Чоловік, який убив 13 людей та зґвалтував щонайменше 50, попросив постраждалих врятувати його від страти.
74-річний серійний маніяк Джозеф Джеймс ДеАнджело (Joseph James DeAngelo) заявив, що готовий визнати свою провину і допомогти слідству за умови, що замість смертної кари його засудять до довічного ув’язнення. Про це повідомив його адвокат.
Телеканал CBS13 оприлюднив лист убивці, який прокуратура міста Сакраменто штату Каліфорнія відправила постраждалим і родичам жертв. У ньому представники відомства пояснили, що для всіх учасників справи буде краще погодитися на умови ДеАнджело, оскільки це прискорить процес завершення справи і винесення вироку.
“Кримінальні справи часто розслідуються протягом багатьох років, – говориться в листі. – Процес судового розгляду завдає багато стресу жертвам та їхнім родинам. Цей конкретний випадок – надзвичайно складний через кількість обвинувачених злочинів і різних місць їхнього скоєння. Ми хотіли б досягти консенсусу у цій справі, що дозволить уникнути судового розгляду”.
На даний момент співробітники прокуратури зустрічаються з родичами жертв, щоб дізнатися, чи погодяться вони на умови зловмисника. З пропозицією ДеАнджело вже погодилася Кріс Педретті, яку він зґвалтував в 1976 році. На момент злочину їй було 15 років.
“Я не проти, але натомість ми всі хочемо відповідей. Де він був? Що він робив? Він повинен відповісти нам!” – заявила вона журналістам LA Times.
Педретті підтримує й інша постраждала, перша жертва насильства ДеАнджело – Філліс Хеннеман. У розмові з LA Times вона зазначила, що погодиться з рішенням про довічне ув’язнення маніяка, тільки якщо той відповість на всі запитання про напади.
Тим часом, представник прокуратори округу Оріндж (Orange County) Тодд Спітцер вважає, що потрібно продовжувати домагатися страти для злочинця. “Спроби громадських захисників поговорити з сім’ями постраждалих про угоду і про визнання провини тут абсолютно недоречні”, – заявив він.
З 1976 по 1986 роки цей чоловік вселяв жах в серця каліфорнійців від Сакраменто до Сан-Франциско та Лос-Анджелеса. На сьогодні відомо про 13 вбивств, щонайменше 50 зґвалтованих осіб та понад 120 обкрадених будинків. Всі його злочини були надзвичайно ретельно спланованими.
Він був відомим під багатьма “псевдами”: “Golden State Killer”, “East Area Rapist”, “Diamond Knot Killer” та “Original Night Stalker”. Однак, “національне полювання” на підозрюваного остаточно завершилось влітку 2018 року, коли поліція повідомила про арешт 72-річного ДеАнджело.
У вівторок, 12 червня, будинок у тихому районі американського Сакраменто оточила поліція. 40 років ФБР шукало каліфорнійського вбивцю на прізвисько “Золотий кіллер штату” (Golden State Killer). І ось пошуки привели їх до його порога.
Поліцейські припускали, що вбивця міг працювати у правоохоронних органах, адже йому майстерно вдавалося переховуватися. І їхні здогади підтвердилися. “Ми знали, що це схоже на пошук голки в сіні, проте, ми знали, що голка таки там”, – заявив після затримання підозрюваного місцевий прокурор. – “Він вривався вночі у каліфорнійські будинки. Ґвалтував жінок, іноді – на очах у зв’язаних чоловіків і дітей. Або вбивав господарів і грабував їхні помешкання. Довгий час поліція не пов’язувала ці злочини між собою. Але після кожного епізоду поліцейські збирали зразки ДНК і зберігали їх роками. Саме вони й привели до злочинця”.
Багаторічні підозри слідчих підтвердилися. ДеАнджело – колишній поліцейський. Коли його прийшли арештовувати, навіть не пручався.
У середу, 13 червня 2018 року, ФБР та місцева поліція почали вилучати речі з дому ДеАнджело. Сусіди розповіли, що він був дуже педантичним, завжди ретельно стриг свій газон, а також був запальним і часто лаявся.
Коли поліція оголосила про арешт ДеАнджело, детективи заявили, що дуже здивувались, дізнавшись, що справа закінчилась там, де й розпочалась. Старий мирно жив зі своєю донькою та онукою в Окленді, в містечку Цитрус-Хайтс на північний схід від Сакраменто.
Що відомо про Джозефа ДеАнджело?
Народився “Золотий кілер” у 1946 році в місті Бат (Bath), штат Нью-Йорк. Пізніше разом з батьками переїхав до Каліфорнії, де родина жила у містечку Фолсом. ДеАнджело мешкав у Фолсомі до осені 1964 року, отже, район на схід від Сакраменто він добре знав ще з часів своєї юності.
З жовтня 1964 року Джозеф Деанджело перебував на військовій службі. Він служив на одному з перших в американському флоті ракетних крейсерів “Канберра”. Був демобілізований у серпні 1968-го.
Після військової служби чоловік протягом двох років навчався у Сьєрра-коледжі (Sierra College – громадський коледж у Північній Каліфорнії), а потім ще 2 роки – у Каліфорнійському університеті в місті Сакраменто, де отримав ступінь бакалавра кримінального права.
Коли ДеАнджело було 24 роки, він закохався у Бонні Колвелл (Bonnie Jean Colwell), дівчину, що жила в Оберні. Вони обоє навчались у коледжі. Але згодом, з невідомих для нас причин, пара розлучилася.
У 1973 році ДеАнджело, якому було вже 27 років, одружився із 20-річною Шарон Хаддл (Sharon Huddle), що жила у Цитрус-Хайтс. Її брат, Джеймс Хаддл (James Huddle) повідомив, що пара виростила трьох дочок, але розійшлася. Хаддл додав, що його приголомшив арешт шваґра.
З 1973 по 1976 рік ДеАанджело проходив службу в лавах управління поліції міста Ексетер в центральній частині Каліфорнії (це приблизно 320 км на південний схід від Сакраменто). З 1976 по 1979 рік працював у поліції невеликого містечка Оберн (Auburn), що за 45 км на північний схід від Сакраменто.
Перші 15 нападів відбулися у районі Сакраменто, в тому числі чотири – у Цитрус-Хайтс. Лише до 1978 року принаймні 30 нападів були скоєні за межами цієї території.
Напади на жителів
“Golden State Killer” зазвичай діяв уночі. Він заздалегідь планував все до найменших деталей: вивчав розклад своїх жертв, вламувався до їхніх будинків та відкривав вікна у підвальних приміщеннях, або виймав скло для того, щоб пізніше повернутись. Злочинець вимикав світло на верандах й ховав мотузки, щоб пізніше зв’язати своїх жертв.
На сьогодні відомо, що першою жертвою стала 23-річна дівчина з Сакраменто, до якої ДеАнджело проник вночі, після чого зв’язав і зґвалтував її. Далі напади почали відбуватися з інтервалом всього в декілька днів.
Зазвичай маніяк вибирав одноповерхові будинки, потрапляв до них через вікна і зв’язував жертвам руки. Жінок він сліпив яскравим світлом кишенькового ліхтарика і погрожував їм вбивством.
Жителі навколишніх містечок почали озброюватися пістолетами, купувати сторожових собак і старанно замикати двері. Однак, це не допомагало – зґвалтування продовжувалися.
У 1978 році ДеАнджело вперше вбив людей: вночі він посварився з незнайомою парою. В гніві чоловік вистрілив в них й утік. Жертвами всіх інших вбивств також ставали закохані або дружини.
Під час одного з нападів ДеАнджело сховався у шафі сімейної пари, зачекав поки вони заснуть, а потім вийшов і почав світити ліхтариком в їхні обличчя. Коли чоловік кинувся до рушниці біля ліжка, злочинець посвітив на кулі в своїй руці: він вже розрядив зброю.
Його терпіння, розвідка, здатність тікати від погоні та знання складних вузлів призвели до того, що детективи почали підозрювати, що нападник служив в армії або правоохоронних органах.
Саме так і було.
У 1976 році, у той же рік, коли відбулась перша атака, ДеАнджело приєднався до відділу поліції Оберна, приблизно за 20 миль на північний схід від Сакраменто. Ніколас Віллік (Nicholas Willick) був патрульним сержантом у поліції Оберна, коли нападник приєднався до відділку.
Це був час підвищеної тривоги у Північній Каліфорнії, тому що в регіоні відбулась серія жорстоких вбивств. Проте Віллік ніколи не підозрював, що ДеАнджело може бути винним у цих вбивствах. Все, що Віллік пам’ятав про нього, це невелика деталь – той втратив частину пальця у В’єтнамі. ДеАнджело був схожим на інших офіцерів, і навіть провів неофіційну екскурсію своїм новим будинком для колег. “Він був звичайним чоловіком, звичайним Джо”.
Для всіх він був саме таким. До тих пір, поки 20 липня 1979 року ДеАнджело був спійманий на місці злочину за спроби крадіжки з магазину. Незначний злочин, але неприпустимий для поліцейського. Тоді Віллік вже став начальником поліції Оберна. “Я його звільнив”, – пояснив він. – “Він порушив закон”.
Після цього поліцейська кар’єра ДеАнджело закінчилась.
Ще на початковому етапі розслідування, у другій половині 1970-х років детективи неодноразово висловлювали підозри про можливу належність нападника до правоохоронних органів. Проводилась велика перевірка особового складу, шукали осіб, що відповідали певним наборам пошукових ознак. Нікого тоді не знайшли, і тепер стає зрозуміло чому – поліція Оберна не мала відношення до Сакраменто, місто перебувало на території сусіднього округу Плейсер (Placer), а там особовий склад не перевірявся.
У період з 1990 по літо 2017 року ДеАнджело працював у мережі продуктових магазинів “Save Mart”. Останнім місцем його роботи був магазин у Роузвіллі, порівняно недалеко від місць нападів в 1976-1977 роках. Дивно, але злочинець навіть не виїхав з району Сакраменто. Невже він був так упевнений у безкарності? Але ж нападник повинен був знати, що в 2004 році був прийнятий закон про обов’язкове порівняння ДНК-профілів, і він також знав, що його ДНК є у розпорядженні правоохоронних органів.
На що він сподівався? Незрозуміло, адже ця людина була недурною, з юридичною освітою і досвідом поліцейської роботи. Ось у кого ілюзій щодо того, як працює правоохоронна система, не повинно було бути!
Як викрили серійного вбивцю
Ситуація, пов’язана з раптовим викриттям серійного вбивці Джозефа ДеАнджело, стала збігом випадкових обставин. Це було несподіванкою навіть для співробітників служби шерифа округу Сакраменто і відділення ФБР у Сакраменто, зайнятих розшуком злочинця. Все вирішилося буквально протягом одного тижня з моменту отримання першого “сигналу”.
Що, власне, сталося? Якийсь родич злочинця, умовно назвемо його “Онук”, намірився відстежити свій генеалогічний ланцюжок. Відшукати, так би мовити, рідню і коріння. Він замовив професійне генеалогічне дослідження, яке передбачало, в т.ч., і виявлення потенційних родичів за ДНК. “Онук” заплатив гроші й здав кров в одній із 4-х приватних компаній, що спеціалізуються на створенні ДНК-профілів. Там провели необхідну роботу, отримали “генетичний профіль” і порівняли його з ДНК-профілем серійного вбивці.
Чому порівняли? Та тому, що з 2004 року в Каліфорнії діє закон штату, який зобов’язував порівнювати всі людські ДНК, що виділяються в Каліфорнії під час будь-яких досліджень, з ДНК “Золотого кілера”. Тобто, всі особи, що потрапляють до в’язниць, поступають на держслужбу, обстежуються на спадкові захворювання тощо, повинні проходити порівняння на відповідність з “профілем” вбивці. Свого часу цей закон був прийнятий під тиском жертв “Golden State Killer” та їхніх родичів (до речі, існувала велика опозиція щодо його прийняття, оскільки його реалізація – надзвичайно дорога).
Загалом, “генетичний профіль” умовного “Онука” показав дивовижний збіг з ДНК ґвалтівника зі східного Сакраменто. При цьому було зрозуміло, що сам “Онук” злочинцем бути не міг – просто за віком не підходив. Було очевидно, що вбивцею є хтось із його найближчих родичів. І ось на цьому етапі до розслідування підключилися ФБР і служба шерифа. Усе інше було лише справою техніки.
Таким чином, обережний вбивця, який протягом багатьох десятиліть ховався, всіляко маскувався, уникав медичних процедур, пов’язаних зі здачею крові, і якого не зуміли відшукати навіть досвідчені детективи, став жертвою допитливого молодого чоловіка, якому забаглося познайомитися із незнайомою ріднею. Наслідком його допитливості стала подорож “Діда” за грати.
Тест ДНК дозволив пов’язати всі злочини і призвів до арешту ДеАнджело. Це була ДНК, яка вивела детективів на слід убивці. Детективи прослідкували за ним і таємно зібрали зразки його ДНК із двох предметів, які він викинув.
Результати співпали з ДНК “Golden State Killer”. Після цього його заарештували.
