Є в Америці кілька місць, які користуються надзвичайно поганою славою. Деякі з них ми вже знаємо:
- Будинок Вінчестерів
Будинок 525 на Вінчестер-бульварі в місті Сан-Хосе, штат Каліфорнія, США, був побудований Сарою Вінчестер в 1881 році, після смерті її чоловіка, власника компанії з виробництва вогнепальної зброї Олівера Вінчестера. Медіум, до якого вона звернулася, переконав Сару в тому, що на її родині лежить прокляття.
Сара не повинна була припиняти будівництво свого будинку, щоб заплутати духів. За сорок років будівництва було зведено понад ста кімнат і сходових ходів. Вважається, що дух Сари, яка померла в 1922, до сих пір живе в цьому незвичайному будинку.
- Амитивилль
13 листопада 1974 року було скоєно вбивство шести жителів міста Амитивилль (штат Нью-Йорк), членів сім’ї Дефео (DeFeo): батьки Рональд і Луїза і їхні діти були застрелені у власних ліжках. Вони були вбиті Рональдом Дефео молодшим, який стверджував, що на цей злочин його підштовхнули демонічні сили, що жили в будинку.
- Алькатрас
Цей острів в затоці Сан-Франциско став всесвітньо відомим як неприступна в’язниця для особливо небезпечних злочинців, а також тих, хто здійснював спроби втечі з попередніх місць ув’язнення. За 29 років існування в’язниці, що бачила вбивства, самогубства і криваві заколоти в’язнів, місце встигло обрости чутками і легендами.
- Хатина сестер Фокс
Три сестри з Гайдсвілля, що в штаті Нью-Йорк, були медіумами. Спілкуючись з духом торговця, вони задавали йому питання, на які той давав відповіді за допомогою стукотів, скрипів і інших звуків. Будинок вважають місцем присутності потойбічних сил.
- Білий дім
Будівля без сумніву приховує безліч історій і подій, про які ніхто ніколи не дізнається. До числа відомих історій можна віднести чутки про привида Авраама Лінкольна.
Але існує і ще дещо.
Дадлітаун
Місцина в штаті Коннектикут вважається проклятим містом і користується поганою славою.
Понад сто років тому люди покинули це місце через нескінченної низки загадкових смертей, нещасних випадків і безслідних зникнень мешканців міста. Так що сьогодні Дадлітаун привертає до себе увагу хіба що дослідників аномальних явищ і цікавих туристів.
Містечко розташоване біля підніжжя трьох гір – Балд-Маунтін, Вудбері-Маунтін і Колтфут-Тріплетс. З усіх боків він оточений густим лісом, якому дали зловісну назву Темний ліс. Про це містечку ходять дуже погані чутки.
У 1792 році якийсь Гершем Холлістер зламав собі шию, впавши з току на фермі Вільяма Таннера. Подейкували, що його хтось зіштовхнув. У цьому підозрювали господаря ферми, але йому так і не пред’явили звинувачення. Тим часом, Таннер був явно не в собі – йому всюди ввижалися біси і демони. Він стверджував, що з настанням темряви в місто з лісу проникає нечиста сила, і, що один з монстрів прямо у нього на очах розірвав на частини якогось чоловіка.
У 1804 році Сара Файе, дружина генерала Германа Свіфта, загинула під час грози від удару блискавки. Її чоловік після смерті Сари збожеволів.
Потім померла від туберкульозу дружина Джона Патріка Брофи. Незабаром після цього дві його дочки пропали в лісі, а будинок Брофи в одну з ночей згорів дотла. Тіла Джона на місці пожежі не знайшли, і його більше ніхто не бачив ні живим, ні мертвим.
Мері Чіні, молода дружина відомого американського журналіста і видавця Горація Грилі, яка народилася і виросла в Дадлітауні, повісилася за тиждень до того, як її чоловік зазнав поразки на президентських виборах. Причина самогубства залишилася невідомою.
Незабаром в будинку одного з городян, Вільяма Тенерса, сталося жахливе вбивство приїхав до нього в гості Гершема Холлістері. Останній був знайдений в калюжі крові, буквально пошматувала на шматки. Тенерс, якого звинуватили в злочині, заявив, що в його будинку живуть демони і примари, а так само страшна тварина, яка, мабуть, і вбила Холлістері. Незабаром після цих подій Тенерс збожеволів, а вбивцю так і не знайшли.
Ще кілька городян зійшли з розуму з незрозумілої причини. Поширювалися чутки про те, що в будинках і на вулицях містечка живуть привиди і якийсь страшний дикий звір. Двоє дітей місцевого вчителя пішли якось в ліс і не повернулися. Були організовані пошуки, але дітей так і не знайшли.
До 1899 року люди стали залишати Дадлітаун. Люди похилого віку вмирали, а ті, хто молодший, їхали звідси, налякані чутками про прокляття. Покинуті землі заростали лісом.
У 1920 році в графстві Корнуолл оселився відомий нью-йоркський медик, фахівець з онкологічних захворювань, доктор Вільям Кларк. Він мріяв про життя в тихому і спокійному місці, на лоні природи. Кларк побудував літній будиночок в лісі, поблизу від Дадлітауна, і став жити там разом з дружиною. Якось йому довелося на деякий час відправитися у справах в Нью-Йорк. Його дружина залишалася одна в лісовому будиночку. Коли доктор через кілька днів повернувся, виявилося, що жінка збожеволіла. Вона закінчила свої дні в психіатричній лікарні.
Що ж відбувалося в Дадлітауні? У чому причина цих дивних смертей?
Ден Акройд, репортер “Хартфорд Ньюс”, дізнався про Дадлітаун в 1993 році і вирішив з’ясувати незвичайну історію цього поселення. Журналіст вивчив в бібліотеці товсту підшивку газет, поговорив з людьми, що живуть поблизу, і ось що вдалося йому дізнатися.
Заснували поселення чотири брата Дадлі, які емігрували з Англії в кінці 40-х років XVII століття. Шлейф злочинів тягнувся за їх предками. Дід братів, Ральф Дадлі, скоїв крадіжку з королівської скарбниці і був страчений. Батько, Джозеф Дадлі, який володів вкрай запальним характером, зарубав дружину сокирою. Дядько, Томас Дадлі, переїхав в Америку, де отримав посаду заступника керуючого “Массачусетс Бей Компані”. Він прославився своїми переслідуваннями пуритан, незважаючи на те, що приїхав в Америку разом з ними. Може бути, саме тому брати Дадлі вирішили переїхати туди, де ніхто не знав ні їх, ні історію їх сім’ї.
У 1660 вони оселилися в безлюдному лісовому районі Коннектикуту.
Незабаром до них приєдналися інші колоністи. Так виник Дадлітаун.
Але прокляття сім’ї спіткало братів. Через кілька років всі вони померли при загадкових обставинах. Старший, Вільям, захворів страшною хворобою – все тіло розпухло і вкрилося виразками. Перед смертю нещасний кричав від болю.
Другий брат, Олександр, поїхав до сусіднього містечка, але коні понесли, візок перекинувся, і Олександр зламав шию.
Третій брат вирушив на риболовлю, а коли повернувся додому, то розповів страшну історію, що нібито зустрів на березі озера страченого батька, живого і здорового, і той велів йому вбити дружину. Він послухався наказу батька. Через кілька днів Ендрю зник, і ніхто його більше ніколи не бачив.
Молодший брат, Едвард, лагодив одного разу в сараї кінську збрую. Раптом в будинку почалася пожежа. Люди помітили полум’я, коли воно вже палало щосили. Едвард не зміг вибратися з сараю і згорів заживо.
Так з усіма братами Дадлі було покінчено. Але прокляття не покинуло місто.
Бостонський “мисливець за привидами” Робін Беррон одного разу знайшов в ямі закривавлений коров’ячий ріг. Крім того, Беррон звернув увагу, що на узбіччях прилеглих доріг валяються уламки каміння з написаними на них незрозумілими символами. Все це могло свідчити про те, що в околицях Дадлітауна проводилися чаклунські або сатанинські ритуали.
Дадлітаун охрестили “мертвою зоною”: в лісі мало диких тварин, не чути співу птахів. Сміливці розповідали про якісь дивні вогні і звуки.
Одного разу тут побувала телевізійна знімальна група. Тільки журналісти намірилися почати зйомки, як людей раптово охопило відчуття сильного задухи, і вони були змушені припинити роботу.
У липні 1998 року дівчата Сара і Джейн, захоплені легендою про прокляття міста, з двома своїми друзями вирушили на екскурсію по Дадлітауну. Як тільки хлопці звернули на дорогу, що веде до Балд-Маунтін, у всіх чотирьох виникли дивні неприємні відчуття. У Джейн почалися спазми в шлунку, у Сари всохла спина, а двоє хлопців, як вони зізналися згодом, відчули безпричинного жаху.
Ще один очевидець повідомляє: “Я побував в Дадлітауні двічі. Це страшне місце. Вперше я потрапив туди наодинці, вдруге вирішив взяти з собою друзів. Як тільки ми увійшли в ліс, все навколо стихло. Не було чутно навіть стрекотіння цикад, хоча стояла середина серпня. Деякий час ми бродили по лісі, роблячи знімки. Ще через 100 кроків ми, всі троє, не змовляючись, зупинилися. Нас, як і в той раз, коли я прийшов сюди вперше, охопило нестримне бажання негайно повернути назад. Це почуття було таким сильним, що ми кинулися бігти “.
У чому ж полягає таємниця покинутого міста?
Відомий фахівець з демонології і “мисливець за привидами” Ед Уоррен заявив, що прокляття Дадлітауна не має ніякого відношення до аристократу Едмунду Дадлі. Брати Дадлі, за твердженням Уоррена, вели свій рід від якогось англійського судді, свого часу засудив до смерті за чаклунство не один десяток людей. Можливо, хтось із них помстився, прокляв його?
Уоррен також вважає, що ніяких чудовиськ, що мешкають в Темному лісі, насправді не існує, і сатанинських ритуалів там не проводилося. Тоді в чому справа?
Можливо, сама атмосфера цих місць зводить людей з розуму, чому їм починають ввижатися привиди. Швидше за все, мова тут йде про сильну геопатогенну зону.
Сьогодні імена, характерні для села Дадлітаун пішли в минуле. Їх пам’ятають лише стіни старих будинків, які поступово руйнуються від часу, тому, що нікому їх більше ремонтувати. Там вже немає Брофісов, Джонів, Роджер, Куксов і, звичайно, Дадлі. Зараз Дадлітаун служить будинком тільки для диких звірів.
Однак, нащадки тих, хто колись жив тут, мають намір ще раз кинути виклик прокляття і знову оселитися в Дадлітауні.
Місто, на їхню думку, заслуговує на те, щоб існувати.
Що ж, віддамо данину поваги цим відважним людям! Подивимося, чи зуміють вони домовитися з невідомими силами, господарюючими в Дадлітауні, або поповнять собою список жертв?
Майбутнє покаже.
