Вибрики соціальної політики на старті президентських перегонів
Днями виповнилося три роки президентства Петра Порошенка. А отже, до наступних виборів (якщо, звісно, вони не будуть достроковими), залишається лише два роки. Тож команді Президента саме час розпочинати роботу над рейтингом – вибудовувати образ Петра Олексійовича як благодійника всіх знедолених українців. Відверто кажучи, завдання це не з легких – з огляду на олігархічний характер влади та кризовий стан економіки.
“Жити стало краще, жити стало веселіше”?
У травні влада прийняла та запровадила “перший передвиборчий соціальний пакет Порошенка” – саме так більшість політичних оглядачів оцінюють заходи з підвищення соціальних стандартів, до яких вдалася держава.
З 1 травня в Україні зріс прожитковий мінімум. Також збільшився мінімальний розмір пенсій. Відповідні зміни внесено до Держбюджету цього року.
Отже, тепер прожитковий мінімум становить 1624 грн. Для працездатних осіб – 1684 грн, для непрацездатних – 1312 грн, це і є відтепер мінімальна пенсія. Загалом же розмір пенсії збільшиться принаймні на 10 % для 8 мільйонів пенсіонерів, але за індивідуальними схемами. До речі, за проектом Закону про пенсійну реформу, з 1 жовтня розмір мінімальної пенсії становитиме 3764 грн, а тривалість страхового стажу для отримання пенсії підвищиться до 25 років.
Крім того, з травня збільшено розмір ряду соціальних виплат:
- мінімальні розміри пенсій;
- доплати за понаднормовий стаж;
- державної соціальної допомоги на догляд інвалідам війни;
- допомоги ветеранам війни та членам їх сімей;
- допомоги жертвам нацистських переслідувань;
- надбавки донорам крові;
- пенсій за особливі заслуги перед Україною.
Щодо останніх варто нагадати: такі величезні пенсії коштом народу України досі отримують вцілілі чиновники кремлівської колоніальної адміністрації, найвищі комуністичні партайгеносе, офіцери окупаційної армії СРСР та совєцькі чекісти – а також ті вельможні недолюдки з усіх гілок влади, які допомагали тримати Україну під московським протекторатом усі 25 років Незалежності.
Пакет “президентської гречки” днями поповнився невеличкою приємністю для незаможних українців: “Укрпошта” оголосила, що відновлює прийом комунальних платежів від населення без стягування комісійних платежів.
Справа в тому, що державна “Укрпошта” кілька місяців тому відмовилася приймати від населення комунальні платежі без комісії, а тоді на деякий час взагалі припинила їх прийом. Громадянину якоїсь цивілізованої країни важко уявити собі розміри проблеми сплати комунальних платежів для злиденного українського пенсіонера.
Більшість з них не вміє користуватися комп’ютером, тож змушені робити готівкові платежі в державному “Ощадбанку” – єдиному, який не здирає комісію. Як на те, “Ощадбанк” цьогоріч скоротив години роботи своїх відділень, а також кількість персоналу в них під гаслом “оптимізації видатків”. В багатогодинних чергах до кас пенсіонери незрідка падають і втрачають свідомість.
І пішов би такий пенсіонер платити до якого комерційного банку – аж там комісії здеруть у 10-15 гривень з кожної суми до сплати, а для пересічного пенсіонера це чималі гроші, які він задурно не віддасть.
Ось тепер частина пенсіонерів повернеться платити до “Укрпошти” – й дякуватиме владі за таку “турботу”…
Виявляється, ми такі щасливі…
Вочевидь, своїм завданням влада вважає переконання українців у тім, які ж вони насправді щасливі – звісно, завдяки зусиллям “слуг народу”!
Ось як заколисує співгромадян у своєму Facebook прем’єр-міністр Володимир Гройсман:
“Добра новина. За даними Держстату, середня зарплата штатного працівника в Україні в березні 2017 становила 6752 грн. Це вдвічі більше за мінімальну зарплату і на 8,7% більше за показник лютого. Такий ріст цілком відповідає росту промислового виробництва, яке в березні зросло на понад 8%.
В цілому по року маємо зростання доходів українців на понад 37%. Враховуючи, що показник інфляції за цей період становив біля 15%, можемо сміливо говорити, що зростання зарплат нарешті випереджає ріст цін. А це те, чого ми прагнемо: показники економічного росту конвертуємо в реальне благо для кожного українця”.
Мені здається, я знаю цього “кожного українця”. Ось зарплата керівника компанії “Укрзалізниця” Войцеха Балчуна, за даними українських медіа, становить 461 000 грн на місяць, того ж Гройсмана – 36 200 грн. А банк Порошенка збільшив за перший квартал свій прибуток втричі… Між тим, за словами самого Гройсмана, поки що більшість українських пенсіонерів живуть “за межею бідності”, отримуючи пенсію в 1312 грн.
“Революція” субсидій
Цієї весни уряд вніс цілий ряд змін до системи надання субсидій на оплату комунальних послуг. Ця система, хоча й являє собою патерналістський атавізм совєцького суспільства, все ж таки допомагає виживати незаможним українцям за умов, коли комунальні монополісти безкарно женуть вгору ціни на свої “послуги”. За інформацією Міністерства соціальної політики України, в сезоні 2016-2017 років субсидії отримали 7,4 млн українських сімей.
Та складається враження, що держава поволі усувається від такої допомоги знедоленим.
- По-перше, уряд скоротив оплачувану тривалість опалювального сезону. Мешканці, які користуються центральним опаленням, отримуватимуть субсидії на опалення після рішення органу місцевої влади про старт опалювального сезону. А для тих, хто самостійно опалює квартиру або будинок, тривалість сезону зменшили на місяць.
Тобто, якщо раніше субсидію нараховували на період з 1 жовтня до 30 квітня, то в наступному сезоні знижку нараховуватимуть з 15 жовтня по 15 квітня. Якщо ж домогосподарство при опаленні вийде за ці терміни, то “зайву” послугу доведеться оплачувати самотужки.
- Запроваджено нові нормативи на послуги з опалення. Якщо раніше субсидія покривала 5,5 куб. м газу на 1 кв. м, то в наступному опалювальному сезоні знижка буде нараховуватися тільки на 5 кубометрів.
- Збільшено розмір житлової площі, на яку призначається субсидія на опалення. На наступний опалювальний сезон для непрацездатних максимальну площу квартири або будинку, на яку нараховується субсидія, збільшено з 49 до 75 кв. м на одного мешканця.
- Зменшено соціальні норми споживання енергоносіїв для нарахування субсидій. Тепер або доплачуй за спожиті понад норму тепло, газ і електрику – або ж сиди в темній нетопленій хаті.
В уряді виправдовують такий нешляхетний вчинок вимогами Міжнародного валютного фонду: інакше, мовляв, не бачити б Україні чергового траншу кредиту МВФ.
- Визначено причини відмови в призначенні субсидій:
– двомісячна заборгованість за сплатою комунальних послуг;
– дохід сім’ї, який дозволяє оплачувати соціальну норму споживання послуг;
– виявлення прихованого доходу сім’ї;
– здійснення витрати від 50 тис. грн.
До речі, Міністерство фінансів України готує законопроект “Про верифікацію”. Коли його приймуть – від перевірки “на справжність злиднів” не сховається жоден субсидіант. Зараз такою перевіркою охоплено 185 тисяч домогосподарств, і за підсумками так званої “верифікації” сім тисяч сімей вже були позбавили субсидій на загальну суму 15 млн грн.
- Отримувачів субсидій зобов’язали повідомляти орган соціального захисту протягом місяця про будь-які зміни в соціально-економічному статусі сім’ї:
– про витрату на суму від 50 тис. грн;
– про те, що хтось виписався із житла або прописався в ньому;
– про зміну роботи або вихід на пенсію членів сім’ї.
- Декларацію про доходи для отримання субсидії відтепер слід подавати за місяць, а не за рік. Проте декларацію про доходи для отримання субсидії на придбання зрідженого газу та пічного палива слід подавати за попередній рік, як і раніше.
- Дозволено претендувати на отримання субсидії мешканцям садових і дачних будинків. Щоправда, такі громадяни будуть субсидуватися з місцевих бюджетів – які, як відомо, хронічно порожні, навіть попри децентралізацію.
- Найбільше запитань викликає рішення про монетизацію субсидій.
Донині сім’я, яка спромоглася зекономити частину грошей субсидії на споживання енергоносіїв, отримувала цю економію для оплати в наступному періоді. Тепер же на рахунку такої сім’ї залишатимуть лише малу дещицю коштів, а решту списуватимуть назад до держбюджету.
Та й щоб отримати цю дещицю, субсидіант має ще й відкрити до 1 вересня банківський рахунок. Звісно, одинокі пенсіонери цим займатися навряд чи зможуть.
А ця дрібничка, яку має отримати ощадний субсидіант, не здатна буде стимулювати його до економії енергоресурсів.
Повної ясності щодо цієї монетизації в уряді вочевидь немає. Якщо віце-прем’єр-міністр Павло Розенко обіцяє видавати до 700 грн на руки вже у вересні, то міністр соціальної політики Андрій Рева взагалі нічого не обіцяє найближчими роками – через певні технологічні проблеми.
Що ж далі?
Перспективи розвитку житлово-комунальної сфери України поки що туманні, як весняний ранок на Говерлі. Галузь монополізована, що не дає змоги сподіватися на зниження тарифів. Обладнання підприємств вкрай зношене – і це не дозволяє підвищувати якість послуг.
Ось свіжий приклад: 12 травня “Київводоканал” вчергове підвищив розмір тарифів на послуги водопостачання та водовідведення. Публічне пояснення монополістом свого вчинку здатне викликати хіба що сміх: мовляв, подорожчали реагенти для знезараження води, та й зарплату персоналу давно вже час підвищувати… А головне – зростають же витрати на охорону праці!
Загалом у травні тарифи на холодну воду на 7-28 % підняли 24 водоканали. Збільшення тарифів розпочалося з 12 травня, крім столиці, у Львові, Дніпрі, Рівному, Ірпіні, Боярці, Коломиї тощо.
Наостанок наведу приклад зі свого життя. Мій колега нещодавно купив старий будинок за містом і оце першу зиму прожив там із сім’єю. Опалення чотирьох кімнат обійшлося йому за цілу зиму в 3 тисячі гривень – саме стільки він віддав восени за вантажівку якісних дров (дуб і акація). Каже, що не мерзли. Для порівняння: моя сім’я віддавала монополісту – компанії “Київенерго” цієї зими за опалення чотирикімнатної квартири ЩОМІСЯЦЯ ті ж 3 тисячі гривень. І незрідка не могли заснути від холоднечі в кімнатах.
Як люблять говорити в рекламі, feel the difference.
Під час підготовки цього матеріалу до України вчергове приїхала місія Міжнародного валютного фонду. Банкіри планують обговорити з українськими урядовцями пенсійну та земельну реформи, реформування податкової та банківської системи.
- І попри все, я впевнений, що справжні зміни на краще в моїй країні лише починаються. Тримаймо кулаки!
