Дуже цікаві міжнародні спортивні події відбулися з 9 по 22 січня в швейцарському місті Лозанна. 39 українських юнаків та дівчат змагалися на третіх Зимових Юнацьких Олімпійських іграх і були представлені в 12 видах спорту. Найбільше українських юних олімпійців – в біатлоні, санному спорті, фігурному катанні, лижних перегонах та стрибках на лижах з трампліна.
Варто назвати всіх наших юних спортсменів поіменно, адже не виключено, що найближчим часом хтось із них заявить про себе і в дорослому спорті. Отже:
Біатлон, дівчата: киянки Жуковська Вікторія, Скрябіна Дарина, сумчанка Продан Тетяна та Скрипко Ганна з Чернігова. Юнаки: харків‘янин Кінаш Степан, Козак Марк з Чернігова, киянин Кришталь Сергій та тернополянин Мандзин Віталій.
Гірськолижний спорт: львів‘янка Шепіленко Катерина та іванофранківець Філяк Тарас.
На лижні траси вийшли сумчанки Компонієць та Нікон, обидві тезки-Анастасії та чернігівець Лісогор Олександр.
В лижному двоборстві змагалися тернополяни Пилипчук Андрій та Ящук Валентин.
Скелетон представила Дмітрієва Лансія з Дніпра.
Стрибки на лижах з трампліна – тернополянки Герасим’юк Віталіна та Пилипчук Тетяна. У юнаків – Корчук Антон та Янюк Юрій, обидва – іванофранківці.
Змагання зі спуску на санях у дівчат представили львів‘янки Антонюк Надія, Мох Олександра та тернополянка Туницька Юліана. Юнаки: львів’яни Микуєвич Вадим, Пилипів Олег-Роман та Бабура Богдан з Тернополя.
Сноубординг представлено киянином Мальованим Іваном.
Фігурне катання: одиночник Кокура Андрій з Києва, парне катання – дніпряни Нестерова Софія та Даренський Артем, танці на льоду – харків’яни Чернявська Анна та Муратов Олег.
Фристайл – рівнянин Коваленко Орест.
Хокей 3 на 3 – дніпряни Любинець Поліна, Пасько Денис та киянин Трошкин Володимир.
Шорт-трек представлений харків‘янами Зарванською Тетяною та Федоренком Данилом.
***
Нагадаємо, що Зимові Юнацькі Олімпійські ігри – це спортивні міжнародні змагання для молодих людей у віці від 14 до 18 років. Їх проводять кожні чотири роки, вперше відбулися в 2012-му в австрійському Інсбруку.
З першої Олімпіади юні українці привезли додому три срібні нагороди. В фігурному катанні в змаганнях танцювальних пар Олександра Назарова та Максим Нікітін виграли для України першу срібну медаль, а дві інші здобули фігурист Ярослав Паніот у командному виступі та Марія Долгополова у шорт-треку в змаганнях змішаних естафет.
Друга Зимова Юнацька Олімпіада відбулася в 2016 році в норвезькому Ліллехамері і була більш вдалою для нашої команди. Першу олімпійську золоту нагороду виборола юна біатлоністка Дмитренко Христина, яка в гонці переслідування посіла перше місце. Срібна нагорода дісталась фігуристу-одиночнику Шмуратку Івану за командні змагання, а бронза – Кириченко Дарині в змаганнях у сноуборд-кросі.
На треті Зимові Юнацькі Олімпійські ігри до Лозанни з’їхалися 1880 спортсменів з усього світу, порівну по 940 юнаків та дівчат. Виступ українських спортсменів був ще успішнішим, аніж попередні.
“Бронза”, яку виборов в останній день змагань з “біг-ейру” фристайліст Орест Коваленко, стала четвертою медаллю для збірної України, що є рекордною кількістю нагород для українців в історії Юнацьких Олімпійських ігор. В дебютній спортивній дисципліні фрістайлу “біг-ейру” Орест став третім (перше місце здобув юний чех Матей Сванка, другий – американець Кірнан Фаган). Нагадаємо, що змагання “біг-ейр” (в перекладі з англійської – “велике повітря”) проводяться на великому трампліні сноубордистів, де спортсмен розганяється і стрибає, виконуючи в польоті різні трюки. Дальність стрибка сягає 30 метрів.
Одразу після вдалого виступу Орест Коваленко поділився своїми емоціями: “Чесно кажучи, я зараз дуже схвильований, але водночас неймовірно щасливий. Потрапити на олімпійський п’єдестал було моєю мрією. Так, це поки що Юнацькі ігри, однак, цей здобуток має для мене велике значення!”
Як бачимо, росте надійна зміна олімпійському чемпіону з фристайлу Олександру Абраменку.
Разом із “бронзою” Ореста наша команда здобула для України “золото” Володимира Трошкіна та “срібло” Дениса Паська в змаганнях змішаних команд з хокею 3 на 3 серед юнаків, а також “бронзу” спортивної пари Софії Нестерової та Артема Даренського в змаганнях інтернаціональних команд з фігурного катання.
Цьогорічні змагання були привабливими тим, що МОК дав шанс виступити спортсменам в змішаних командних змаганнях. Саме тут наші юні олімпійці здобули повний комплект особистих нагород: золоту та срібну в хокеї 3 на 3, а також бронзову в фігурному катанні.
Найвищі нагороди українські юнаки здобули в хокеї. Вперше в історії олімпіад стартував новий хокейний турнір 3 на 3. На ньому спортсмени не представляли окремо свою країну, а за жеребом було сформовано інтернаціонально по 8 команд серед юнаків та дівчат, які мають назву за кольорами. Пасько потрапив до червоної команди, Трошкин – до зеленої, а Любинець – до коричневої. Команди мали по 13 хокеїстів, грали трійками на півполя з одним воротарем 3 періоди по 16 хвилин. Кожні 50 секунд за сигналом трійки змінювалися, а воротарі – кожні 8 хвилин.
Звісно, інтернаціональний склад команд додав труднощів в спілкуванні на майданчику, адже в турнірі брали участь спортсмени з Сингапуру, Катару, Туркменістану, Гонконгу. Але саме таким “нехокейним” державам МОК дав шанс здобути олімпійські нагороди та збільшити популярність хокею в світі серед молоді, а учасникам змагань – отримати нових друзів.
З великою приємністю для України команди “червоних” та “зелених” перемогли своїх суперників і вийшли до фіналу, де наші хлопці розіграли золото “поміж собою”. Перемогла команда “зелених”, Володимир Трошкин – із золотою, а Денис Пасько – зі срібною нагородою.
Незважаючи на не зовсім вдалі старти в інших видах спорту, наші юні олімпійці здобули для себе чудовий досвід в змаганнях найвищого міжнародного рівня. Тренери та фахівці проаналізують виступи своїх вихованців, і ми ще будемо радіти їхнім перемогам. На жаль, цей турнір для більшості спортсменів є єдиним в житті, адже юнацький вік – доволі короткий. Тож чекаємо наших юних олімпійців з виступами вже в дорослому спорті.
Олімпійський турнір з хокею 3 на 3 нагадав мені наш вуличний хокей, в який ми грали ще в середині семидесятих років. Як тільки замерзав ставок біля селища, туди юрбами сходились хлопці з навколишніх вулиць. Частіше грали саме в форматі 3 на 3 та на одні ворота. Звісно, в нас не було такого спорядження, як у нинішніх хокеїстів. Точніше, його взагалі не було, тому грали хто в чому прийшов, навіть дехто і без ковзанів та з саморобними ключками. Інколи ключку замінювала сукувата гілка з дерева з кумедною назвою “кавінька”. Але за азартом, жагою до перемоги ми не поступились би й сьогоднішнім олімпійцям.
Однак, незважаючи на величезну популярність хокею в тогочасному Радянському Союзі, на місцях майже нікому було проводити організовані змагання. В Україні була єдина хокейна команда майстрів – “Динамо” Київ, пізніше перейменована в “Сокіл”.
