“МИ ВАШОГО ДВОРА НЕ МИНАЄМО”. Родинне Різдво хору ім. Олександра Кошиця

У неділю, 2 грудня, в аудиторії Seven Оaks Performing Arts Centre міста Вінніпеґ, при повному залі, відбувся концерт української різдвяної хорової музики під назвою “Родинне Різдво хору ім. Олександра Кошиця” (О. Koshetz Choir) під керівництвом маестро Мирослави Пачес, її асистента Джона Таннера з супроводом Ірени Чучман та Тетяни Арканд.

Програма у чотирьох частинах, яка прозвучала у виконанні хору ім. О. Кошиця, нагадала нам про віковічні традиції українського Різдва, зігріваючи серця рідними серцю мелодіями. Хорова різдвяна музика першої частини – “Христрос Родився”, “У надії Божа Мати”, “З нами Бог” та “Що то за предиво” – об’єднала віруючих усіх віросповідань.

У другій частині концерту під купол зметнулися чудесні мелодії колядок, щедрівок, різдвяних народних пісень, таких як “Через гори, через долини”, “Рай розвивається”, “Що в пана Йвана…”, “Благослови Боже”, “Тешуть теслі”, які стали традиційними в  ОСЕРЕДКУ – українському культурному й освітньому центрі Вінніпеґу.

Викликаючи цілу бурю почуттів різдвяними піснями “Ми вашого двора не минаємо”, “Свята вечеря”, “Добрий вечір”, “Щедрик”, “Летів горобець” та іншими, у третій частині концерту хор Кошиця звернув увагу на важливість родинного різдвяного святкування при сімейному столі та об’єднання усієї родини.

Різдвяними колядками “Пречиста діва”, “Небо і земля”, “Будьте здорові” хор ім.Олександра Кошиця  в фінальній частині об’єднав Різдво в свято української спільноти цілого світу.

Залишаючи концерт, ми розходилися по домівках з сильним почуттям, що коляда у виконанні хорів завжди лунає як свідчення єдності українців, збереження прадавніх традицій нашої культури і нашої віри.

Нагадаю, що професійні хори в Канаді були організовані українською діаспорою ще на початку 19 сторіччя; центром навчання хорового мистецтва став Вінніпег. У репертуарах хорових капел звучали українські народні пісні в обробці М. Лисенка, П. Лещинського, Ф. Колесси та інших.

Коли з Нью-Йорка до Вінніпегу переїхав Кошиць, то він організував тут Український національний хор. Композиторською спадщиною знаменитого диригента й композитора стали чотири збірки народних пісень, колядки, щедрівки в його обробці. Пісенний репертуар українських різдвяних мелодій набув небувалого досі поширення у Північній Америці. Як, наприклад, відомий на весь світ “Щедрик” Миколи Леонтовича, який лежить в основі всіх без винятку сучасних аранжувань пісні – від естрадних та джазових до клубних (серед них композиції з репертуару Джесіки Сімпсон і групи Destiny’s child), але ім’я українського композитора в Північній Америці мало кому відомо.

Що вже говорити про Олександра Кошиця, завдяки якому “Щедрик” став знаменитим в США і Канаді і перетворився на американсько-канадську народну пісню. Виступи українського національного хору змусили американців звернути увагу на розвиток акапельного співу в США, якого раніше тут майже не існувало. Самі українці мало пам’ятають його ім’я через підступну подачу радянської історіографії, яка рішуче викреслила Кошиця з національного музичного контексту ХХ століття як “емігранта-зрадника”. Його ім’я сьогодні присвоєно вінніпезькому хору імені Кошиця.

“Щедрик” Леонтовича і Кошиця в останні десятиліття поширився в різних країнах як одна з найпопулярніших новорічних мелодій під назвою “Сarol of the bells” (“Колядка дзвіночків”) і став надбанням усього світу. Життя цих геніїв українського народу було справжнім мистецьким подвигом, здійсненим на ниві хорового мистецтва.

Христос Рождається!

 

Articles