Перший американець, що побував на орбіті Землі помер. Джон Гленн (John Glenn) був останнім живим членом першої команди астронавтів з програми «Меркурій» («Mercury»). Пізніше він мав довгу політичну кар’єру в якості сенатора США, але це не зупиняло його новаторського мислення.
Гленн увійшов в історію вдруге в 1998 році, коли він був на борту шаттла Discovery, ставши найстарішою людиною, яка побувала в космосі.
Гленну було 95 років, коли він помер. Він був госпіталізований в медичний центр Ohio State University в Колумбусі, де й перебував з минулого тижня.
У Гленна були певні проблеми зі здоров’ям, оскільки він пережив інсульт кілька років тому. Його смерть у четвер, 8 рудня, була підтверджена Хенком Уілсоном (Hank Wilson), директором з комунікацій John Glenn College of Public Affairs в Університеті штату Огайо (Ohio State University).
Адміністратор NASA Чарльз Болден (Charles Bolden) сказав: «Спадщина сенатора Гленна сповнена ризиком та досягненнями. Він творив історію і під великим тиском виконував свій обов’язок перед країною, за чим спостерігав весь світ. Вся родина НАСА буде вічно вдячна йому за його видатні заслуги, прихильність і дружбу».
Ранній дослідник
20 лютого 1962 року, коли Джон Гленн злетів в космос, це був знаковий та нервовий момент. Космічні подорожі тільки зароджувались. Кожен запуск і космічна місія полонила уяву Америки.
Через кілька хвилин після запуску, капсула Гленна «Дружба-7» досягла орбіти. Люди слухали з хвилюванням і трепетом.
«Роджер, ми в невагомості, і я прекрасно себе почуваю», – передавав Гленн з космосу. – «Капсула обертається навколо. О, цей краєвид просто неймовірний!».
В ті часи ще так багато було невідомо про космос. Вчені експериментували, вивчаючи, чи можуть астронавти їсти або пити в космосі. Лікарі були стурбовані тим, що людські очі можуть змінити форму, що ускладнило б повторний запуск.
Потім настали часи технологічного прориву. Ракети вибухали під час тестування, іноді за цим спостерігали астронавти. У 2012 році на 50-річчя свого польоту, Гленн свідомо пішов на небезпеку.
Після польоту він став національним героєм. Він надавав підтримку президенту Джону Ф. Кеннеді (John F. Kennedy) і взяв участь в урочистому проїзді на автомобілі в Нью-Йорку.
«Я думаю, що Джона Гленна запам’ятають, як реального героя в той час, коли героїв часто називають героями, але вони ними не є», – заявив Френсіс Френч (Francis French), автор багатьох книг по раннім космічним програмам.
Френч сказав, що Гленн був в основному всеамериканським хлопчиком з фотогенічною посмішкою і винахідливістю. «Він точно був в потрібному місці в потрібний час, коли Америка потребувала когось, хто міг стати не тільки першим американцем на орбіті Землі, але і позначити, що означає для Америки, доставити людину в космос», – розповів Френч.
Життя в польоті і політиці
Гленн служив в військово-морському флоті. Він провів 59 бойових вильотів в південній частині Тихого океану під час Другої світової війни. Під час корейської війни, він брав участь у 90 бойових вильотах на різних моделях нових реактивних винищувачів.
Він залишався в армії до 1950-х років, випробовуючи надзвукові літаки і інші військові моделі. В цілому, він заробив п’ять Хрестів льотних заслуг (Distinguished Flying Cross). У 1958 році він був одним з 508 пілотів, які пройшли тестування на програму «Меркурій», прискорену відповідь на успішний запуск СРСР першого штучного супутника Землі в 1957 році.
Він покинув НАСА в 1964 році. Пізніше він дізнався, що в той час, НАСА і Кеннеді вважали його занадто цінним, щоб знов полетіти в космос.
У 1974 році він був обраний, щоб представляти Огайо в Сенаті США. Два роки по тому, ім’я Гленна було в числі згаданих в якості напарника для Демократичного кандидата в президенти Джиммі Картера (Jimmy Carter), але Картер обрав сенатора Волтера Мондейла (Walter Mondale) з Міннесоти.
Але він залишався в Сенаті, де провів чотири шестирічних терміна. Гленн пішов з політики в 1999 році.
Знову першовідкривач
Але, як тільки його політична кар’єра закінчилась, він захотів повернутися в космос. У 1998 році він просив у НАСА повторного вильоту в космос. Гленн провів дев’ять днів на борту шаттла Discovery – для науки.
В 77-річному віці, він став найстарішою людиною, яка полетіла в космосі. Його політ відродив інтерес громадськості до НАСА. Коли НАСА відмінило програму шатлів і скоротили свої амбітні зусилля з розвідки, Гленн поскаржився на втрату. В 2011 році він говорив під час форуму в Smithsonian National Air and Space Museum.
«В недалекому минулому середньостатистична людина була більш освіченістю, ніж більшість сучасних людей в світі. І тоді ми більше займались фундаментальними дослідженнями і першими дізналися нові речі», – сказав він. – «Ця маленька комбінація настільки ж вірна і сьогодні. Якщо ми забудемо цю нішу в області наукових досліджень і освіти, ми не будемо залишатися провідною країною в світі. Дуже просто».
