Останнє Різдво: три моторошні вбивства, вчинені у переддень свята

Свято, подарунки, новорічні ялинки, чудовий настрій – саме цих атрибутів Різдва ми чекаємо з нетерпінням. Нам здається, що на Різдво не може відбутися нічого поганого. На жаль, далеко не всяка різдвяна ніч обертається казкою.

Сьогодні ми розповімо вам про три жахливі злочини, які сталися саме на Різдво.

Убивство сім’ї Лоусон

Чарлі Лоусон і його дружина Фанні проживали у Лоусонвіллі (Північна Кароліна), і вважалися типовою “білою голотою” – white trash. Вони довго працювали на чужих полях, перш ніж в 1927 році купити власну ферму, на якій вирощували тютюн. Грошей ледь вистачало на життя, адже забезпечувати доводилося і семеро дітей, старшій з яких – Мері – було сімнадцять, а молодшій – Мері Лу – всього чотири місяці. Можливо, через постійний стрес у Чарлі “поїхав дах”, а може й з іншої причини.

Навколо сім’ї бродило багато дивних чуток. Подейкували, що Чарльз спокусив свою старшу дочку, а його дружина почала підозрювати про їхній зв’язок.

Але напередодні Різдва Чарльз вирішив зробити для сімейства справжнє свято. Він повіз всю сім’ю в місто і купив усім новий одяг. В обновках Лоусони відвідали фотографа, де сфотографувались для сімейного портрету. Все виглядало на  хороший день.

На Різдво 25 грудня 1929 року кожен був зайнятий своєю справою: Мері пекла різдвяний пиріг, Фанні поралася по дому. Чарлі відіслав 16-річного Артура з якимось дорученням на сусідську ферму, сам же причаївся з рушницею біля комори, куди складали тютюн. Побачивши дочок, 12-річну Керрі і 7-річну Мейбел, він вистрілив у них із рушниці, після чого ще й ударив їх поліном, щоб упевнитися, що вони мертві. Залишивши тіла дівчат у сараї, він повернувся в будинок і застрелив дружину, що вибігла на поріг. Його 17-річна дочка Мері почала кричати, а двоє маленьких синів, 4-річний Джеймс і 2-річний Раймонд, спробували сховатися, але Чарлі перебив їх усіх. Його останньою жертвою стала чотиримісячна Мері Лу. Покінчивши зі своїми дітьми, Чарлі Лоусон відправився в ліс, де, судячи зі слідів, майже годину ходив навколо дерева, після чого застрелився.

Повернувшись додому, Артур виявив кошмарне видовище – всюди кров, руки убитих схрещені на грудях, під головами – каміння. Довгий час моторошна ферма була справжньою меккою для любителів страшних історій. Брат убивці Меріон Лоусон не розгубився і почав запрошувати туди туристів за гроші.

Досі невідомо, чому Чарлі Лоусон так жорстоко розправився зі своєю сім’єю. Висувалися різні версії: нібито він був пов’язаний з організованою злочинністю, або ж взагалі не вбивав нікого, а зробив це якийсь зайда (чого ще очікувати у Північній Кароліні в кінці 20-х?). Можливо, він просто хотів довести собі, що сім’я його – це його власність, і він може розпоряджатися нею, як забажає?

Справа Оскара Слейтера

А ось до розслідування смерті літньої Меріон Гілкріст доклав руку сам відомий детектив Конан Дойл. Міс Гілкріст загинула 24 грудня 1908 року в віці 83-х років. Дама була дуже багата, і ні для кого з сусідів це не було таємницею. Її незмінною супутницею була служниця Хелен Лемб. Вона всюди супроводжувала свою пані – за винятком того часу, коли міс Гілкріст відправляла Хелен за газетами.

Так сталося і в той вечір. Але, коли Хелен повернулася з газетами, вона виявила свою господиню мертвою в калюжі крові. Сусіди розповіли поліції, що незадовго до повернення Хелен чули шум в її квартирі, а пізніше помітили чоловіка, який покидав хол.

Дивним було те, що хоча у міс Гілкріст було багато дорогоцінних речей, пропала лише діамантова брошка. Головним підозрюваним у її вбивстві став Оскар Слейтер – дуже темна особистість. Колишній бандит, сутенер, скупник краденого, власник злодійського кубла… Такий у нього був послужний список. Проти нього також свідчив той факт, що після вбивства Слейтер продав якусь брошку, а після цього негайно сів на пароплав і відчалив до США під чужим ім’ям. Поліція Великобританії зажадала у США видачі Слейтера, але доказів для цього явно не вистачало.

Несподівано для всіх Слейтер сам повернувся в Глазго як виявилося, дрібний шахрай був ображений, почувши брехливі звинувачення на свою адресу. Бандити бувають разюче ранимі. Справа розсипалася на очах: брошка з опису абсолютно не підходила під ту, що пропала у міс Гілкріст, та й про свою подорож до Америки Слейтер говорив уже досить давно. Суддя теж не вірив у провину Слейтера в цьому вбивстві, але присяжні несподівано однойстайно засудили його до смерті. Пізніше смертну кару замінили на довічне ув’язнення.

Газети публікували статті про невинуватість Слейтера, народ влаштовував протести біля будівлі суду… У 1912 році на цю справу звернув увагу сам Конан Дойл. Вивчивши матеріали, він не повірив свої очам: усі свідчення вказували на те, що Слейтер не винен. Він міг бути якою завгодно неприємною людиною, але це не робило його вбивцею. Мало того, що опис брошки не співпадав з тією, що пропала у бабусі, то ще й знаряддя вбивства – знайдений у Слейтера маленький молоточок – ніяк не міг стати причиною смерті міс Гілкріст. Крім того, було цілком очевидно, що міс Гілкріст сама пустила злочинця до себе в апартаменти – ніяких слідів зламу виявлено не було, а це означало, що до неї зайшов у гості родич або знайомий.

До того ж, Слейтер не приховував своїх намірів виїхати, а своє ім’я змінив для того, щоб його не могла знайти колишня дружина. У 1925 році один із ув’язнених, випущених на волю, проніс під язиком записку від Слейтера, адресовану Конан Дойлу. Слейтер був у відчаї, і письменник рішуче повернувся до справи. Врешті решт, Оскара Слейтера звільнили із в’язниці в 1928 році. Він навіть отримав компенсацію в розмірі 6 тисяч фунтів. Рішення про звільнення Слейтера з’явилося за місяць до Різдва 1927 року. Слейтер відсидів у в’язниці майже 20 років.

Джонбенет Ремсі

Вбивство маленької дівчинки, шестирічної переможниці багатьох конкурсів краси для дітей Джонбенет вважається одним із найгучніших злочинів у США 90-х.

26 грудня 1996 років Патрісія Ремсі звернулася в поліцію із заявою, що її донька зникла, а в своєму будинку на кухні вона знайшла лист із вимогою виплатити 118 тисяч доларів за те, щоб Джонбенет повернулася додому цілою і неушкодженою.

Лист було несподівано багатослівним – нехарактерна риса для подібних записок. Обшукуючи будинок, поліція розкрила одну із замкнених кімнат у підвалі і виявила там понівечений труп дівчинки. Джонбенет задушили і проломили їй череп. Слідів зґвалтування не було, але, найімовірніше, перед смертю Джонбенет зіткнулася з сексуальними домаганнями.

Першими підозрюваними у вбивстві довгий час були батьки, але слідству не вдавалося знайти достатньо доказів для підтвердження цієї теорії. Також одним з підозрюваних був Джон Марк Карр, колишній шкільний учитель, але згодом його виправдали. У 2010 році справу поновили: провели нові допити і використовували новітні методи із дослідженням ДНК. Проте й досі в цій історії залишається безліч темних плям, а вбивцю так і не знайшли…

Crime