Гранд-Каньйон (Grand Canyon або Великий Каньйон) – унікальний природний об’єкт, який є свідченням величі природи та неймовірної краси геологічних утворень. Це один із найглибших каньйонів у світі і одне з головних природних чудес світу. Його видно із космосу. Тепер це національний парк у штаті Арізона та важливий туристичний символ США.
Історія
Здається, не треба бути великим вченим, щоб зрозуміти одне – для створення такого шедевру, як Великий Каньйон, природі потрібні не тисячі, а мільйони років. За оцінкою вчених, 65 мільйонів років тому відбулося піднесення плато Колорадо – річка Колорадо, змінивши напрямок, рушила далі під іншим кутом. Її течія прискорилася, що, своєю чергою, спричинило сточування та розмивання порід: сланець, піщаник і вапняк стали дуже податливими, їх забирали бурхливі води Колорадо. До речі, зсув Гранд-Каньйону і зараз продовжує заглиблюватися. Однак це відбувається не так стрімко: швидкість сповільнилася. Та й та обставина, що річка тече гранітом, розмиває його набагато повільніше (25 сантиметрів за сто років). За добу Колорадо виносить у море півмільйона тонн гірських порід, а сама річка має червоно-коричневу та зовсім непрозору воду. Ущелина має довгасту форму, завдовжки 446 км, шириною від 6 до 29 км. Її глибина – 1600 метрів.
Учені вважають, що приблизно п’ять мільйонів років тому Гранд-Каньйон набув приблизно такого вигляду, яким його можна побачити сьогодні. І це сам по собі вельми дивовижний факт – не так багато відомо об’єктів у світі, яких не зачепив час. Тим більше, за такий значний термін. Кажуть, що ерозія ґрунтів, яка триває, може з часом сильно змінити ці місця. Але якщо це й станеться, то через мільйони років. А поки що Гранд-Каньйон з нами. Тож насолоджуймось його величчю.
Першими в каньйоні побували індіанці, і доказом є наскельні малюнки тритисячолітньої давності. Каньйон виявили у XVI столітті іспанські солдати, які шукали в тих краях золото. Через пару століть, 1869 року, туди прибула група вчених. Експедиція на чолі з Джоном Візлі Пауеллом спустилася вниз річкою через каньйон, дослідила і докладно описала його.
З того часу почалося промислове освоєння Гранд-Каньйону. Його почали нещадно експлуатувати: витягували мідь та уран. Незабаром американці схаменулися, що так недовго і занапастити цей природний шедевр, і перетворили його на туристичний рай. Дуже багато часу та зусиль на початку XX століття цьому присвятив 26 президент США Теодор Рузвельт. Після того, як він обійняв посаду президента США, Рузвельт чимало зробив для ухвалення законів, що захищають довкілля. А ще він започаткував Національний заповідник дикої природи. Він звернув увагу законодавців та суспільства на необхідність захисту каньйонів від агресивних дій будівельних компаній, які мали намір освоювати цей район.
“Нехай це велике диво природи залишиться у своєму первозданному вигляді – удосконалити його ми не в змозі”, – сказав Рузвельт у 1908 році, підписуючи документи про надання природній перлині статусу національної пам’ятки. Конгрес офіційно не забороняв вести будівництво на території Гранд-Каньйону до 1919 року, але незважаючи на це, там не було збудовано жодної будівлі. 1979 року ЮНЕСКО оголосила Національний парк Гранд-Каньйон об’єктом Всесвітньої спадщини.
Неймовірні краєвиди
Гранд-Каньйон справляє приголомшливе враження. Здалеку він виглядає як рівнинне плато, і лише підійшовши близько до краю, мандрівники скрикують від здивування та захоплення: перед їхніми поглядами відкривається величезна сяйлива безодня. Сама ущелина, якщо опуститися на дно, схожа на нескінченний лабіринт, складений зі скель. Ефект доповнюють різні форми, кольори та розміри порід.
Найголовніше, за чим варто поспостерігати тут, – захід сонця. Це невимовно красиве видовище, яке обов’язково треба побачити хоча б раз у житті.
Національний парк Гранд-Каньйон пропонує безліч неймовірних оглядових майданчиків, які демонструють неосяжність і пишність каньйону. Кожен забезпечує унікальну перспективу, відкриваючи різні за походженням гірські породи, кольори нашарувань та складні геологічні утворення. Ось деякі з найпопулярніших:
Мазер-Пойнт
Один із перших оглядових майданчиків, на який потрапляють відвідувачі, що в’їжджають з Південного краю, Мазер-Пойнт пропонує вражаючий панорамний вид на каньйон. Це чудове місце для фотографування світанку і заходу сонця, оскільки гра світла і тіні перетворює пейзажі на химерні й казкові. Він став, мабуть, найвідомішим видом на Гранд-Каньйон.
Мис Явапай та музей геології
Yavapai Point – інформативний. Він пропонує до уваги туристів експонати з геології та інформацію про формування Гранд-Каньйону. З цієї точки відкриваються захоплюючі краєвиди, що дозволяють відвідувачам усвідомити неосяжність і складність геологічної історії каньйону.
Хопі Пойнт
Hopi Point, розташований уздовж Hermit Road, відомий своїм безперешкодним видом на річку Колорадо внизу. Захід тут особливо популярний, тому що сонце, яке заходить, забарвлює каньйон у яскраві відтінки. Неймовірні враження!
Грандв’ю Пойнт
Пропонуючи більш історичний підхід, Грандв’ю-Пойнт дозволяє відвідувачам заглянути до Підковоподібної Меси та залишків гірничодобувних підприємств. Цей оглядовий майданчик підкреслює історичні віхи каньйону і пробуджує бажання пригод.
Ще одна цікава річ Гранд-Каньйону – це його печери. Нині ми маємо лише дані про виявлених трохи більше, ніж 300 печер. Проте вчені вважають, що в Каньйоні може бути до 1000 печер. Які історії чи скарби можуть зберігатися у цих печерах?
Дика природа
Національний парк Гранд-Каньйон – це не лише геологічне диво, а й рай для різноманітної дикої природи. У його межах відвідувачі можуть зіткнутися з численними видами, кожен із яких відіграє вирішальну роль у крихкій екосистемі парку. Серед знакових видів:
- каліфорнійський кондор. Гранд-Каньйон є одним з останніх місць проживання каліфорнійського кондора, що є під загрозою зникнення. З розмахом крил до 9.8 футів побачити одну з цих величних птахів, що ширяють у небі над каньйоном, – справді рідкісне і незабутнє видовище.
- сніговий баран. Ці стійкі істоти добре пристосовані до перетнутої місцевості Гранд-Каньйону. Їх часто можна побачити на крутих скелях, що надає парку чарівність.
- лось і олень-мул. На краю каньйону зазвичай можна побачити лосів і оленів-мулів, що пасуться. Вони додають до пейзажів нотки спокою, нагадуючи відвідувачам про гармонію між багатовіковими скелями і дикою природою.
- кайбабська білка. Унікальна та чарівна мешканка Гранд-Каньйону, білка Кайбаб відрізняється яскравим білим хвостом. Відвідувачам може пощастити побачити цю чарівну істоту, яка снує серед сосен пондерози.
- койоти та ворони. Койоти та ворони, які часто зустрічаються в парку, – це опортуністичні істоти, які добре адаптувалися до середовища каньйону. Вони відіграють важливу роль у підтримці екологічного балансу парку.
Найкращий час для відвідування
Гранд-Каньйон чарівний цілий рік, але кожна пора року пропонує відвідувачам різні враження. Ось розбивка найкращих часів для відвідування:
Весна
Весна приносить зі собою м’яку погоду та польові квіти, додаючи фарб ландшафту каньйону. Це ідеальний час для піших прогулянок та активного відпочинку до навали літніх натовпів туристів.
Літо
Літо – найжвавіший сезон у Гранд-Каньоні, який приваблює туристів з усього світу. Дні довгі та теплі, що дозволяє проводити триваліші дослідження, але відвідувачі мають бути готові до великих скупчень людей та обмежених можливостей розміщення.
Осінь
Осінь є фаворитом серед багатьох відвідувачів через приємну погоду та мінливі кольори листя. Каньйон набуває золотистого відтінку, створюючи чарівний контраст на тлі блакитного неба.
Зима
Зима пропонує безтурботний та тихий відпочинок. У той час, коли Північний відрізок закритий, Південний залишається відкритим. Іноді взимку тут випадають снігопади, створюючи мальовничу країну чудес. Багато відвідувачів планують свій візит взимку, щоб сфотографувати красу, яку створює сніг на верхніх шарах кольорових кам’яних стін.
До 1956 року над Гранд-Каньйоном проводили видовищні польоти повітряними трасами. Екіпажі авіалайнерів, пролітаючи над цією місцевістю, планували свій політ таким чином, щоб пасажири могли сповна помилуватися тутешніми красотами.
30 червня 1956 року сталася трагедія. Тут зіткнулися два літаки і загинуло 128 осіб. Відтоді візуальні польоти над каньйоном заборонили.
У 1986 році з незрозумілих досі причин над каньйоном знову сталася авіакатастрофа. Тоді внаслідок зіткнення літака і вертольота загинуло 28 осіб.
У 2007 році тут було відкрито унікальну споруду під назвою Grand Canyon SkyWalk, що означає “захмарний міст”. Встановлений прямо на краю прірви, міст із прозорою підлогою забезпечує відмінний круговий огляд і відчуття польоту на висоті 1200 метрів!
2013 року Гранд-Каньйон отримав ще одне визнання завдяки американському канатохідцю Ніколасу Валленду, який перетнув його по канату без страхівки. Ця шалена прогулянка над прірвою увійшла до Книги рекордів Гіннеса.
На території парку обладнано безліч туристичних маршрутів, пішохідних стежок, велосипедних доріжок, місць відпочинку та наметових таборів. Щороку каньйон відвідують мільйони туристів. Особливий наплив відвідувачів спостерігають у період з травня по вересень.
Найбільш розвинений район у парку – Гранд-Каньйон-Віллідж.
На офіційному сайті www.nps.gov/grca детально описано місцевість і маршрути. Тут же ж можна забронювати екскурсії та вхідні квитки. Пропонують в оренду велосипеди, двічі на годину курсує безкоштовний автобус для туристів.
