проф. Віра Боднарук,
голова Товариства Української Мови, США
Просвітяни в обласних осередках по всій Україні, де тільки можливо, невтомно працюють у цей пекельний час московської навали. Вони організовують допомогу Збройним Силам України та біженцям з міст, де тривають бої; збирають та доставляють медикаменти до лікарень, де лікуються військові та біженці; збирають і передають матеріали на радіозв’язок.
З Чернігова після довгої мовчанки прийшла добра звістка, що на початку травня буде працювати друкарня і пошта. Місто дуже знищене бомбардуванням та обстрілами – 400 цивільних людей згинуло. Облога Чернігова російськими окупантами тривала понад місяць. На початку квітня місто й область українська армія визволила від загарбників. До такої потужної боротьби військових, місцевого населення, яке без зброї розвертало російські танки, ворог був не готовий. План окупантів швидко загарбати Україну провалився. Наступ ворогів на столицю зупинив Чернігів, що став неприступною фортецею, і стримав росіян. Зараз тут розміновують окуповані території та ділянки активних бойових дій. Славне місто Чернігів, якому 1300 років, таки встане з руїни!
Просвітяни Чернівців роблять усе, аби відновити друковане слово, адже засоби масової інформації опинилися у великій скруті. Тепер вся фінансова допомога іде на Збройні Сили та на підтримку переселенців. З початку повномасштабної війни у Чернівцях знайшли прихисток понад 50 тисяч вимушених переселенців. За статистикою кожен п’ятий, хто проживає наразі у Чернівцях, – переселенець.
З Рівного просвітяни-волонтери опікуються медичними закладами у Вінниці, де лікуються військові та біженці. Вони збирають кошти на закупівлю і доставку ліків до Вінницьких лікарень. Вінниця, яка теж зазнала ракетних ударів, прихистила у себе 156 тисяч переселенців. Тому окрім медикаментів, потребує багатофункціональних ліжок та матраців.
До Хмельницького лише за одну добу прибуло 49 потягів з переселенцями, яких розмістили у церквах, готелях, ресторанах, школах та у приватних будинках. Просвітяни Хмельницького охоче дають притулок переселенцям у своїх домівках. Хоч і самі живуть скромно, але допомагають нашим людям, що опинилися у скруті. 21-ого березня вони зібралися, щоб відзначити День поезії, але завили сирени, що сповіщали про повітряну тривогу. Просвітяни залишилися і ділилися своїми віршами про війну. Заступник голови обласної “Просвіти” Ніна Гаврилюк читала свій вірш:
Виє нічна сирена –
душа на одинці з жахом…
Вибуху мітка вогненна
ід небом – відкритим дахом…
У сховищах мліють люди,
до пліч маленяток горнуть,
бо хтось для їхньої згуби
совість вигострив чорну.
Біль, гіркота, розруха
на край, що блакить і жито
знаменом над світом рухав,
щоб мирно цвісти і жити.
Так звані “брати” російські,
смакує вам кров братерська?
З понад 100-тисяним військом
і то ваша справа кепська!
Буде за все розплата,
За весь ваш розбій ворожий.
Підвісим за ноги ката,
І суд є ще вищий – Божий!
Товариство Української Мови (ТУМ) допомагає фінансово “Просвітам” України, з якими має контакт, на друковане слово та гуманітарну допомогу.
Українська громада в Норт-Порті (південно-західна частина Флориди), яка існує від 1975 року, завжди долучається до розвитку громади і її культурного життя. Особливо успішними були організовані товариством концерти визначних солістів та музикантів з України: Софії Федини, Анички зі Львова, Оксани Мухи, баритона Олега Чмира та інших. Їх відвідували не тільки українські слухачі, але й американці.
Коли почалася війна на сході України, більшість концертів були організовані на збірку фондів для лікування поранених воїнів.
Світлини з архіву Віри та Богдана Боднаруків.
