20 серпня 2016 року в місті Сакраменто, Каліфорнія, відбувся показ нової колекції “Сьогодні” дизайнера Любці Чернікової з Івано-Франківська.
Це феєричне модне шоу радувало українську діаспору та гостей на фестивалі “Ukrainian Fair: Together for Freedom”, що проходив в Сакраменто до 25-ї річниці Незалежності України.
На показі можна було побачити не лише вишиванки, а й оригінальні сучасні етнокостюми та сукні, виготовлені за мотивами борщівської вишиванки. Робота над колекцією тривала близько місяця.
Коли Любця Чернікова започатковувала свій бренд, то дизайнерів, які працювали в етностилі було не так багато. Вишиванки ще не заполонили увесь світ і не були настільки популярні, як зараз. Після подій 2013-2014 року з’явилось багато охочих розпочати бізнес на підйомі національної свідомості, а в 2010-му вишивали ті, хто направду був закоханий у народні мотиви.
“Коли задумалась про власну справу, я читала багато спеціалізованої літератури, – розповідає Любця. – Загалом, моя творча ініціатива була побудована на внутрішньому імпульсі. У роботі я “випрацьовуюся”, відкриваю грані свого характеру, вчуся помагати іншим, вчуся, стримую свою емоційність, розвиваю свої професійні навички. Чому етно? Ну, направду, я не дуже вдаюся у такі тонкощі. Не все можна пояснити в цьому світі. Може це щось з інших вимірів і просторів, але я цим живу”.
Та й насправді, у вишиванках Любці Чернікової ви почуєте гомін смерічок, мелодію гірських річок, у кожній новій колекції відчуєте чарівну красу Карпат.
“Вишивка – це не основа нашої праці і не результат тільки особисто моєї творчості, – продовжує свої роздуми Любця. – Мета – у процесі, в насолоді, у творчості. Мета велика – відкрити, відновити, розвинути етнічні мотиви українського одягу, презентувати його світові та й нам самим, бо ми ж забули. І якщо перша асоціація зі словами “український одяг” це вишиття, то мушу сказати, що варіантів оздоблення одягу у предків було набагато більше. А плетіння, прядіння й ткацтво? (Нам пощастило мати ткацький верстат і Олю-ткалю). А ще гаптування, декоративна обробка шкіри, вибійка. Ще натхнення можна пошукати у розписі стін, архітектурі, гончарстві, ковальстві, писанкарстві. Це все треба спробувати в цьому житті, і, бажано, якомога скоріше, вирішила я”.
Любця Чернікова не вперше приїжджає до Північної Америки і радує нас своїми захоплюючими колекціями. 
Українська діаспора Америки переконана – якщо у нас є такі високопрофесійні, талановиті та закохані в рідне мистецтво люди, Україна буде визнаватись в цілому світі як законодавець зовсім іншої моди. Моди, яка возвеличує людину, пробуджує її духовність і піднімає ближче до Неба.
“Я б так хотіла досягнути в цьому до неба, а ще краще до стратосфери (чи є шось вище?). Але що. Буде як буде. Як Бог дасть”. (Любця Чернікова)
