Цього дня рівно шість місяців тому росія атакувала Україну, почавши повномасштабну війну
Chicago Ukrainians honor Independence Day as war in Ukraine hits 6 month mark
24 серпня ми у 31-й раз святкували відновлення нашої Незалежності. І водночас у цей день, рівно півроку як змінилася наша спільна реальність. Коли кожен з нас зрозумів, що це таке – захищати Незалежність.
Ще якихось 10-15 років нам, українцям-іммігрантам, доводилося довго і нудно пояснювати місцевим жителям чим українці відрізняються від росіян. Що Україна – не росія. Куди б не закинула нас доля, ми одразу ж об’єднуємося, створюємо патріотичні, молодіжні й громадські організації, будуємо церкви і закладаємо школи українознавства. І залишаємось назавжди, серцем і душею, українцями. Допомагаємо родичам і усім, хто потребує нашої допомоги, турбуємось про демократичні перетворення і чесні вибори, летимо на батьківщину для участі у Євромайдані і радіємо Закону про мову…
Хто дав привід кремлівському карлику повірити, що ми легко здамося і хтось зустрічатиме його вошиве військо з квітами? Що при перших вибухах ракет все розсиплеться і розлетиться, як картковий будиночок?
На старті повномасштабного російського вторгнення нам давали лічені дні. Але замість того, щоб відступити й здатися, українська держава, суспільство і діаспора об’єдналися, щоб дати запеклу відсіч ворогу. Пояснювати іноземцям більше нічого не треба – тепер всім все і так зрозуміло. Увесь світ дізнався, хто такі українці. Що таке Україна. Про нас вже ніхто не скаже: вони десь там, біля росії.
Українці Чикаго разом зі всім світом відзначили (і продовжують відзначати) День Незалежності урочистостями, заходами, фестивалями й мітингами протесту, щоб привернути увагу керівників США до війни в Україні. Практично на усіх акціях діаспоряни збирають кошти на ЗСУ та реабілітацію поранених воїнів.
У суботу та неділю, 13 і 14 серпня, в Чикаго відбувся улюблений фестиваль діаспори Міста Вітрів – Uketoberfest-2022, організований парафією української греко-католицької церкви святого Йосифа Обручника (парох Микола Бурядник). “Зірковими” гостями фестин стали група “Скай” (фронтмен Олег Собчук), вокальний колектив з Тернополя “Тріода”, джазова співачка SANNA та тернопільський співак Любомир Чермак. На площі поблизу церкви розкинулось наметове містечко з величезною сценою для виступів танцювальних та музичних колективів, прикрашеною унікальними банерами з картин івано-франківської художниці Марти Пітчук, з розпродажем пречудових вишиванок, коралів й сувенірів з українською символікою, українськими стравами, декоративною українською хатою, криницею та возом біля неї для любителів оригінальних світлин, майданчиком для дітей та іншими розвагами. Два дні нескінченними потоками прогулювались по цьому святковому містечку наші земляки, зустрічаючись зі знайомими, родичами й сусідами, насолоджуючись виступами українських зірок та смаколиками, не забуваючи жертвувати на ЗСУ.
Важливий у час війни культурний захід згуртував разом тисячі українських сімей, а усі зібрані кошти було передано на Збройні Сили України та людей, що постраждали від війни.
Молитвою, піснею і жертовністю наближаємо перемогу України.
***
У суботу, 20 серпня, в урочисто декорованому залі AON Ballroom на військово-морському пірсі міста Чикаго (Navy Pier), який вже давно став одним з улюблених місць мешканців міста і туристів, відбулося урочисте святкування під назвою “Україна назавжди”. Захід, організований Українським Конгресовим Комітетом Америки (відділ Іллінойс) за підтримки Генерального консульства України в Чикаго, розпочався о 5 годині вечора й згромадив у цьому місці сотні діаспорян і гостей – конгресменів, керівників уряду штату Іллінойс та міста Чикаго, представників консульського корпусу, Комітету міст-побратимів Чикаго та Києва, друзів України. Його мета – відзначити відновлення Незалежності України після розпаду Радянського Союзу та єдності, хоробрості й рішучості українського народу під час війни.
Вечір розпочали українсько-американські ветерани (відділ 32, керівник майор Петро Бенчак), що внесли державні прапори. Прозвучали славні США (хор Спілки Української Молоді ім. Миколи Павлушкова) та України (хор СУМу). З вітальним словом до учасників та гостей святкування звернулися президент Українського Конгресового Комітету, відділ Іллінойс, Ігор Дячун та Генеральний консул України в Чикаго Сергій Коледов. У своєму зверненні Генеральний консул заявив: “Для українців свобода і гідність завжди були основоположними цінностями. Саме вони спонукали наших попередників до боротьби за незалежність. На початку ХХ століття, в часи Української революції 1917–1921 років, наш народ зміг відродити державність, а 24 серпня 1991 року Актом проголошення незалежності України її було відновлено. Наша свобода не має ціни! Саме тому сьогодні, долаючи всі перешкоди, ми як ніколи усвідомлюємо важливість нашої вибореної незалежності.
У цей день вітаю усіх, хто докладає зусиль у розбудову України, надає допомогу нашим Збройним Силам та усім тим, хто боронить нашу незалежність. Я переконаний, що вже скоро мир і злагода запанують у нашому спільному домі, який зветься Україна”.
Неможливо передати емоцій гостей свята під час урочистого концерту. Як в кольоровому калейдоскопі співаків змінювали стрімкі, як гірські річки, барвисті танцюристи, а хори, дитячі ансамблі й авторські пісні – бандуристки.
Цього вечора настрій гостей підіймали такі діаспорівські колективи й виконавці:
– танцювальний ансамбль “Вишиванка” при парафії св. Йосифа Обручника (керівники Оксана і Павло Федьків);
– школа гри на бандурі при організації Об’єднання Демократичної Української Молоді (ОДУМ), керівник Оксана Родак;
– ансамбль бандуристок “Чар-Зілля” (Мотря Пошиваник Каудиль, Леся Клімченко, Христина Мусій, Оксана Родак, Вероніка Чаплій);
– танцювальний ансамбль “Громовиця” при парафії Собору св. Володимира і Ольги (керівник Роксана Дикий-Пилипчак, Дануся Пилипчак-Василишин);
– виконавиця авторської пісні Софі Фрейзер (сама пише слова і музику до своїх пісень);
– танцювальний ансамбль “Іскра” при Спілці української Молоді ім. полковника Дмитра Вітовського в місті Палатайн (керівник Калина Васюнець, хореограф Роксана Дикий-Пилипчак);
– співачка Анастасія Протасевич, акомпанемент гітари – Володимир Оленський;
– вокальна студія “Елегія” (керівник Світлана Поляк);
– танцювальний ансамбль “Дніпро” з міста Мілуокі, штат Вісконсин (керівники Вікторія Сенич та Артем Коновченко);
– хор Спілки Української Молоді ім. Миколи Павлушкова (СУМу), диригент Володимир Попович;
– співачка Лідія Окілко;
– гурт “Ефіра” (керівник Марко Крутяк).
Родзинкою свята стала улюблениця Чикаго, відома співачка Лінн Джордан (Lynne Jordan) та її чудовий гурт “The Shivers”, яка разом з українкою Олею Цвинтарною дуетом виконала пісню “Ми співаємо для України” (“We sing for Ukraine”). Серед знаменитостей потішили гостей своїми піснями вокальний ансамбль “Тріода” та співак Юрій Яремчук.
Урочистий вечір завершився показом мод українських дизайнерів та розкішним чиказьким феєрверком над озером Мічиган.
Святкування Дня Незалежності України знімали телевізійні команди 5 і 7 каналів Чикаго.
***
У середу, 24 серпня, в центрі міста Чикаго на Daley Plaza наша діаспора велично відзначила День Незалежності України та День Прапора. Захід традиційно розпочали українсько-американські ветерани, які урочисто підняли державний прапор біля мерії міста, де з ініціативи Chicago Loop Alliance напередодні Дня Незалежності України було встановлено 152 українські прапори на State Street.
Учасниками відзначення цієї важливої для українців дати стали іноземні дипломати, лідери української громади, представники місцевої влади, волонтери з різних організацій діаспори та родини українців нашої діаспори. Відома в Чикаго співачка Ольга Цвинтарна виконала гімн США, а музичний гурт “Тріода” – славень України.
З вітальним словом виступив Павло Бандрівський, віце-президент Українського Конгресового Комітету Америки, відділ Іллінойс, який підкреслив важливість події:
“24 серпня 1991 року було відновлено державну незалежність України, що увінчало довгий шлях нашого народу до незалежної держави. Століттями мільйони українців виборювали цю незалежність, пройшли через війни та голодомори.
Але цей шлях боротьби ще не закінчений.
Триває боротьба за нашу свободу, за право України як держави існувати на карті світу, за право розмовляти мовою наших предків, рідною українською мовою. Ми, українці Чикаго, хочемо, щоб наш голос почули тисячі людей, які підтримують право на свободу, які сповідують справжні демократичні цінності та засуджують зло і насильство!
Сьогодні ми єднаємося з рідною землею – Україною. Сьогодні ми єднаємося з усіма українцями світу! Ми згуртовані як ніколи, і ніхто, і ніщо не може стати на заваді нашій Єдності!”.
До присутніх, почесних іноземних дипломатів, керівників мерії та штату, гостей та учасників заходу звернулись з вітаннями Генеральний консул України в Чикаго Сергій Коледов та президент Українського Конгресового Комітету, відділ Іллінойс, Ігор Дячун. Концертна програма порадувала усіх – і учасників, і туристів, і випадкових перехожих. На сцені тішили своєю майстерністю, талантами й віртуозністю творчі колективи діаспори: ансамбль народного танцю при парафії Йосифа Обручника “Вишиванка”, вокальна студія “Елегія”, співачка Оля Цвинтарна та вокальний колектив “Тріода”.
На завершення заходу, усі учасники приєдналися до флешмобу The Free World Gathering та створили “живий ланцюг” на підтримку України.
***
Сонячна Ліза з Вінниці.
3-х місячна дівчинка з Одеси.
Хлопчик Сашко з Києва, якого шукала вся Україна, але і його вбили російські терористи.
Дівчинка в піжамі, яка мирно спала у своєму ліжечку в Очакові (Миколаїв).
Хлопчик з Часового Яру (Донеччина), який допомагав нашим захисникам, а після обстрілу залишився під завалами будинку разом з мамою. Хлопчик, якого, навіть, не змогли поховати…
Й ще сотні українських діток з Києва, Харкова, Маріуполя, Запоріжжя, Херсона, Бучі, Луганська, Донецька….
“Хто згадає про цих жертв російського тероризму і вшанує їхню пам’ять?” – запитує організаторка акції “Визнати росію країною-спонсором тероризму” Ліля Попович. – “Увага світу навколо трагедії в Україні поволі стихає, але вона не стихає у наших серцях. Щоб ще раз привернути увагу до несправедливих вбивств дітей, які гинуть від рук рашистів, і війни в Україні, ми закликали українських дівчат і матерів взяти участь в акції: “Тероризм – страшний сон для світу, реальний – для українських дітей” (“Sensitive content for the world and reality for us”).
У неділю, 24 липня, біля історичної Водонапірної Башти Чикаго (Water Tower) відбувся перший мітинг українок Чикаго “Визнати росію країною-спонсором тероризму” (“Proclaim russia as a state sponsor of terrorism”). У пам’ять про загиблих дітей сотні дівчат у білих сукнях та синьо-жовтими стрічками тримали в руках іграшки, забруднені червоною фарбою (іграшки вбитих дітей). Це був заклик до американської влади визнати росію країною-спонсором тероризму. Дівчата стояли в живому ланцюзі за анологією з “українською хвилею”, що є одним з символів незалежної України. Заклеєні клейкою стрічкою вуста як демонстрація “чутливого контенту”, символ того, що світ через соціальні мережі не бачить реальних кадрів, правдивого масштабу злочинів російської армії. Те, що стало для світу “чутливим контентом”, за який, до прикладу, соціальна платформа фейсбук щодня блокує сотні українських патріотів, є щоденною реальністю для українських сімей та їхній дітей.
Ця акція виявилась страшною, красивою, багаточисельною, промовистою, емоційною і шокуючою. Організатори вирішили – тільки у такий спосіб можна привернути увагу людей, американської влади і надати розголосу.
Наступний мітинг, організований Лілею Попович з організації Українсько-Американські жінки Іллінойсу, відбувся 7 серпня на Мічиган-евеню в центрі даунтауну Чикаго. Живий ланцюг дівчат у білому з елементами синьо-жовтих аксесуарів (стрічками на руках, віночками, макіяжем, намистом, прапорцями) розтягнувся від Водонапірної Башти аж до Міленіум парку (Millennium Park). “росія все ще не визнана країною-спонсором тероризму. Тому ми ініціювали другу акцію, щоб привернути увагу до цього питання,” – заявила Ліля журналістам.
21 серпня, напередодні відзначення Дня Незалежності України, українські жінки вкотре вийшли в центр Чикаго на “Мовчазний протест” (Ukrainian women`s Silent protest). Його метою було закликати уряд США забезпечити ЗСУ достатньою кількістю зброї та вчасно її постачати.
“Кожен робить свій вклад у перемогу, і він не може бути маленьким, коли об’єднуються сотні чи тисячі. Ми всі знаємо, що наші ЗСУ безстрашні та готові битись за Україну навіть голими руками, але чим більше зброї мають наші хлопці, тим краще захищені як їхні життя, так і наші. Ми зараз перебуваємо в країні, яка має зброю. Організували акцію заради того, щоб наші захисники отримали більше потужної зброї,” – розповідає Ліля Попович.
Уявіть собі близько тисячі українок у білих сукнях, з соняшниками в руках та заклеєними стрічкою вустами, які вишикувались рівненькими рядами спочатку біля Водонапірної Башти, а потім розтягнулись живим ланцюгом через увесь даунтаун Чикаго аж до знаменитої “Квасолини” Міленіум парку (The Bean, Cloud Gate).
Це була третя акція, найбільш промовиста. На її завершення українки влаштували приголомшливий перформенс: вони одягнули на себе чорні великі пакети і лягли на землю (я можу бути живою або мертвою, в залежності чи буде у нас зброя, щоб захистити себе). Їхні тіла покрили усю площу в центрі міста, і це було вражаюче видовище – масове, потужне і страшне водночас.
Гасло організаторів: “Якщо сьогодні ти можеш зробити ще щось для перемоги, то дій!”.
Роками ми сперечалися про українську ідею та ідентичність. Але ця війна все розставила на свої місця. Ми довели усьому світу – українці це нація, яка готова принести найвищу жертву заради свободи.
Сьогодні ми самі виборюємо свою долю і майбутнє своїх дітей. Сміливістю, винахідливістю та організованістю українці виривають перемогу навіть тоді, коли, здається, всі шанси проти нас. А разом з тим навчаються, кохають і створюють нові мистецькі проєкти.
Ми – нація, що робить неможливе. Українці – це нація майбутнього, що воює проти варварського минулого – і як в кожній такій сутичці в історії, минуле приречене.
Сьогодні кожен українець, де б у світі він не був, бореться за перемогу – кожен на своєму фронті.
Дякую усім українцям Чикаго та Іллінойсу за вашу потужну підтримку рідної Вітчизни, ЗСУ та своїх братів і сестер.
Нас не зламає жоден ворог, бо наша сила – у нашій єдності!
Слава Україні!
Слава нації!
