Як українці діаспори Техасу та материкової України заснували спільний проєкт, присвячений відродженню української культури та побуту.
Починаючи з 24 грудня 2020 року і до сьогодні триває онлайн-презентація фотопроєкту “Батьківська Хата. Homestead” неприбуткової організації Ukrainian San Antonio (місто Сан Антоніо, штат Техас). З величезним нетерпінням підписники вебсайту та фейсбук-сторінки Ukrainian San Antonio чекають на чергову порцію релізу фотоматеріалу, що знайомить світ з українською минувшиною.
Кожен окремий допис цього проєкту ілюструє реалії культури та побуту окремого етнографічного регіону України кінця XIX – початку XX ст. На світлинах, зроблених на території Національного музею народної архітектури та побуту України та за його сприяння, можна чітко роздивитися деталі українського вбрання, взуття, натільних прикрас; ознайомитися з характерними рисами вишивки сорочок різних областей, а також із виглядом традиційних українських осель та предметів побуту того часу.
“Проєкт “Батьківська хата. Homestead” був створений для людей, які з тієї чи іншої причини вже не можуть відвідати батьківського дому. Для українців, що живуть за кордоном та не мають можливості приїздити на Батьківщину дуже часто. Для тих, чия хата була зруйнована часом або просто продана. Для донеччан та луганчан, які змушені були залишити рідні обійстя без найменшої надії на повернення”. – розповідає Олена Браво, членкиня ради директорів Ukrainian San Antonio, ідейна натхненниця та одна з організаторок проєкту. – “Сама ідея проєкту зародилася в мене досить несподівано. Під час моєї особистої етно-фотосесії на території того ж таки музею мені спало на думку: “А чому б не залучити до цієї справи й інших людей?”
Так крок за кроком до проєкту долучились професійні фотографи, а саме Олександра Першина та Світлана Задоровська, приватні колекціонери українського автентичного одягу Володимир Щибря, Мила Вишиванка, Наталка Стурджіл та Олена Ґарсія, десятки моделей, як представників діаспори, так і місцевих киян. І головне – заручилися підтримкою шанованих в Україні етнографів та істориків, які могли розпізнати і підтвердити предмети українського побуту, що вже давно вийшли з ужитку.
Проєкт виявився надзвичайно складним до виконання з технічної точки зору. Національний музей народної архітектури та побуту України займає велику територію, що суттєво ускладнює пересування з важким устаткуванням від однієї хати-експонату до іншої. Погодні умови теж не завжди були сприятливими, не кажучи вже про примхи сонця, що опівдні, як відомо, дає жорсткіші тіні на обличчях моделей. Попри ці незручності, проєкт став таким, що досі не мав аналогів. Раніше висвітлювали або стародавній одяг, або окремо взяті хати. Це були своєрідні фоторепортажі, наприклад, у народному полтавському строї, але на тлі хати з іншого регіону. Безумовно, всі вони мають велику інформаційну цінність. Але саме проєкт “Батьківська хата. Homestead” вперше поєднав у собі абсолютно все!
Команда проєкту здійснила свою основну мету – продемонстрували світовій спільноті народні строї різних етнографічних регіонів України кінця XIX – початку ХХ ст. у комплексі з архітектурними формами та побутом відповідної території.
“Зйомки тривали протягом багатьох місяців. Долаючи як спеку, так і хуртовини, ризикуючи пошкодити фотообладнання через дощ і вітер, часом проходячи до 25000 кроків за один знімальний день, толеруючи мокрі ноги і червоні носи, всі учасники задуму виявили неабияку наполегливість та витривалість під час роботи”, – сміється Олена, пригадуючи, – “із завданням ми впоралися на всі сто відсотків!”
Проєкт “Батьківська хата. Homestead”, який починався з невеликого задуму, різко набрав великих обертів. Наразі він налічує більше 20-ти готових до оприлюднення фотосюжетів. Він досі триває і запрошує до співпраці нових охочих. З питань співробітництва пишіть повідомлення на сайті ukrainiansanantonio.com
Крім того, вже існує друкована версія проєкту – комплект вітальних листівок, кожна з яких відображає окрему міні-історію “Батьківська хата. Homestead” з описом будівель та народного одягу.
Ще одна важлива складова проєкту – це наявність не лише українського, а й англомовного варіанту тексту його матеріалів, що значно розширює аудиторію читачів. Це дає можливість донести і поширити українську культуру не лише серед українців діаспори та України, а й серед інших народів світу.
І, нарешті, зовсім несподіваний оберт! У травні цього року, одразу як покращиться ситуація з пандемією, у столиці України Києві під патронатом Спілки фотохудожників України відбудеться виставка проєкту “Батьківська хата. Homestead”. Далі виставка вирушить у два американські штати – Техас та Джорджія. Заплановано продовження проєкту у США! Фотозйомки відбуватимуться на фоні відомих будівель того чи іншого штату. Бо для наших дітей, народжених в діаспорі, батьківська хата розташована у Сполучених Штатах, але вони пам’ятають звідки походить їх рід.
Колектив Ukrainian San Antonio постійно отримує чисельні схвальні відгуки та ідеї щодо подальшого розвитку цього проєкту від своїх підписників. Знаменно, що проєкт слугує джерелом невичерпного натхнення. До прикладу, саме він надихнув талановиту письменницю Нату Гончаренко на написання вірша.
Фотографиня проєкту Світлана Задоровська стверджує: “долучитися до зйомок такого цікавого проєкту – це для мене і відповідальність, і виклик водночас. Тому що технічно він складний у виконанні. Тут потрібно враховувати багато факторів, таких як зйомка у темній хаті, на вулиці, в різному режимному світлі, за різних погодніх умов, тощо. Тому тут треба мати неабиякий досвід, знання та вміння. Але для мене тим і цікавий цей проєкт, бо чим складніше завдання, тим цікавіше його виконувати. А коли ще й отримуєш результат – це безцінно! Я полюбила цей такий потрібний, чудовий, патріотичний та освітній проєкт!”
Наталка Стурджіл, одна з приватних колекціонерів, чий одяг був задіяний у зйомках проєкту, говорить, що цього разу здійснила свої заповітні творчі мрії. “Завжди було бажання не лише поєднати сорочки у строї, а й продемонструвати їх разом з побутом відповідного часу. Як кажуть, Господь завжди об’єднує однодумців! У той час, коли я лише мріяла, Олена Браво не тільки мріяла, а й почала діяти! Запрошення до участі у цьому проєкті сприймаю за честь! Речі з моєї колекції і люди, яких я люблю, на іншому континенті стали частиною задуму! І це неймовірно! Щоразу, як розглядаю світлини проєкту, переношуся в інший вимір! Відчуваю на собі подих історії! Пам’ять про наших предків оживає на очах!”, – каже Наталка.
До уваги підписників: з усіма матеріалами проєкту “Батьківська Хата. Homestead” можна ознайомитися на сайті ukrainiansanantonio.com або на фейсбук-сторінці організації Ukrainian San Antonio.
