Saugatuck: курорт і трохи мічиганського сонця в келиху

Істина, як відомо – у вині. А ще – в тому, щоб його скуштувати, безкоштовно – перед тим, як купувати пляшку шляхетного напою. Це варто зробити в містечку Сагатак (Saugatuck, MI) на південно-західному узбережжі озера Мічиган. Курортно-алкогольно-мистецька оаза, там не лише знаються на винній культурі, але й запропонують відпочинок, не гірше, ніж в якомусь Майямі і колорит Середнього Заходу. Недарма про Сагатак кажуть, що він – справжній

Скарб прісного “моря”

До безмежжя води – з м’якими лініями піщаних дюн, заспокійливим шарудінням хвиль і зграями нахабних чайок – зовсім близько, хвилин 15 пішки. Стежкою через ліс, вона то дряпатиметься стрімко вгору, то так само несподівано “кинеться вниз” – щоб за черговим пагорбом раптом поманити сяйвом омріяної блакиті в справжньому “кінці тунелю”. Його витворюють сплетені над головою крони дерев. Кажуть, раніше в цих краях непогано почувалися чорні ведмеді – неагресивні, на відміну від грізлі. Десь по мічиганських лісах і зараз можна зустріти, але в Сагатаку для них занадто велелюдно, адже “паломництво” туристів не вщухає цілий рік.

Пляжний сезон відкриють вже в середині травня. Oзеро неглибоке на добру сотню метрів від берега, тож Сагатак недаремно вважається місцевим курортом “номер раз” для сімей з дітьми. А наразі, поки навала пляжників ще не почалася, можна неквапно прогулятися головною вулицею, Батлер-стріт. З неї вийти просто на набережну, де білосніжно вишикувалися пришвартовані яхти їхніх гонорових власників. Як набридне спацерувати, сісти собі просто на дерев’яний пірс, безтурботно, як в дитинстві, бовтаючи ногами над мічиганською водою, і підставити обличчя поцілункам вітру. Містечко-курорт, попри свою популярність, на щастя, не може похвалитися типовими ознаками розкручених відпочинкових центрів – як-от снобізмом і дорожнечею. А милою провінційною домашністю, навіть затишком – так.

Ще кілька років тому той затишок можна було навіть за вушком пошкрябати – йдеться про живий символ Сагатака, розкішного гладкого кота Містера Батлера, мешканця (хоч, правду кажучи, більше виглядало, господаря) крамниці одягу та аксесуарів, що по вулиці, звичайно, Батлера.  Чотириногий поблажливо дозволяв з собою сфотографуватись. Про нього написали чи не всі навколишні газети і відзняли не один теле-сюжет. Став настільки зіркою, що продавцям довелося почепити табличку-прохання – “Будь ласка, не гладьте! Можете його цим знервувати. Дякуємо за розуміння”. Коли Містер Батлер, проживши довге й славне котяче життя на прилавку, відійшов у кращий світ, в жалобі були не лише мешканці міста, але й шанувальники “пухнастого талісмана” звідусіль.

Тим часом, “Батлероманія” продовжується – в магазині кухонного начиння “Butler Pantry” можна розжитися справжнім глиняним посудом від місцевих гончарів, потім зайти попоїсти до “Butler Restaurant”, а переночувати – в “Butler Hotel”. Гм, чи не забагато того Батлера?.. Тільки не подумайте, що в сагатакців – кепсько з креативом, дуже навіть навпаки. Про це свідчать приватні мистецькі галереї, салони хенд-мейд прикрас, сувенірів та вбрання від майстрів мічиганського от-кутюр – чи не на кожному кроці й не лише в центрі міста. Що приємно – розжитися сагатакським артом можна за доволі помірковані суми. А громадяни, що тут живуть, дуже поважають засновника свого міста, його прізвище ви вже знаєте.

Вільям та його дружина були першими білими людьми на цих теренах. Глава сім’ї займався звичною на той час торгівлею: корінні жителі йому – хутра тварин, він їм – “вогненну воду”. Жили в будинку на околиці лісу, й індіанці довгий час були єдиними, з ким спілкувалося подружжя. Xроніки тих часів кажуть, що пані Батлер мала теплі й дружні стосунки з жінками з навколишніх племен. Вони ж, напевне, допомагали їй пережити тяжку втрату. Коли перша біла мешканка Сагатака, новонароджена донечка Батлерів, через рік стала і першою померлою…

Поволі до Сагатака (індіанська назва, означає “гирло ріки” – тієї, що Каламазу і впадає в озеро Мічиган) потяглися й інші колишні європейці, населений пункт став: портом, місцем корабельного будівництва, заготівлі деревини, а ще – вирощування персиків. Що, на перший погляд, виглядає химерним – все ж таки, славнозвісний “чинник озера” (“lake effect”) з різкими перепадами температур, надто в холодну пору року, не дуже сприятливий для теплолюбних культур. Та ба – тутешні персики соковитістю й смаковими якостями не поступаються своїм класичним “побратимам” з американського Півдня.

A ще один наслідок “lake effect” – виноградарство. Завдяки якому в Сагатаку поволі утворилася своєрідна…

Алкогольна Мекка

Виявилося, що вузька берегова смуга вздовж західного узбережжя озера з не бозна-якими родючими піщаними ґрунтами – дуже навіть приязна до холодостійких сортів винної лози, її плоди потребують тривалого визрівання.

Так в 1973-му поблизу Сагатака виникла тепер відома не лише в США Долина Фенн (Fenn Valley), де культивують гібридні сорти сейвал, вайдал, віньйолс, фох та ченселор. Відтак вони стають небанальними піно грі, піно нуар або каберне (червоні) чи ріслінгом, шардоне й унікальним саме для тутешніх широт гевюртстрамінером – вишуканим солодкаво-терпким білим. Виробники цих напоїв пишаються, що урізноманітнюють американську алкогольну промисловість м’якшими, аніж вітчизняні, столовими європейськими винами. Не в останню чергу й тому, що мають екологічнішу технологію зберігання: першими в Мічигані почали стерилізувати пляшки, щоб уникнути пастеризації та штучних презервантів. Також відмовилися від додавання цукру, натомість зупиняючи ферментацію – і створили вина з фруктовим відтінком, “німецького стилю”.

Щоб спробувати мічиганського сонця в келиху, можна замовити собі платний тур на виноградник. Це коштує 10 доларів, в ціну входять: майже двогодинна екскурсія, келих з логотипом на згадку, куштування вина та купон, щоб придбати пляшку продукції з Долини Фенн з п’ятидоларовою знижкою.

Але є швидший та економічніший варіант – це коли п’ять “пробників” будь-якого вина – на ваше замовлення – можна спожити в Сагатаку, в тутешніх “винарнях” (wine tasting rooms). З інтер’єрами “під старовину”, потемнілими від часу діжками та “гірляндами” перекинутих догори дригом дрібних келишків над барними стійками – щоразу свіжих для кожного нового зразка, який буде куштувати.

Загалом закладів з безкоштовним алкоголем – аж п’ять, і відвідати всі протягом одного візиту до міста нерекомендовано – надто, якщо того ж дня вам доведеться сідати за кермо. Натомість після однієї-двох “винарень”, якщо й сп’янієте, то ненадовго. Коли пощастить, “за дякую” ще й поласуєте місцевим делікатесом на закуску – кульками з козячого сиру з горіхами та виноградом, їх часом готують як додаткову принаду для гостей. Ще одна обов’язкова “приправа” до частування – розмова з сомельє, зазвичай, охочими до балачок хлопцями-дівчатами, вони розкажуть про вино не лише весь його “родовід”  аж до європейських витоків, але й про те, за якої температури зберігати, з  якими стравами краще смакувати і навіть в яку пору року.

Дженіфер, сомельє з Fenn Valley Tasting Room, розповіла історію з кінця 1990-х: якось прийшла немолода англійська леді. Вона привезла своїм мічиганським друзям кілька коробочок паштету з гусячої печінки, купленого у Франції, і шукала належний алкогольний “супровід” до делікатесу. Розпитувала про всі нюанси ріслінгів і шардоне добру годину, нарешті, придбала пляшку, але не виглядала задоволеною. Наступного дня повернулася, і в Дженіфер стислося серце – невже несподобалося? Англійка ж натомість: “Хочу придбати ще 10 пляшок  вчорашнього напою. Зо дві повезу до Ліона, щоб знали, з чим насправді треба споживати паштет. У Франції “правильного” вина так і не знайшла”.

Після такої “агітації” важко піти з “винарні”, не розжившись пляшкою-другою мічиганського рожевого або червоного “в букеті” з малиною чи персиком. Поєднання винограду з фруктами досвідчених гурманів хай не збентежить, це не має нічого спільного з примітивним фруктовим “шмурдяком” штибу “есесерівського” “Аромату садів”. Мічиганські фруктові вина – то не тільки поважний бренд, але й справжня втіха для  піднебіння.

А для кого вино – то лише “розминка” перед міцнішим трунком – ласкаво просимо на бурбон, віскі, джин та інші високоградусні “нектари” від місцевих виробників. В закладах, що їх наші туристи між собою охрестили “рюмочними” (за аналогією з генделиками-забігайлівками радянської доби) трішки наллють, як у “винарнях” – теж безкоштовно. Тут же запропонують коктейлі з чарівними назвами “бджолиний лікоть” чи “револьвер”. Що цікаво, відвідувачок у Coppercraft Distillery Tasting Room аж ніяк не менше, ніж чоловіків. Недарма ж Сагатак – не лише курорт, але й постійно діюче

Свято гендерної рівності

Бо тут добре не лише туристам, але й представникам секс-меншин. Сагатак офіційно належить до десятки малих міст Америки з найсприятливішою атмосферою для представників громади ЛБГТ. Вони є господарями 140 місцевих бізнесів та складають кістяк місцевої богемної тусовки.

Все почалося ще наприкінці 19-го сторіччя – коли на Овальному пляжі (Oval beach) внадилися засмагати чоловіки, необтяжені навіть купальним одягом. (Нудистський пляж серед дюн проіснував до 2011-го). А потім чикагський Інститут мистецтв відкрив тут свою літню програму…

В 1960-х мешканці консервативних сусідніх Холанда та Зіланд називали Сагатак “містом гріха” – за те, що там геїв та лесбійок не переслідували, як де-інде навколо. Ба, навіть продавали їм алкоголь – незважаючи на тогочасний закон про заборону це робити. Збиралися в барі “Blue Tempo”, до існування якого доволі ліберально ставилася поліція – хоч суспільна думка тих часів прирівнювала гомосексуалістів до повій та волоцюг. В 1969-му бар спалили, але гей-громада не злякалася – поруч, в містечку Даглас навіть відкрили свій, ЛБГТ-орієнтований курорт Dunes Resort, зараз – один з найбільш популярних в країні.

Етапи гурманського шляху – адреси закладів, де можна безкоштовно скуштувати алкоголь

Вино:

Fenn Valley – Saugatuck Tasting Room, 310 Butler St, Fennville (дуже близько до Сагатака), MI 49408

Ridge Cider Co. Tasting Room, 330 Water St, Saugatuck, MI 49453

Crane’s Wine and Cider, 435 Water St, Saugatuck, MI 49453

Міцніші напої:

Coppercraft Distillery Tasting Room, 40 Water St, Saugatuck, MI 49453

New Holland Brewing –Tasting Room, 201 Culver St, Saugatuck, MI 49453

The Mitten Brewing Company – Saugatuck, 329 Water St, Saugatuck, MI 49453

March 2020