Байден посилив санкції проти росії

Байден посилив санкції проти росії, після того, як захистив їх від скасування Трампом

Після майже трьох років санкцій у російської економіки починають відвалюватися колеса, а удари на неї продовжують сипатися. Економісти кажуть, що такими темпами, якщо США продовжуватимуть жорсткі санкції, запроваджені адміністрацією президента Джо Байдена, і особливо його західними союзниками в ЄС і Великій Британії, росія буде змушена відмовитися від свого гамбіту в Україні.

За останні два тижні роботи своєї адміністрації президент Байден встиг востаннє кілька разів вдарити по військовій машині москви, а саме по її вантажних суднах і танкерах її “тіньового флоту”, а також кодифікувавши в законі новий пакет санкцій проти російської енергетики. Останній забороняє будь-яку американську співпрацю з нафтовими гігантами “Газпромнєфть” і “Сургутнєфтєгаз”. Після 12 березня 2025 року компанії, які не дотримуватимуться вимог, будуть отримувати штрафні санкції.

Байден посилив санкції проти росії

10 січня 2025 року США ввели санкції проти найбільших нафтових російських компаній. Цим рішенням США забороняють своїм компаніям надавати нафтосервісні послуги в росії. Рішення набуде чинності 27 лютого.

13 січня кремлівські інформаційні агенції повідомили, що найбільша російська компанія “Газпром” має намір скоротити 40% свого персоналу в штаб-квартирі у Санкт-Петербурзі. Причина – збитки на 629 мільярдів рублів (6,9 мільярда доларів) у 2023 році порівняно з чистим прибутком у 1,23 трильйона рублів (11 мільярдів доларів) у 2022 році.

У вівторок конгресмени Ллойд Доґґетт (демократ від штату Техас) і Джейк Очінклосс (демократ від штату Массачусетс) попередили компанію SLB – одну з небагатьох американських нафтосервісних компаній, що працюють у росії, – що вона ризикує порушити законодавство, якщо негайно не припинить надавати свої послуги. (Дві інші великі американські нафтосервісні групи, які раніше працювали в росії – Baker Hughes і Halliburton – продали свої російські підприємства місцевим групам невдовзі після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році).

Нафта і газ становлять близько 62% російського експорту. За ними йдуть руда і метали та хімічна продукція, на які припадає приблизно по 6%. Загалом на енергетику припадає приблизно 41% валового внутрішнього продукту (ВВП) росії. Санкції США і Заходу спрямовані насамперед на цей сектор, а також на інвестиційні фінансові активи країни. Близько 350 мільярдів доларів США – близько половини всіх валютних резервів країни-терористки – заморожені.

Донедавна російській економіці вдавалося давати раду з цими санкціями, а також обмеженню ціни на нафту на рівні 60 доларів за барель. У 2023 і 2024 роках вона навіть зростала – частково завдяки збільшенню витрат кремля на оборону.

Москві також вдавалося обійти багато санкцій, наприклад, використовуючи “тіньовий флот” застарілих вантажних суден і танкерів для переміщення контрабанди через Чорне море. Цю лазівку мають закрити нові санкції – тепер проти близько 180 суден, що перебували поза радарами, які адміністрація Байдена запровадила в січні.

У той же ж час, компоненти для безпілотників та іншої зброї, що виробляє військово-промисловий комплекс росії, змогли потрапити на російські заводи з країн, що не дотримуються санкцій попри зусилля Заходу, спрямовані на їхнє блокування.

Справжні тріщини в економічних стінах кремля почали з’являтися наприкінці 2024 року, коли адміністрація Байдена розпочала нові атаки на російські фінансові установи. Ці обмеження фактично повністю перекрили доступ росії до долара США, тим самим обмеживши можливості інвестиційних банків, таких як Газпромбанк, брати участь у світовій фінансовій торгівлі та обробляти багато міжнародних транзакцій, таких як платежі від західноєвропейських споживачів енергоносіїв.

У листопаді рубль впав до дворічного мінімуму щодо долара США, втративши близько половини своєї вартості щодо долара та євро. Приблизно в той же ж час у Казані лідери країн БРІКС запропонували запровадити власну валюту на противагу тому, що вони вважали американською фінансовою гегемонією.

Вашингтон має унікальну можливість накладати подібні фінансові обмеження на країни-ізгої, оскільки долар США є де-факто світовою валютою, і більшість світової торгівлі здійснюється в доларах США.

Водночас, парадокс санкцій полягає в тому, що вони, як правило, мають яскраво виражений політичний вплив на демократичні суспільства, але західні санкції історично були спрямовані проти авторитарних режимів, де вони не мають такого впливу. Ні падіння економіки, ні втрата добре оплачуваної роботи після того, як американські роботодавці пішли з російського ринку, ні незадоволення вітчизняними замінниками McDonald’s чи Starbucks аж ніяк не знаходить відображення в результатах соцопитувань у країні, де навіть слово проти непопулярної війни заборонене законом, а результати виборів все ж малює її диктатор.

Можна було б тільки мріяти, що могутні російські олігархи, які перебувають під санкціями і чиї фінансові активи та яхти конфісковують США та інші країни, наважаться на зміну режиму.

Але на президентських “виборах” у березні 2024 року путін отримав 88% голосів, і ніхто навіть не згадував імені його єдиного реального політичного суперника – Алексєя Навального, який приблизно за три тижні до “виборів” помер у колонії за загадкових обставин.

Отже, метою санкцій проти росії ніколи не були політичні потрясіння. Метою була поступова зміна політики щодо її війни в Україні з огляду на спустошення її скарбниці. Останні новини свідчать про те, що ця фінансова “іригація” вже почалась, але економічний прогноз для росії залишається невизначеним.

“Фіскальні стероїди вже закінчуються” – Фонд Карнегі

7 січня російське видання The Insider повідомило, що основні ризики для російської економіки в 2025 році “походять від загрози падіння цін на нафту і посилення санкцій”:

“Навіть якщо ні того, ні іншого не станеться, економіка залишиться у важкому стані, а інфляція зведе нанівець усі підвищення зарплат. Навіть якщо перемир’я в Україні буде досягнуто, російська економіка, яка останні три роки була вимушена працювати в умовах воєнного часу, навряд чи зможе відновитися без скасування санкцій”.

Наприкінці грудня Фонд Карнегі зазначив, що “російська економіка неодноразово не виправдовувала очікувань. Прогнози про двозначне скорочення так і не справдилися. Навпаки, ВВП зріс на 3,6% у 2023 році та очікувані 4% у 2024 році”.

Однак, як йдеться у звіті, “ця картина стійкості оманлива. Протягом останніх двох років російська економіка працювала, як марафонець на фіскальних стероїдах, і тепер це дається взнаки. Зростання сповільнюється, ключові сектори охолоджуються, а аргументи, які підкріплюють заяви путіна про економічну “невразливість”, розвіюються”.

Нагадаємо, що 15 січня 2025 року Казначейство США повторно наклало санкції на майже 100 організацій за трьома основними напрямами:

  • фінансовий сектор (включно з основними російськими банками);
  • енергетичний сектор (компанії, що працюють з нафтою, газом, вугіллям);
  • оборонно-промисловий комплекс (виробники зброї, боєприпасів, військової техніки).

Серед них: Сбєрбанк, ВТБ Банк, Газпромбанк, Альфа-Банк, Московська біржа, оператор платіжної системи Мир (Національна система платіжних карт), РФ російський фонд прямих інвестицій, Сєвєрсталь, найбільша вугільна компанія СУЕК, Мечел, Арктик LNG і Арктик LNG-2, Ростех, Об’єднана авіабудівна корпорація, Об’єднана двигунобудівна корпорація, КамАЗ, Вертольоти росії тощо.

Тепер будь-яка іноземна особа чи фінансова установа, яка свідомо проводить значні операції з цими організаціями, підпадатиме під обов’язкові вторинні санкції.

Державний департамент США додатково наклав санкції на 150 організацій та осіб. Вони стосуються компаній у різних країнах, які підтримують зусилля росії з ухилення від санкцій США, особливо в КНР, яка залишається найбільшим постачальником товарів подвійного призначення та сприяє ухиленню від санкцій на підтримку російських воєнних зусиль.

Серед них — російське підприємство “Запорізька атомна електростанція”, створене державою-окупантом для експлуатації української ЗАЕС, та її керівник Владислав Ісаєв.

Також під санкції потрапив банк Керемет з Киргизстану, який росіяни почали використовувати як хаб для здійснення платежів за імпорт та отримання оплати за експорт.

За інформацією Reuters нові американські санкції “серйозно порушать” експорт російської нафти для основних її покупців — Індії та Китаю. Крім того, своєчасність санкцій (лише за кілька днів до інавгурації Дональда Трампа) робить вірогідним те, що майбутній президент США збереже ці обмеження та використає їх як інструмент для перемовин задля мирного договору в російсько-українській війні.

Байден посилив санкції проти росії

 

За матеріалами українських ЗМІ