Ось вже понад 20 років українсько-британська художниця Ольга Браун живе і працює у Лондоні. Випускниця Львівської Академії Мистецтв, Ольга є членом The Chelsea Art Society, її роботи виставляються у престижних галереях Лондона, таких як Mall Galleries, вона є володаркою премій і нагород The Great Art Award , The Art Society Agnee Reeves Award за найкращу роботу про Лондон та перший приз Hesketh Hubbart Art Society за найкращу фігуративну роботу.
У доробку художниці – чимало робіт різної тематики: пейзажі й квіти, натюрморти й абстракції, графіка. Її картини презентуються на Affordable Art Fair, зберігаються у приватних колекціях Англії, Америки, Іспанії, Франції, Італії, Канади , Ізраїлю та України.
Художниця Ольга Браун не тільки ділиться досвідом, навчаючи у студії живопису студентів, які самі вже мають успіх на мистецькій ниві, але й займає почесне місце серед художників української діаспори у Великій Британії! Міцною підтримкою і допомогою у житті художниці є її чоловік. Стюарт Браун – у минулому успішний фотограф, який працював для таких відомих глянців, як “French Еlle.19”, “Vanity Fair”, “Nova” , “Honey. Libelle and Margeritte” in Holland.
Нещодавно, перебираючи альбоми з марками свого чоловіка, Ольга несподівано пережила неабиякий подив. Переглядала альбом за альбомом – наче й нічого цікавого і вартого уваги, усе пташки та квіти. І вже й рішення прийняла – віднести все до чариті. Аж раптом очі несподівано натрапили на цікаві марки: вікторіанські британські, старі американські, російські імперські, болгарські та югославські часів їх королівств і раптом… справжній скарб! Українська Народна Республіка! (17 березня 1917 – 29 травня 1918). Гроші тоді були такі: карбованець = 2 гривні = 200 шагів. “Лишаються альбоми тут, ні до якої чариті вони не йдуть” – таке рішення було прийнято миттєво!!!
Історія марок була дуже цікава. Власні поштові марки з‘явилися в Україні у 1918 році і називалися вони “шагівкою”, друкувалися у Київському, Харківському, Подільському, Катеринославському, Одеському і Полтавському поштових округах, на картонику із написом на звороті “Ходять на рівні з дзвінкою монетою”. Та, що варта 20 шагів, була однією з перших, які випустила Центральна Рада у 1918 році, була з малюнком А. Середи. Ще кілька були із малюнком Нарбута (таких у колекції Стюартів не виявилося). А що в УНР залишилося багато російських імперських марок, то за часів правління гетьмана Скоропадського було вирішено використати їх, друкуючи тризуб згори. Це (як завжди у нас буває) призвело до спекуляції та підробки марок, особливо на півдні України, а пізніше і за кордоном! Підроблялись наддруки і поштові штемпелі, творились навіть неіснуючі номінали, т. зв. “фантастичні”. Союз філателістів України, заснований німцями у 1920 році в Берліні і який проіснував до 2005 року, у Німеччині успішно виявляв ці фальсифікати.
Більшість марок подружжя походить із так званої віденської серії, яку в 1919 році адміністрація Директорії замовила у Віденській типографії. У колекції є Шевченко й Петлюра, бандурист та пам’ ятник Володимиру Великому. Яка ж вартість таких марок?
Ви будете здивовані: можна стати власником маленького кавалочку паперу із дуже цікавого періоду нашої історії за £1 – £5 за одну марку, а можна знайти аукціон, де 10 – 12 українських марок того ж періоду були оцінені у £300 – 600! Для творчого подружжя всі ці філателістичні моменти невідомі, але вони впевнені, що вся суть від колекціонування полягає у цікавих історичних знахідках, які відкриваєш.
Можливо для когось ця знахідка у старих альбомах не є подією, але усвідомлення того, що десятки років тому англійський хлопець з Лондону просто придбав собі якісь марки УНР, а згодом доля так склалася, що і дружиною стала українка. Після обговорення цією теми з друзями, Ольга і Стюарт Браун дійшли висновку віддати свій невеличкий скарб до Британської Бібліотеки, де зберігаються і експонуються поштові марки з усього світу і немає жодної марки, яка б представляла Україну!
Галина Лавринович
