Напередодні Різдва я полюбляю бродити вулицями Вінніпегу і розглядати Різдвяні шопки. Я спостерігаю, як кружляють сніжинки навколо цих маленьких капличок і тихо падають на плечі Йосипа та Матері Божої, залітаючи також до колиски Божественного Немовляти.
Сцени вертепу завжди приваблювали мою увагу своїм поєднанням біблійних сюжетів з новаторським мистецтвом. Вони для нас, українців, стали символами найбільшого свята на землі – народження Ісуса та оберегами наших домівок.
Часом на моїй дорозі траплялися прості і невибагливі шопки з дерева та соломи, іноді досить великі та красиві, схожі на невеличкі храми… Проте, коли увечері господарі запалювали тут свічки, кожний вертеп огортала велика таємниця Різдва. Світло і тіні освічували каплички, перепліталися в складках одягу, склі та кераміці та падали чудесним сяйвом в колиску Господнього Сина.
Саме в такі моменти хочеться вірити в добро і милосердя; нас огортає передчуття чогось надзвичайно важливого і вічного, і ми насправді стаємо іншими.
Чутливішими, уважнішими і вразливішими.
Христос Рождається! Славимо Його!
