Наталка Карпа. Жити, щоб змінювати світ на краще

Наталка Карпа: “В момент створення “Калини” ніхто не вірив, що з народної пісні вийде хіт, а вона стала однією з візиток української музики за кордоном”.

Наталка Карпа стала для українців, які проживають за кордоном, тим самим сонечком, яке не тільки світить, але й гріє. Її талант, пісні, вишиванки, благодійні концерти для наших військових, інтелігентність і невичерпна енергія – все це одразу ж прикувало увагу української діаспори різних країн світу.

Тому ми вирішили дізнатись трохи більше про життя та мрії Наталки і поділитись цією інформацією з нашими читачами.

Наталка Карпа. Жити, щоб змінювати світ на краще

– Ніхто не повертається з подорожей таким, яким він був раніше. Я не буду говорити сьогодні, як щиро люблять тебе українці за кордоном і як чекають зустрічей з тобою. А що тобі особисто дають ці концерти? Що привозиш додому із далеких країв?

– Натхнення. Направду, кожна нова зустріч, кожна цікава історія, кожна людина – це мій допінг для того, щоб працювати далі над піснями, йти вперед навіть тоді, коли опускаються руки. Любов – це енергія, яка нікуди не зникає, просто стає чимось іншим – новою фразою в пісні, самою піснею, відеокліпом, новим концертом. За це я безмежно вдячна усім тим, хто любить мою творчість.

 – Завдяки тобі, в нічних клубах Чикаго, там, де є велика східно-європейська громада, часто крутять ремікси на пісню “Калина” (“а калина – не верба”). Твоє ім’я стійко асоціюється з Україною і усім українським. Якими стежками ти йшла до народної пісні, щоб потім з такою любов’ю нести її своїм шанувальникам?

– У мене батько – мультиінструменталіст, з дитинства вдома лунала українська музика. Я виросла на народних ритмах, тому цю тему і не могла оминути в творчому житті. В момент створення “Калини” ніхто не вірив, що з народної пісні вийде хіт, який в результаті підкорить не лише україномовну спільноту, але й європейців, які ні слова не розуміючи, співали разом зі мною “Калина – не верба, я дівчина молода”. Але така вже ця наша українська мелодика. Для неї можливо все! Так от, пісня “Калина” стала однією з візиток української музики за кордоном.

 Наталка Карпа. Жити, щоб змінювати світ на краще – Твій ЕТНО-ТУР з концертною програмою “З України з любов’ю” країнами з найбільшою українською діаспорою, який розпочався в 2013 році, мав шалений успіх. Після нього українці діаспори почали тебе порівнювати з Квіткою Цісик. Звідки з’явилася така ідея?

– Українська діаспора досить тісно переплітається з моїм творчим життям, ще з часів пісні та кліпу “Я додому повернусь”, в яких  була наскрізною тема еміграції. Та коли вперше потрапила до українців за кордоном, була щиро захоплена Вашою любов’ю до України, до української культури, вишивки, традицій. Після повернення додому, натхненна ще й творчістю Квітки Цісик, написала етноальбом українських пісень – авторських, але з народним духом. Так з’явилась ідея – приїхати до українців в різні куточки світу з українським концертним туром.

Ми побували в дуже багатьох містах Бразилії, Парагваю, Європи, та все ж хотілось би таки продовжити тур Північною Америкою – США і Канадою, а потім – Австралією та Новою Зеландією… Вірю, що з Божою допомогою все у нас вийде! Правда, не кожна громада може дозволити собі запросити виконавця з балетом до себе, лише витрати на переліт чого вартують, але сподіваюсь, що знайдуться меценати, які люблять українське і зможуть допомогти з організацією саме таких творчих зустрічей і концертів.

 – Мені здається, що у кожної людини в житті настає такий момент, коли вона гостро, аж до болю в серці, усвідомлює приналежність до своєї нації, до свого народу. У одних цей “момент істини” настає від розповідей про жахіття Голодомору, у інших – при згадці про бабусині ікони, загорнуті в крила вишитих рушників, ще у когось – від почутої народної пісні… Один хлопець признався мені, що з ним таке трапилось, коли він побачив звірства сепаратистів. Він так і сказав (без пафосу): “Я зрозумів, що готовий вмерти за свою землю”.

Чи пам’ятаєш, коли у тебе в житті настав такий момент?

– Одна з моїх бабусь, по татовій лінії, стала мені колись великим прикладом справжнього патріота. Зовсім нещодавно я дізналась, що її колись, за радянських часів, катували за виконання на Різдво українських колядок. Так от, в пам’яті здавна сидить момент 1990 року, коли я зайшла в бабусину кімнату і побачила, що вона відпорює велику красиву троянду на вишитій подушці – я хотіла її зупинити – нащо таку красу нищити? А вона мовчки продовжила свою роботу. Під трояндою виднівся український тризуб, який вона колись заховала від НКВДистів, але завжди знала, що він є в її домі, тому що вона – українка, як без нього? Саме в той момент я відчула, що таке патріотизм, і що таке любити Україну…

Наталка Карпа. Жити, щоб змінювати світ на краще – “Кожен володіє талантом. Що зустрічається рідко, так це сміливість слідувати за своїм талантом у невідомість, в яку він веде”, – сказав хтось із знаменитих. Як тобі вдалося змінити обставини, закинути на шафу свій червоний диплом лікаря і стати народною улюбленицею, Заслуженою артисткою України?

– Вагань особливих не було… був рішучий крок – я хочу займатись тим, до чого лежить душа, без чого себе не уявляю… Медичний Університет – вищий навчальний заклад, який виробив у мені дуже потрібну рису – самодисципліну: коли йде мова про людське життя, не може бути ніяких поблажок. Але я вирішила, що хочу лікувати душі музикою.

 – Знаю, що часом творчі, талановиті люди далекі від політики. Проте, сьогодні жити в Україні і не мати своєї думки про українських політиків та їхню “політику” практично неможливо.

– Політика в Україні… Важко сказати, бо я не професіонал в цій справі, але як свідома людина скажу, що боляче дивитись, як сидять бабусі з простягнутою рукою; як батьки роками носять одні й ті самі пальта, аби зекономити гроші на маленькі блага для своїх дітей; як світлі голови в сфері науки, медицини залишають країну, бо не бачать перспектив; болить, як часом нищать свідомість низькопробним аморальним продуктом на ТБ та радіо… Болить! І “вбиває” пустослів’я, пафос, а коли до справ доходить… Українське  суспільство дуже зневірилось … І сучасним політикам час починати робити хоч щось суттєве і добре, щоб повернути довіру до політичних інституцій як таких.

 – Війна в Україні – це  материнські сльози; це розпач та відчай дружин; це дитячі малюнки, які зігрівають і вселяють надію героям на фронті, на лінії вогню; це волонтери, що збирають все необхідне, перебираючи на себе функції держави; це мужні чоловіки, на яких дивишся з гордістю, бо вони справжні захисники нашої землі! Пам’ятаю 2000 рік (Міленіум) і свої думки – цікаво, яким буде той 2015… І ніколи б не могла подумати, що в ці часи Україна буде в стані війни!

 – “Надмірне прагнення влади призвело до падіння ангелів; надмірне прагнення знань призводить до падіння людини; але милосердя не може бути надмірним і не заподіє шкоди ні ангелу, ні людині”, – стверджував Френсіс Бекон. Мабуть, це вдалий час згадати про твою благодійність.

– У зв’язку з бойовими діями в Україні, з’явилась потреба не лише у волонтерах, які шукають, збирають, передають матеріальні речі нашим бійцям, але й у волонтерах, які несуть натхнення, піднімають дух, настрій… Так з’явився “Жіночий концертний батальйон”, в складі якого я та інші українські співачки, телеведучі, письменники неодноразово відвідували наших солдат як на передовій, так і в госпіталях. Зараз благодійність стала невід’ємною складовою життя практично кожного українця. Користуючись нагодою, хочу подякувати також українській громаді за кордоном, яка допомагає зі всіх куточків світу.

Наталка Карпа. Жити, щоб змінювати світ на краще – Декілька слів про твою успішну кар’єру на телебаченні.

– Телебачення – ще одна моя стихія. Декілька років тому в цьому напрямку у мене був дуже активний період – програма “Екстремальний вікенд”, ведучою якої тоді була я, і яка отримала найвищу премію “Телетріумф”, як краща регіональна програма року. Потім було ще кілька авторських проектів, зняли два пілотні проекти, але до запуску так справа і не дійшла – війна перекреслила плани.

 – Твоя найулюбленіша народна пісня? У чиєму виконанні?

– Якусь одну пісню не можу виокремити, улюблених дуже багато, а от виконання, беззаперечно, – Квітки Цісик!

– Твої неперевершені етнічні костюми?

– Любов до етнічних костюмів мені привила моя подруга – колекціонер стародавнього одягу Роксоляна Шимчук. Вона ще зі студентських років почала збирати і вишиванки, і головні убори, і прикраси з різних регіонів України. Вона не лише підібрала мені найкращий етно-одяг, а ще й розповіла його історію. Були у неї і знищені часом зразки вишиванок, то ми відновили їх і поєднали в сучасних кроях з іншими матеріалами, зокрема зі шкірою. Так з’явились мої концертні сукні.

 – Ким ти мріяла бути в 13 років?

– Вже тоді, в свої 13,  я мріяла стати артисткою).

 – З ким із відомих людей (покійних чи живих) ти б хотіла пообідати?

– Мабуть, з кінорежисером Рідлі Скоттом, а також з його братом Тоні, якого вже, на жаль, з нами нема. Їх кінороботи зачіпають, змушують над ними замислитись. Вони – автори справжніх шедеврів у кінематографі. Один з улюблених моїх фільмів – “Хороший рік” (A Good Year), якраз авторства сера Рідлі.

 – Місце на землі, де ти почуваєшся найкраще?

– Найкраще почуваю себе ВДОМА!

 – Де мрієш побувати?

 – Багато є місць, про які мрію. Взяти хоча б США та Канаду, до вас вже неодноразово збиралась, але поки ніяк не вдається реалізувати ці плани, у wish-списку є ще Австралія та Південна Африка! Зрештою, не відмовилась би і від навколосвітньої подорожі.

 Наталка Карпа. Жити, щоб змінювати світ на краще– Що найважливіше дали тобі твої батьки?

– Батьки дали мені виховання, любов, родинний затишок, гарний приклад, якою має бути міцна українська родина. Дуже їх люблю!

 – Ви з Володимиром Парасюком  – люди, які розуміють один одного.

 – Кохання – це… хімія … коли людина стає для тебе Всесвітом, повітрям, водою, сонцем, вітром! Можливо, це і звучить абстрактно, але всередині щось схоже і відбувається.

 – Заради чого, вважаєш, варто жити?

– Та хоча б заради посмішок дітей, теплих батьківських долонь, тих людей поруч, яким потрібен… Жити заради того, щоб принести в цей світ щось добре, чисте, щире, справжнє. А, загалом, життя – це сукупність маленьких дрібних моментів, які варті того, щоб прожити їх на повну!