Традиційне східнословянське, зокрема й українське свято, яке відзначають упродовж тижня перед Великим постом.
У 2025 році Масниця триватиме з 24 лютого по 2 березня.
Це свято відоме майже всім європейським народам, хоча й із різними назвами. Християнська церква прив’язала його до тижня перед Великим постом. Саме тому свято не має чітко встановленої дати в календарі, а залежить від дати Великодня, яка, як відомо, є змінною. Зазвичай вона припадає на кінець лютого – початок березня і займає ніби проміжне місце між зимою та весною.
Оскільки це було останнє гуляння перед найсуворішим постом – справляли його весело та смачно.
Цей тиждень перед Великоднім постом люблять усі! В Європі його відзначають гучно – карнавалами (серед яких найвідоміший Венеційський карнавал з характерними масками і розкішними костюмами). Власне й саме слово “карнавал” походить від латинського carnem vale – м’ясо, прощай. У чехів це свято називається масопуст, у словаків – фашіанг, у поляків – остатки, у словенців – пуст, у болгар – сирні заговезни, у македонців – поклади, у сербів – покладе.
На більшій території України воно відоме як Масниця, в окремих регіонах побутують також такі назви як Колодій, Запусти, Пущення, Заговини, Сирний тиждень. Центр, Схід і Південь святкує Масниці, які теж називають “Колодки” чи “Колодієм”. Західніші регіони України називають цей тиждень Запусти/Пущення, Сиропуст (бо ще можна їсти сир та інший набіл).
Це останній перед Великим постом тиждень, коли можна було справляти весілля. Це було “Бабське свято” – протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування.
Свято Колодій існувало в Україні ще з часів Трипільської культури. Воно дещо змінилось з впровадженням християнства у часи Київської Русі. Як і всі народні свята та звичаї, воно набуло християнського релігійного змісту, але традиції святкування у більшості залишились незмінними.
В Україні Масниці мають свою яскраво виражену індивідуальність.
Зокрема на Поділлі хлопці пригощали дівчат горілкою, пивом, солодощами – купували (запивали) Колодку. У подяку за це кожна дівчина вишивала перкалеву хусточку, оздоблюючи її квітками та ініціалами свого обранця, і дарувала йому на Великдень – повертала Колодку. Такі обряди нерідко завершувалися шлюбом.
Головним почастунком на Масницю є вареники з сиром і сметаною, налисники, галушки, сирні баби. Головним напоєм – наливки й інші трунки. Головним місцем події (забави) найчастіше був шинок.
Сиропусний тиждень складається з трьох частин: “зустріч” у понеділок, кульмінація або “перелом” у “широкий четвер” і “прощальна неділя”.
Обряд “прощеної неділі” виконували тоді, коли вже зайшло сонце. Майже всі селяни сходилися на площу перед церквою і взаємно просили один у одного прощення за свої провини, обнімались і обмінювались поцілунком. Вони легко вклонялись один перед одним зі словами: “Прости мені, брате чесний (чи сестро)” і тричі цілували один одного. Вступаючи до Великоднього посту, люди взаємно усе прощали один одному ради Христа, що для нас постився, терпів і воскрес.
Під час Масниці чи Сирного тижня немає посту в середу й п’ятницю, щодня можна вживати молоко, яйця і рибу, але м’яса вже не їдять. У православних храмах починають Великопісні служби.
Також, у цей тиждень дівчата і хлопці влаштовували вечорниці з танцями. То була добра нагода для парубків пригледіти відданицю, щоб оженитися.
Обрядова їжа
До Масниць газдині наперед запасалися сиром і маслом. Сир набивали в невеликі діжки, а масло складали в погребі у горщики. На Колодія (Запусти) варили вареники з сиром, сирні клюски, ліниві вареники, книдлі (на Полтавщині галушки), смажили сирники чи налисники, готували капусняк, подавали салат з квашеної капусти з цибулею і олією, домашнє тісто на молоці, різні каші, пекли сирну бабу та пиріжки. “І бусурмени вареники їдять – а про нас, православних, і мови не може бути,” – казали українці.
У цей день обов’язково варили яйця, стільки, аби вистачило кожному в родині.
В Галичині смажили пампухи та хрусти/вергуни. У Польщі та польських діаспорах Північної Америки є дуже популярними в цей період “paczki” (пампухи, пончики).
Але хай там як, сенс останнього тижня перед постом в Україні – приготувати себе до нього духовно і фізично. Їжа полегшується, м’яса не їмо ще з попереднього тижня (М’ясопуст). Тобто по суті це спокійний час, примирення з собою і оточуючими, намагання пробачити образи й очікування посту.
ПОЛТАВСЬКІ ГАЛУШКИ
Галушки готують по-різному: з борошна (звичайно, з пшеничного або з гречаного чи їхніх сумішей), а також з манних круп, з поєднань борошна з картоплею, домашнім сиром, води, солі, яєць. Для галушок тісто розкачуємо завтовшки 1,5 см і нарізаємо у формі квадратів. Або формуємо ковбаску, як на палюшки, і нарізаємо невеликими шматочками. Сформовані галушки кидаємо у підсолений окріп (або в бульйон чи молоко) і варимо до готовності, допоки галушки не спливуть на поверхню або 5-7 хвилин (в залежності від типу тіста). Тоді виймаємо їх шумівкою і перекладаємо у друшляк для стікання води. Зварені галушки кладемо у миску, поливаємо розтопленим вершковим маслом (підсмаженою на олії цибулею тощо) і, струшуючи, перемішуємо.
Галушки полтавські
- 0,5 л охолодженого кисляку,
- дрібка солі,
- 1 чайна ложки соди,
- 1 яйце,
- 2,5 – 3 склянки просіяного борошна (тісто має бути м’якеньке).
Кефір виливаємо в миску, вбиваємо яйце, висипаємо половину просіяного борошна. Потім посипаємо содою і сіллю. Висипаємо решту борошна і тільки тепер починаємо замішувати. Тісто має бути м’яким. Закриваємо миску рушником і залишаємо тісто на 20 хвилин, щоб воно “підійшло”.
Відщипуємо і формуємо невеликі кульки або ж формуємо ковбаску з тіста і відрізаємо шматочки однакового розміру. При варінні вони збільшаться приблизно вдвічі.
Варимо у підсоленій воді.
Дуже смачно смакувати з підливкою з грибів або з сметаною.
Можна варити галушки на пару. Коли вода в каструлі закипить, обв’язуємо її марлею. Викладаємо галушки на марлю і накриваємо кришкою. Або варимо на ситі.
Варимо галушки середнього розміру десь 5 хвилин. Готовність перевіряємо дерев’яною зубочисткою. Протикаємо галушку і, якщо на зубочистці немає тіста, галушки готові. Зварені галушки поливаємо розтопленим маслом, щоб не злиплися.
Наступного дня, перед тим, як подати до столу, галушки кладемо на сковорідку з розігрітим маслом і трохи обсмажуємо.
Галушки з салом і цибулею (балуємо домашніх у будь-який час після посту)
- борошно пшеничне – 250 г;
- яйце – 1 шт.;
- масло вершкове – 40 г;
- сало з м’ясними прошарками – 100 г;
- цибуля ріпчаста – 1 шт.;
- вода – 40 мл;
- сіль – за смаком;
- перець чорний мелений – за смаком.
Насамперед слід приготувати тісто для домашніх галушок. У миску просіюємо борошно. Додаємо до нього сире яйце, кип’ячену воду кімнатної температури, м’яке вершкове масло та сіль.
Добре вимішуємо тісто, допоки воно не збереться в щільну кулю. Загортаємо його у плівку або пакет, залишаємо полежати 15 хвилин.
Дістаємо тісто, відрізаємо від нього невеликий шматок. Руками розкачуємо його в ковбаску. Тепер ріжемо отриману ковбаску на невеликі шматочки. Варто робити галушки приблизно однакового розміру, щоб вони приготувалися одночасно.
Варимо галушки у підсоленій воді, що кипить, до готовності, приблизно 7 хвилин після закипання води.
Тим часом нарізаємо сало з м’ясними прошарками й цибулю невеликими кубиками. У сковороді обсмажуємо спочатку сало, допоки весь жир не витопиться. Повинні вийти рум’яні й хрусткі шкварки. Додаємо до шкварок цибулю, обсмажуємо її до золотистого забарвлення.
У сковороду з салом і цибулею перекладаємо зварені галушки, попередньо відкинуті на друшляк. Пару хвилин обсмажуємо їх разом зі шкварками та цибулею. Перчимо і солимо страву, якщо сало було не солоне.
Галушки з салом і цибулею подаємо до столу гарячими відразу після приготування.
Фото: Музей живої історії “Мамаєва Слобода” та
Національний музей народної архітектури та побуту України
