На початку ХХ століття простежується не тільки швидкий розвиток української преси, а й її диференціація за тематикою та політично-програмовими ознаками. Цьому сприяла, у першу чергу, поява в США численних українських організацій різної політичної орієнтації – громадських, духовних, професійних, жіночих, молодіжних. Їх трибуною ставали органи етнічної преси, які задовольняли потреби української громади в інформації насамперед національного характеру.
Справді першим українським друкованим органом стала газета “Америка”, за редакцією отця Івана Волянського – першого греко-католицького священика в США. “Америка” сприяла початку українського організованого життя на “вільній землі” Вашинґтона і виходила з серпня 1886 року в Шенандоа, Пенсильванія. Помічниками о. І. Волянського були Григорій Дольний, Василь Сарич з Лемківщини, пізніше — серб Нєготинич.
Спочатку газета виходила один раз на два тижні, але вже через рік вона стала тижневиком. З часом редакторство газети переймає Володимир Сіменович (1859-1932), учень Івана Франка. Є відомості, що І. Волянський запрошував Івана Франка приїхати до Шенандоа. Крім того, В. Сіменович під час своєї поїздки восени 1888 року до Львова просив Михайла Павлика, а через нього і Михайла Драгоманова, присилати матеріали для публікації в “Америці”.
Окремі галицькі діячі, зокрема Юліан Бачинський, реально цікавилися українським життям за океаном, надсилали свої публікації та збирали інформацію про місцеве життя. Основний масив інформації у газеті становили місцеві новини, огляди, багато з яких є досить цікавими для дослідника. Так, у 1888 році один з українських фермерів, Теофан Жиця, дописує в газету про своє господарство у штаті Вісконсін і при цьому зазначає, що оселився на власній фермі з 1886 року. Ця дата досі вважається початком українського фермерства у США.
Проте з від’їздом о. І. Волянського у 1890 році більшість його починань затихло, у тому числі й видання української газети. Останній номер “Америки” вийшов 22 листопада 1890-го. Місце “Америки” зайняло “Руське Слово”, яке видавав о. Кость Андрухович у 1891-му протягом одного року — це була друга українська газета в США. Тоді ж о. Григорій Грушка (1860-1913) почав видавати “Новий Свет”, який виходив двічі на місяць до 1893 року. Найстарішою з українських газет, яка дійшла до нашого часу, стала “Свобода” (з 1921 року видавалась щоденно), напрям було визначено як український радикально-нейтральний.
З інших видань, що виходили в США до 1917 року, варті уваги газети “Хлопський Параграф”(1908-1909), яку видавало Товариство “Просвіта”, та “Гайдамаки” (1909-1916). У цілому за період від 1886 року, коли з’явилась перша “Америка” до першої світової війни в української діаспори США було 32 різних видання. Деякі з них дійшли до наших днів – “Свобода”, “Народна Воля” та “Америка”.
У 1910 році в Скрентоні (штат Пенсільванія) вийшов перший номер газети “Народна воля”. Це був орган Українського робітничого союзу (нині братського). У 1915-1922 роках газета також видавала додаток “Товариш іммігранта”. У наші дні “Народна воля” має наклад у 3 тисячі примірників, видає календар “Альманах Українського Братського Союзу” та англомовний журнал “Форум” (Торонто).
Після 1917 року з`являється й низка інших видань – політичних, церковних, корпоративних, наукових… Кожне має свій особливий зміст і регіональну специфіку. Це газети “Україна” (1932-1941), “Наш шлях” (1935-1955), прорадянський часопис “Українські щоденні вісті” (1921-1955) та “Робітничий голос” (1925-1926).
З 1923 року виходить тижневик демократичного напряму “Оборона України” під назвою “Українська громада”. Трохи пізніше за ініціативою доктора Т. Мандрики видається газета “Правда і воля”, що згодом стає журналом. Націоналістичне спрямування має газета “Націоналіст” (Нью-Йорк) та її додаток “Україна”. Органом Організації державного відродження України стає газета “Самостійна Україна”, що побачила світ у Чикаго в 1948 році, спочатку – як місячник, з 1974 року – двомісячник, а з 1979 – квартальник.
У 1948 році в Нью-Йорку було засновано Товариство інженерів Америки, яке започаткувало професійну періодику. Це журнал “Вісті”, “Бюлетень ТУТУ”, “Вісті українських інженерів”.
Першим виданням після Другої світової війни в Чикаго був тижневик “Українське життя” (1956-1985). Спочатку його видавала Учительська громада, а потім він виходив на кооперативній основі. Католицько-єпархіальна двомовна газета “Нова зоря” виходила з 1965 року як тижневик, а з 1982 року видається як двотижневик.
Виходили також і англомовні газети: з жовтня 1977 року – тижневик “Ukrainian News” та “Ukrainian Weekly” (перший номер якого з`явився ще у 1933 р.) та “Ukrainian American”.
Помітне місце серед діаспорних видань США займала жіноча преса: журнал “Жінка” (1939-1940), “Українка в світі” (1963-1978).
Хоч ціни на поліграфічні витрати зростали, загальна кількість українських видань у США не зменшується. Лише протягом 1987-1988 років побачили світ понад 50 видань у серіях “Монографії”, “Джерела і документи”, “Гарвардська бібліотека ранньої української літератури”, “Публікації фонду українських студій” та ін.
Починаючи від першої газети “Америка”, преса української діаспори стала засобом перетворення етносу в свідому націю; вона стала мовчазною друкованою зброєю в боротьбі за ідеали народу, за правду та справедливість у боротьбі за Вільну Україну, збереження її історичної спадщини. Нові видання зароджувались, щоб стояти на варті для охорони рідних традицій та культури, свого острова в широкому та глибокому чужому морі.
На сьогоднішній день в Чикаго виходять щотижневі газети українською мовою “Українське Слово”, “Час і Події”, “Razom”, журнал “Ukrainian People” (ukrainianpeople.us), кожне з яких має приватного видавця та існує за рахунок реклами, а також Католицько-єпархіальна двомовна газета “Нова зоря”.
