Ось дійсно таємнича смерть без будь-яких перебільшень…
Баррі Шермана, засновника універсального виробника ліків “Апотекс”, та його дружину Хані (Barry and Honey Sherman) знайшли мертвими поряд із критим басейном у підвалі їх розкішного особняка у Торонто. І, мабуть, не було б у цій трагедії нічого містичного, якби померлі не були одними із найбагатших громадян Канади і не були знайдені… задушеними.
У четвер, 14 грудня 2017 року, Баррі не вийшов на роботу, а його дружина Хані теж не з’явилася на призначені зустрічі. Наступного дня, 15 грудня, агент з нерухомості, який приїхав до їхнього дому, щоб показати його потенційним покупцям, і не зумів зв’язатися з Шерманом, знайшов їх повішеними на перилах у підвалі біля критого басейну. Дзвінок з проханням про екстрену медичну допомогу надійшов у служби поліції, пожежних і швидкої допомоги близько полудня.
Смерть Шерманів констатували на місці, а обставини події поліцейські оцінили як “підозрілі”. У будинку не було жодних ознак насильницького проникнення.
Прощання і похорон
Шерманові було 75 років, а його дружині – 70. Співчуття родині висловили багато канадських політиків, в тому числі прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, колишній прем’єр Онтаріо Боб Рей, міністр охорони здоров’я Онтаріо Ерік Хоскінс, а також сенатор від консервативної партії Лінда Фрум. Біля будинку Шерманів виник імпровізований меморіал з квітів, принесених сусідами, співробітниками “Apotex” і просто небайдужими людьми.
Через тиждень після смерті подружжя, 21 грудня, у конференц-центрі в Міссісога, у залі якого виставили обидві труни, пройшла поминальна служба у присутності дітей Шерманів, їх близьких і рідних, а також прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо, прем’єра Онтаріо Кейтлін Вінн та мера Торонто Джона Торі. Попрощатися із Шерманами з’явилося більше шести тисяч осіб, в тому числі працівники “Apotex”, одягнені у футболки фірмового синього кольору з написом “Ми продовжимо вашу спадщину”.
Статки Шерманів та благодійність
Шермани жили у маєтку за адресою 50, Олд-Колоні-роуду Норт-Йорку (північній частині Торонто, на території якої знаходиться найбагатший район цього міста). Двоповерховий будинок площею 12,440 квадратних футів, був куплений у 1985 році за 400 тисяч доларів. Витративши 2 мільйони доларів на його облаштування, у 1991 році Шермани помітили “катастрофічні” проблеми з будинком і в 2006 році подали у суд на проектні та будівельні компанії, звинувативши їх у недбалості і порушенні контракту, але суддя припинив справу за відсутністю доказів будь-яких збитків.
Головним активом, яким володів Баррі Шерман, був канадський фармацевтичний гігант “Апотекс”, а також ряд підприємств з виробництва ліків у США та Індії. Обсяг продажів “Апотекс” на території Канади протягом останніх 10 років стабільно перевищував мільярд доларів. Загалом же ж на той час компанія поставляла ліки у 110-115 країн світу. Вартість активів, що належали Баррі Шерману, становила 4,8 млрд. доларів.
Хані вийшла заміж за Баррі 1971 року. Вона була відома своєю благодійною діяльністю. За приблизними оцінками, її пожертвування різним організаціям і програмам (освітнім, туристичним, культурним) перевищували 50 млн. доларів. Тут буде доречно сказати, що благодійною діяльністю займалась і компанія “Апотекс”, яка поставляла безкоштовно ліки у медичні установи країн, що розвиваються (наприклад, у Кенію, Уганду, Гаїті).
На 2017 рік Баррі Шерман мав у своєму розпорядженні статок у 3,2 мільярда доларів, займав 660-е місце у списку мільярдерів “Forbes” і був 12-м у списку найбагатших людей Канади. Шермани вели скромний спосіб життя, не вихвалялися багатством, зокрема, їздили на своїх автомобілях до тих пір, поки ті остаточно не розваляться. У 2017 році Шермани купили новий будинок у Форрест-Хіллі, а старий у грудні виставили на продаж за 5,4 мільйона доларів (6,9 млн. канадських доларів).
18 грудня вони мали виїхати у тривалу відпустку до Майамі-Біч (штат Флорида, США), де володіли нерухомістю, і Хані повідомила про це електронною поштою своїм американським друзям.
Розслідування
І ось на тлі такого життєвого успіху – жахлива, неймовірна смерть …
Що ж, власне, сталося?
Баррі і Хані були знайдені з витягнутими ногами і чоловічими ременями на шиях. Поруч знаходилися складені теплі куртки (верхній одяг). Різні джерела по-різному описують місцезнаходження курток: згідно з одними, померлі на них сиділи, згідно з іншими – тримали куртки на колінах.
Розслідуванням цієї справи зайнявся відділ убивств поліції Торонто. 16 грудня було проведено розтин, за підсумками якого поліція зробила висновок про те, що причиною смерті обох стало “лігатурне здавлювання шиї”, тобто удушення. У поліцейському рапорті не було вжито слово “вбивство”, тоді як детектив відділу вбивств Брендон Прайс повідомив, що розслідування не включає в себе пошук підозрюваних через відсутність слідів проникнення у будинок. Тим часом, журналісти з посиланням на джерела у поліції писали про те, що головною версією є вбивство-самогубство: спершу Шерман убив свою дружину, а потім наклав на себе руки.
Після цього діти Шерманів виступили із заявою, в якій закликали до “ретельного, інтенсивного і об’єктивного кримінального розслідування”, зазначивши, що “наші батьки з ентузіазмом ставилися до життя і були віддані своїй сім’ї і спільноті, що абсолютно несумісне з чутками, які, до жаль, були поширені в засобах масової інформації щодо обставин їх смерті”. Згодом для проведення приватного розслідування вони найняли адвоката Брайана Грінспена, який, у свою чергу, сформував команду з колишніх співробітників відділу вбивств поліції Торонто Майкла Девіса і Тома Клаттена, які нині очолюють власні слідчі фірми.
У січні 2018 року стало відомо, що приватні слідчі схиляються до теорії подвійного вбивства на замовлення, виконаного професійними кілерами. 26 січня детектив поліції сержант Сьюзан Гомес повідомила на прес-конференції, що з цього часу смерть Шерманів розслідується як вбивство. У рамках слідства поліцейськими був допитаний Керрі Вінтер, один племінників Шермана. Раніше він заявляв про свою непричетність до того, що трапилося, а також про те, що Баррі в 1990-х роках кілька разів пропонував йому вбити Хані, що однак не підтвердилося під час проходження Вінтером випробування на детекторі брехні.
Конфлікти та судові позови
Одночасно з публікаціями у газетах статей і виходом на телебаченні репортажів, присвячених обставинам смерті і похорону подружжя Шерман, у канадській пресі стали з’являтися аналітичні матеріали, присвячені історії компанії “Апотекс”. Само собою, не обійшлося без аналізу того, як Баррі Шерман, доктор астрофізики, зумів заробити мільярди доларів на виготовленні ліків.
І тут почалися несподівані відкриття …
Перш за все, спливла давня історія про те, як Баррі Шерман купив збиткову фармацевтичну компанію у спадкоємців її засновника, свого дядька, що помер 41-річному віці, пообіцявши виплачувати чотирьом його неповнолітнім дітям щорічні дивіденди і надати після досягнення ними 21 року по 5% акцій кожному. Нічого цього Баррі не робив протягом 20 років і врешті-решт спадкоємці подали проти нього позов на суму в один мільярд доларів.
Баррі цей позов у суді “відбив” і нічого не заплатив.
Водночас з’ясувалося, що “Апотекс” протягом багатьох років був учасником різноманітних судових справ за патентними позовами. Північноамериканські власники патентів медичних препаратів висували звинувачення в тому, що фахівці “Апотекс” здійснювали незначну модернізацію їхніх ліків і виробляли їх, не виплачуючи гроші авторам відкриттів. Виявилося, що вже в 2000-х роках Баррі Шерман одночасно брав участь в 100 і більше судових процесах у патентних справах (зрозуміло, не він особисто, а його юристи). Ледве розібравшись з одним судом, компанія опинялася втягненою в інший…
Зрозуміло, журналісти пригадали і вельми гучний позов “Апотексу” з Ненсі Олів’єрі (Nancy Olivieri), лікарем, яка поставила під сумнів ефективність одного з ліків, деферіпрона, який випускав цей фармацевтичний гігант. Історія почалася наприкінці 20-го століття і “розтягнулась” на кілька років. Тоді “Апотекс” хотів відсудити 20 млн. доларів за наклеп щодо своєї продукції – це була величезна й абсолютно безглузда сума для позову проти пересічного лікаря.
На сторону Ненсі Олів’єрі стало міжнародне наукове співтовариство, і в результаті колективної судової боротьби відповідач виграла суд. “Апотекс” грошей не отримав, хоча бруду і підкилимних інтриг там було чимало, аж до підкидних листів із погрозами.
Восени 2016 року Баррі Шерман виявився фігурантом скандалу з порушенням правил фінансування виборчої компанії прем’єр-міністра Канади.
Зрозуміло, що такі енергійні і заможні люди, як Баррі і Хані, могли зачіпати інтереси широкого кола осіб, угруповань і організацій. Не можна сказати, що їх життя було безхмарним, скоріше навпаки: їх вагомі політичні і ділові справи давали ґрунт для дуже серйозних конфліктів.
“Я завжди усвідомлював свою особисту смертність”
Після вбивства подружжя Шерман спливло інтерв’ю, в якому Баррі, ймовірно, передбачив свою смерть від рук конкурентів по бізнесу, які, як він вважав, ненавиділи його настільки, що могли убити.
У книзі Джеффрі Робінсона (2001) під назвою “Ігри з рецептами: Гроші, Его і Вплив в фармацевтичній промисловості” (Jeffrey Robinson “Prescription Games: Money, Ego and Power Inside the Pharmaceutical Industry”), Баррі Шерман розповів про давню ворожнечу між компаніями Apotex і Big Pharma за патенти на ліки.
“Фірмові фармацевтичні компанії ненавидять нас. У них постійно є приватні детективи на нас, – заявив Шерман Робінсону. – Одного разу мені спало на думку: чому б їм просто не найняти когось, щоб мене вбити? Якщо заплатити потрібній людині тисячу баксів, то ви, ймовірно, можете знайти кілера. Мабуть, я здивований, що цього ще не сталося. Я завжди усвідомлював свою особисту смертність”.
Але були й інші вороги. Згідно з даними видання “Санді Таймс”, Баррі Шерман був втягнутий у не менш ніж 150 судових позовів на момент його смерті. Більшість із них були пов’язані з компанією “Апотекс” і так званими “родинними позовами”, в тому числі поданих його кузинами, яким він заборгував частку прибутку після купівлі компанії у свого покійного дядька.
“Багато людей його абсолютно ненавиділи, – розповів автор книги Робінсон виданню “Таймс”. – Ніхто не любив Баррі Шермана. Він холоднокровно насолоджувався суперечками у судах. Він постійно воював з усіма. У бізнесі він був непоступливим ошуканцем, так що, можливо, були люди, які хотіли зробити це”.
“Це не було самогубством, – заявило джерело виданню Toronto Sun. – У Баррі було багато ворогів, і це – їх жахлива робота”.
Однак і через десять місяців після вбивства Шерманів розслідування перебуває у глухому куті.
