандидатів може впливати на результат виборів, а, отже, ще раз доводить необхідність виборчої реформи.
Наведені в аналітиці дані – ще одне підтвердження того, що списочники і мажоритарники перебувають у нерівних фінансових умовах.

Джерело: vybory.pravda.com.ua

August 2018