До другої річниці визволення Херсона. 11 листопада 2022 року Збройні сили України відвоювали у рашистів місто Херсон та райони Херсонської області на правому березі Дніпра. Події стали результатом південного контрнаступу України під час повномасштабної російсько-української війни.
Написи і малюнки на стінах печер відомі нам з книжок про часи палеоліту та енеоліту. З цих зображень археологи мали підтвердження щодо артефактів тієї чи іншої археологічної культури. По написах і малюнках вони визначали розвиток стародавніх цивілізацій та стилі мистецьких уподобань. Але те, що і в промислово розвиненому сучасному суспільстві написи, тобто графіті та трафарети, та цілі картинні галереї (мурали) вуличних художників з’являться на стінах сучасних багатоповерхівок, цього ми не могли сподіватися.
Проте тепер вуличне мистецтво (англійською Street art), характерною особливістю якого є так званий урбаністичний стиль, впевнено займає свою нішу серед визнаних видів образотворчого мистецтва світу. Його поширення спостерігали у мегаполісах США ще в 30-х роках минулого ХХ століття. Протягом 1970-1990-х стріт-арт виборював своє право на життя завдяки унікальним творінням Рене Монкада, Джона Фекнера, Алека Монополі, Фаб Файв Фредді та Лі Квінонса (США), Стіна Лекса (Італія), Аарона Лі-Хілла (Канада) та інші. Наприкінці 90-х вуличне мистецтво вже мало масовий характер захоплення художниками Греції та Франції, Англії і Болгарії, Німеччини та Іспанії, Аргентини й Австралії, Португалії і Канади, Польщі та України.
В Україні мистецтво, що несе в своїй основі свободу і незалежність, має потужний розвиток. В Інтернеті ми можемо нагуглити, що українськими “особливими осередками є: Київ, Одеса, Львів, Луцьк, Івано-Франківськ, Кам’янець-Подільський, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Черкаси, Суми – в цих містах активно та регулярно проводять фестивалі вуличного мистецтва, створюються мурали”.
Графіті-бум полонив і Херсонщину кінця 90-х минулого ХХ століття. Під час Помаранчевої революції та Революції Гідності трафарети і графіті були також додатковими візуальними інструментами впливу на суспільну думку, де адміністративний ресурс і каральні органи використовувалися владою сповна. Тож незаангажована політичними догмами молодь Північного Причорномор’я прагнула свободи самовираження, а отже, і витвори художників стріт-арту на парканах та стінах багатоповерхівок мали яскраве забарвлення протестного змісту. Так стріт-арт увійшов у тихі вулички українського Херсона.
Докторка мистецтвознавства, професорка Катерина Станіславська стверджує: “Народившись у місті, стріт-арт прагне не до привласнення території, а до комунікації з міським середовищем, підкреслюючи унікальність конкретного публічного простору й залучаючи глядача до діалогу через художній образ, що несе смислове навантаження та емоційний заряд. Тому наявність творів вуличного мистецтва є своєрідною ознакою зрілості сучасного міста”.
У Херсоні від кінця 1990-х і дотепер сформувалася ціла плеяда вільних художників, котрі вже набули досвіду в написанні графіті чи футуристичних малюнків. Вони продукували свої твори не лише на бетонних плитах закритих цехів колишніх заводів, а малювали рекламні та просвітницькі мурали на замовлення місцевої бізнес-еліти чи навіть владних структур. Так викладачі Херсонської школи мистецтв №1 Альона Петровська та Марина Воробйова зі своїми учнями порадували мешканців Херсона своїм мистецьким проєктом “Кольори життя”. Стіни на перетині вулиць Суворова, Старообрядницької та Шолом-Алейхема влітку 2021 року розквітли яскравими кольорами, на яких у стилі дитячих малюнків було зображене незламне місто, його будівлі та дерева. З’являлися й інші не менш цікаві стріт-арт об’єкти південної перлини України, які готували професіонали до 30-річчя Незалежності України. До речі, ті мурали, які виготовлені за дозволом і з погодженням органів місцевого самоврядування, належать до сучасного виду образотворчого мистецтва, який мистецтвознавці називають “паблік-арт”.
За ініціативи голови Центру культурного розвитку “Тотем” Олени Афанасьєвої на місці одного з цехів старого Комбайнобудівного заводу запрацював Урбан-сад як новітній культурний простір. Футуристичні малюнки художників з усієї України не лише прикрашали стіни, а також намагалися вести діалог із відвідувачами Урбан-саду. Тут можна було помітити і картини херсонського митця Володимира Рейнхарта – художника не лише за покликанням, але і за освітою – за плечима дизайн ліцей та академія. В одній із його картин зображена символіка війни: ніж, стріли, як у Бога війни, образ мексиканських індіанців. Як зазначала у 2020 році Олена Афанасьєва: “Це війна…, щоб люди не забували, що вона є”. Адже від весни 2014 року на Сході нашої держави триває російсько-українська війна.
І в дні окупації 2022 року рашистами українського міста Херсона тисячі мешканців протягом кількох місяців виходили на щоденні мирні акції протесту. І митці стріт-арту не стояли осторонь, а вели, як могли, активну боротьбу з ворогом. У той час на деревах поміж зелених листочків помітно вирізнялися жовті-блакитні стрічки, як нагадування, що Херсон був, є і залишиться українським
Як наголошено на сайті Центру Національного спротиву у липні 2022 року: “Українська символіка знову з’явилась на вулицях міста. Вийшло гарно й показово, тож окупанти отримали більше духовного збагачення, ніж за все життя в росії”.
А восени того ж 2022 “на паркані так званого голови окупаційної адміністрації Херсона зобразили мурали з уривком вірша “Рядок із автобіографії” Оксани Забужко та малюнком портрета Валерія Залужного”.
Митці і після деокупації міста-Героя підтримували патріотичні настрої своїх співгромадян. Українська символіка і патріотичні мурали заполонили простір на стінах та парканах незламного Херсона. У листопаді 2022 року до звільненого міста приїхали митці України, які належать до спільноти “Культурного десанту”. Вони розмалювали стіни на площі Свободи патріотичними котиками і єнотами. З’явилися мурали і на стінах укриттів.
Влітку 2023 року управління культури Херсонської міської військової адміністрації провели арт-фестиваль муралів на бомбосховищах “Від Конституції до Незалежності”. Як зазначає Укрінформ: “Фестиваль мав за мету підтримати херсонців засобами арт-терапії та додати позитивного настрою та естетики на вулицях міста, популяризувати українське мистецтво і надати об’єктам безпекової інфраструктури (бетонним укриттям) емоційно привабливого образу”. На 15 бетонних укриттях з’явилися малюнки на військову тематику з ідеєю підтримки ЗСУ. На малюнках яскраво наснажують містян херсонські кавуни та державний прапор.
До створених місцевими художниками муралів доповненням були мурали на мобільних укриттях. Шестеро художників із Києва, Запоріжжя, Хмельницького та Одеси протягом чотирьох осінніх днів 2023 року займались стінописом і подарували місту-Герою шедеври проєкту “Стіни культури” спільноти “Культурного десанту”. Для прикладу, нагадаємо, що мисткиня з Києва Вікторія Калашник написала на мобільному укритті мурал, присвячений мужнім лікарям прифронтового Херсона, а художниця Олександра Главацька з Хмельницького — мурал-мрію, на який надихнув вірш Дніпрової Чайки “Зірка”.
Патріотичні мурали наснажували тоді та й наснажують зараз, коли російські військові дронами полюють на мирних мешканців Білобережжя. Художники не зупиняються, ризикуючи своїм життям, пишуть картини на стінах будинків, які вистояли попри щоденні атаки артилерії та авіації загарбників. І місцева влада виділила кошти на оновлення головного символу українського Херсона – стели “Херсон”з гербом міста-Героя.
Другу річницю визволення Херсона від рашистських загарбників мужні українці зустрічають, сповнені надій і віри у Перемогу ЗСУ, повторюючи напис на муралі, що ми “Незламні заради майбутнього”.
