Юрій Сас-Подлуський, витрачаючи власні кошти, викуповував українські історичні пам’ятки, щоб потім дарувати їх музею
На 98-му році життя в Чикаго відійшов у Вічність Юрій Лукіян Сас-Подлуський – лікар і меценат, який викупив на європейських аукціонах десятки безцінних речей, зокрема – реліквії митрополита Андрея Шептицького, і передав на зберігання до Українського Національного Музею Чикаго (Ukrainian National Museum).
Пропонуємо вашій увазі дві розповіді про блаженної пам’яті пана Юрія, написані в різні роки.
Вдячне слово патріотові
Наталія БАРАНОВСЬКА
16 травня 2013 року
Кому доводилося бувати в Українському національному музеї Чикаго, безумовно, були вражені, як його колектив на тих невеликих площах, що є в їхньому розпорядженні, створив шедевр музейного мистецтва. І не в останню чергу завдяки експонатам, представленим в експозиції. Так-от, коли запитуєш про джерела надходження унікальних речей, представлених тут, мова заходить про мецената Музею – добродія Юрія Лукіяна Сас-Подлуського, якому 1 червня 2013 року виповниться 90. Лікар-радіолог, професор, пан Юрій вільно володіє п’ятьма мовами. У його біографії – чимало сторінок, пов’язаних із долею країни, світовою історією. Рід Подлуських має князівське коріння, дитинство його пройшло в Перемишлі. Його хресним батьком був професор Олександр Колесса. Талановитий мовознавець і літературознавець, поет, ініціатор багатьох суспільно-громадських починань в Україні та за її межами, педагог, організатор української вищої школи в еміграції, професор Львівського, а згодом Карлового університету в Празі, перший ректор Українського Вільного Університету, член численних наукових, культурологічних і громадсько-політичних товариств та інституцій, дипломат і депутат австрійського парламенту.
Серед його родичів – єпископ Іоан Ступницький, полковник УНР Борис Палій-Неїло, генерал польської армії Іван Ромер…
Після закінчення у Мюнхені медичного університету, на початку 50-х років др. Юрій з дружиною і маленьким сином виїхали до Америки.
У 60-ті роки доктор Сас-Подлуський, як член нумізматичних товариств Америки та Європи, брав участь у багатьох виставках, демонструючи українські військові нагороди та відзнаки. В основу його української фалеристичної колекції лягла збірка відзнак українських Січових Стрільців, яка належала родичу пана Сас-Подлуського, підхорунжому УСС Мирославу Талпашу.
5 грудня 1965 року пан Юрій зробив спеціальну презентацію Ордена Залізного Хреста в Вашингтоні і подарував американському національному музею (United States National Museum) Залізний Хрест “За зимовий похід і бої” з мініатюрою та грамотою. Ідея цієї події полягала в започаткуванні колекції української фалеристики у цій авторитетній установі.
2003 року родина Подлуських подарувала унікальну колекцію української фалеристики, зброї та одностроїв Українському національному музею у Чикаго.
Пан Юрій – відома особистість на найзначніших аукціонах світу. Витрачаючи власні кошти, він викуповує українські історичні пам’ятки, щоб потім подарувати їх музею. Завдячуючи йому, у фондах музею з’явились унікальні експонати – йдеться про особисті речі Василя Вишиваного (при народженні Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотрінген) та митрополита Андрея Шептицького, колекція медалей і нагород чорнобильцям, старих поштівок тощо.
На початку 2013 року пан Юрій зробив музею ще один дивовижний подарунок – рояль, який належав його двоюрідній сестрі – видатній піаністці ХХ століття, львів’янці Любці Колессі, яка отримала блискучу музичну освіту у Віденській академії музики, розпочавши концертну діяльність у п’ятнадцятирічному віці. Своє перше визнання піаністка здобула в Австрії ще 1918 року, ставши володарем високої нагороди, встановленої для кращих випускників Академії фірмою “Безендорфер” – концертного роялю, який тепер чаруватиме відвідувачів музею.
Юрій Лукіян Сас-Подлуський – почесний президент американського нумізматичного товариства, Військовий Значковий УВК, Генеральний Осавул відділу нумізматики і козацької геральдики Генеральної Управи Українського Вільного Козацтва, член і лідер різних лікарських товариств.
Далеко від України живе і творить добро на її честь людина, яка заслуговує на вдячність і відзнаку своєї Батьківщини. Та чи буде Україна вдячною своєму патріотові?
Колекцію фалеристики передано Українському Національному Музею Чикаго
Олександер МЕЛЬНИК, Київ
14 травня 2010 року, “Свобода”
В унікальній приватній збірці нагород та відзнак, яку Юрій Лукіян Сас-Подлуський передав Українському Національному Музею, він зберіг багатющу фалеристичну спадщину періоду визвольних змагань українців. Колекція Юрія Лукіяна Сас-Подлуського вважається однією з найбільших у світі. Його захоплення сягає корінням у далеке дитинство у Перемишлі, коли вчителька подарувала учневі перші відзнаки. В основу його української фалеристичної колекції лягла збірка відзнак Українських Січових Стрільців (УСС), яка належала родичеві Юрію Лукіяну Сас-Подлуському, підхорунжому УСС Мирославу Талпашеві.
Активна пошукова праця дозволила пану Юрію познайомитись та підтримувати дружні стосунки з видатними історичними особами. Серед них – генерал-хорунжий армії Української Народної Республіки (УНР) Олександер Загродський, який був останнім головою Орденської ради лицарів Залізного Хреста, Микола Битинський – відомий український діяч, художник, який є автором проєкту Хреста (ордена) Симона Петлюри, секретар Капітули Залізного Хреста Іван Вінник, заступник голови Центрального проводу Братства Карпатських Січовиків полковник-інженер Антін Кущинський, генерал Української Національної Армії Павло Шандрук та багато інших.
У 1963 році Юрій Лукіян Сас-Подлуський уперше представив на виставці експозицію “Народи у бою проти комунізму” – українські нагороди, шапкові відзнаки та кокарди, відзнаки українських комбатантських організацій. За цю тематичну виставку він отримав першу нагороду – велику золоту медаль. Після цього було ще 35 почесних нагород. Тоді ж Юрій Лукіян Сас-Подлуський підготував цикл статей англійською мовою для американського журналу “The Medal Collector”, де вперше подав вичерпну інформацію про нагороди, описав найважливіші події доби визвольної боротьби.
На одній з обкладинок журналу було розміщено фотографії генерала О. Загродського. У цьому ж таки журналі започатковано розділ “Нагороди України”. Завдяки подарункові унікальної колекції української фалеристики, зброї та одностроїв в Українському Національному Музеї відкрито постійно діючу експозицію “Україна – козацька держава” та, мабуть, найбільшу у світі експозицію, присвячену збройній боротьбі за незалежність України у минулому сторіччі.
