Якби мене попросили назвати людей, які не є нині у донбаських окопах, але у тилу воюють із агресором в ім’я українського народу, то список, звісно, зайняв би не одну сторінку. Але очолив би цей топ саме Іван Леньо. За чітку й непохитну громадянську позицію, за правдивий патріотизм, за музичний талант. За наполегливу й невпинну роботу зі зміцнення і збагачення вкраїнської культури. За думки, нехай часом резонансні, але із зерном істини… Такі “за” можна перелічувати безкінечно!
Зізнаюся, я особисто намагаюся стежити за роботою Івана в усіх можливих царинах – від мистецької до соціальної. І чомусь впевнений, що вам теж будуть цікаві думки цього генія і, вочевидь, найелегантнішого козака сучасності.
ВІЙНА І ВИБОРИ
Нікому не відкрию Америки, якщо скажу, що Іван особисто і його колеги по музичній формації Kozak System зробили і продовжують робити чимало задля перемоги нашої країни саме на культурному фронті. Це, звісно, дає свої плоди. Адже останнім часом відсоток прихильників “руського міра” на Донбасі суттєво зменшився.
Артист каже, що за час, поки триває війна на сході країни, багато хто із місцевих жителів прийняв для себе рішення і зайняв відповідну громадянську позицію. Про це свідчить, наприклад, зростання кількості “своїх” людей на концертах “козаків” у прифронтовій зоні.
Із цих поїздок на Донбас Іван і його соратники привезли із собою стоси історій – пережитих особисто, чи повіданих їм захисниками. Деякі з них сумні, трагічні, деякі позитивні, надихаючі – всіляких предостатньо.
– Пролистайте стрічку Фейсбуку когось із воїнів, і вам вистачить цих історій на цілу книжку! Розповідати не буду, бо вважаю територію війни місцем, про яке потрібно говорити або серйозно, або мовчати. Тут ні гумор, ні щось жахливе буде недоречним.
У світлі майбутніх виборів президента України, що відбудуться в останній день березня, я не міг не поцікавитися у Івана його думками щодо одного із найрезонансніших і найбільш обговорюваних кандидатів на посаду глави держави. Мова, як ви здогадалися, про відомого актора, гумориста, шоумена (і ще з-десяток регалій) Володимира Зеленського. І не тільки про нього, а й взагалі про митців при владі. Іван не став ходити околяса.
– До президентства будь-кого, хто здобув популярність не політичними досягненнями, ставлюсь скептично. Популярність людини – це не ознака фаховості в державотворенні. Це лише популярність. От і в овечки Доллі – мегасвітова популярність, так що, їй також у президенти податись? – іронічно посміхнувся музикант.
На питання, якою має бути влада в Україні, щоб країна не змінила вектор розвитку у протилежному до нинішнього напрямку, Іван теж відповів категорично: українською!
А от себе у ролі політика, а тим паче гаранта Леньо не бачить. Ба більше, він не може (й не хоче) навіть фантазувати на цю тему.
– Мені реально моторошно, коли я чую подібні фантазії! – всміхаючись мовив артист.– Всьому потрібно вчитись. Чому в принципі у людей виникає думка, що будь-хто може бути президентом чи державотворцем? От я запитаю тебе: що б ти заграв на акордеоні, взявши його вперше до рук? Відповідь очевидна – нічого. А якщо тебе відправити на міжнародний конкурс, що ти там награєш? Так отож. Так само і з президенством.
У нас неймовірно низький рівень виборчої свідомості. За якими критеріями люди обирають президента чи парламентарів? Я впевнений, що майже всі виборці, котрі прийдуть на вибори, поняття зеленого не мають стосовно того, які конституційні повноваження у президента! Чи що, власне, може і не може робити президент на своїй посаді…
РЕЛІГІЯ І ТЕЛЕБАЧЕННЯ
Не оминули ми у розмові й питання надання Україні довгоочікуваного томосу та створення Православної Церви України. Іван, як і мільйони наших співгромадян, впевнений, що це – дійсно історична подія, а ще “мегакрутий крок до справжньої релігійної незалежності від Москви”.
Утім, разом із релігійною незалежністю в країні існує проблема “сурогатної” залежності. От, зокрема багато наших громадян продовжують тащитися від “голубих вогників” на радянський манір, низькосортних шоу й телекартин із запроданцями у головних ролях. І головне, що пожирачі такого продукту не бачать у такому маргінальстві нічого поганого. А проблема полягає у тому, що значна частина українського населення відповідає рівню тих програм і фільмів…
– Їх же ніхто не примушує це дивитись, а значить – воно їм подобається. Як боротись? Ніяк. Має пройти еволюція. Людину не змусиш розвиватись. Цей імпульс або є, або його нема. Дехто каже, робити альтернативний якісний український контент… Логічно. Але його і так предостатньо! От, до прикладу, фільм “Кіборги” – неймовірно якісний продукт! Чи “Гніздо Горлиці”, чи “Дике Поле”… А тепер порівняй кількість переглядів у цих фільмів з кількістю переглядів будь якого лайна, якого валом на ТБ, і все стане зрозумілим.
ДЖАМАЛА І МАЙБУТНІ ПРОЕКТИ
Звісно, не міг я не порушити й теми вічного й нетлінного – стосунків. Але дещо незвичайних. Якщо пам’ятаєте, рік тому культова (жодного перебільшення!) співачка Джамала під час прямого ефіру Національного відбору на престижний музичний конкурс Євробачення, у якому Kozak System брали участь, зізналася, що, будучи студенткою Київської консерваторії, просто таки закохалася в аспіранта того ж навчального закладу, яким був мій співрозмовник.
– Я впевнений, що Джа просто зробила мені комплімент, користуючись нагодою нагадати усім, що ми – друзі ще з консерваторських часів, – тепло усміхнувся Іван. Про закоханість – це більше метафора, ніж правда. Симпатія скоріш. І вона взаємна. Я пам’ятаю її з тих часів навчання у консерваторії як талановиту, нестандартну співачку з дуже красивим і потужним голосом. І дуже тішився, коли вона перемогла на Євробаченні.
Загалом Іван – дуже компанійська людина. Нині він товаришує з немалим колом українських митців. Це, зокрема музиканти Ельвіра Сарихаліл, Мар‘яна Садовська, Оксана Муха, Катя Чилі, Сашко Ярмак, Мишко Адамчак, учасники чернівецького колективу “Гуцул Каліпсо”. А також поети Сергій Жадан, Дмитро Лазуткін, Микола Бровченко, Сергій Мартинюк та інші. Дехто з них уже встиг відзначитися співпрацею із Kozak System. До слова, цього року “козаки” матимуть спільні роботи ще й із польськими артистами і більше – планують записати спільну пісню із Русланою!
А що ми? Нам із вами лишається чекати нових творінь від Леньо і Ко, їхніх концертів у своїх містах, працювати разом на благо України і вірити у перемогу.
Найбожевільніші вчинки
- Погодитися стати вокалістом Kozak System
- 16 років тому стати батьком доньки Маланки
- Ризикнути заспівати пісню “Кольорові Ярмарки” із Марилею Родович
- Решта вчинків – не для публічного використання
Життєві принципи
- Хочеш побачити себе – не дивися у дзеркало:
- Дивися в очі тих, хто дивиться на тебе ;
- Дивися в душу тих, хто з тобою ;
- Дивися на птахів – вони летять проти вітру ;
- Дивися на риб – вони не бояться потонути ;
- Дивися на комашку – вона не журиться, що житиме лише день ;
- Дивися на бджолу – результати її праці солодкі ;
- Дивися на траву – вона не хоче бути деревом ;
- Дивися на дерево – воно весь час росте вгору ;
- Дивися на листок – він не боїться впасти, коли прийде час ;
- Дивися на ріку – вона несе краплини в океан ;
- Дивися на дорогу – вона не закінчується
- Дивися на камінь – він твердий у постійності
- Дивися на гору – вона манить вершиною
- Дивися на сонце – воно сходить щодня ;
- Дивися на вітер – він віє, де хоче, коли хоче і як хоче ;
- Дивися на дощ – він животворний ;
- Дивися на зірки – вони освічують темряву ;
- Дивися на землю – там твоє коріння ;
- Дивися на небо – там дім твоєї душі ;
- Дивися на дітей – вони все роблять, бавлячись ;
- Дивися на жінку – в ній твоє насіння ;
- Дивися на світ очима Бога – і побачиш себе.
Поради українцям від Івана Леньо
- Розвивайтеся, читайте, аналізуйте, подорожуйте, конкуруйте, цікавтеся. Ставайте особистостями. Майте почуття гідності. Будьте!
Про дружбу з Росією
- Мені все одно, що там у них, і що з ними. Мені цікаво, що тут у нас, і що нам потрібно робити. А дружба – це персональне питання кожного. Я товаришувати з ними не збираюсь. Мій погляд повернутий у бік цивілізованого світу.
