В містечку Палатайн 8-9 червня відбувся третій діаспорівський фестиваль “Червона Рута”.
Фестини “Червона Рута” в місті Палатайн (Palatine) відкрили сезон літніх українських фестивалів у штаті Іллінойс. Організаторами цього свята нашої культури стали Спілка Української Молоді Палатайну (СУМ) та Українська греко-католицька церква Непорочного Зачаття.
Програма була цікавою та надзвичайно різноманітною. Hа цьогорічному заході виступили: автор-виконавець, рок-музикант та композитор, народний артист України (2017), вiн же – славнозвісний лідер гурту “Плач Єремії” Тарас Чубай, українсько-американський рок-гурт FliT з міста Цинциннаті, співачка Уляна Малиняк з Лос-Анджелеса, “українська Ванесса Мей”, виконавиця у стилі “етно-поп” скрипалька Інесса Тимочко з Нью-Йорка, а також місцеві талановиті співаки – Олександр Балбус, Божена Кравченко, Володимир Дуда, сестри Уляна і Наталія Малгівські, білорус Алекс Грамаковскі та багато інших.
Серед танцювальних ансамблів викликали щире захоплення Школа українського танцю УГКЦ св. Володимира і Ольги в Чикаго (хореограф Роксана Пилипчак), школа танцю “Вишиванка” парафії УГКЦ св. Йосифа Обручника (хореографи Павло та Оксана Федьків) та популярний ансамбль “Горлиця” при Українській православній церкві Св. Андрія в м. Блумінгдейл (хореограф В’ячеслав Тіхонов).
Саме такі грандіозні діаспорівські фестивалі не дають нам забути власнoго коріння і змушують глибше зазирнути у власну історію та культуру. А де, як не тут, можна зустріти сусідів, кумів, друзів, однокласників, родичів та познайомитися з дівчиною? Для цього варто відвідувати фестини: щоб на власні очі побачити, на власні вуха почути, наїстися вареників, традиційно випити українського пива і приміряти нову вишиванку.
Повірте, це – найкращий спосіб доторкнутися серцем до України, пригадати собі і дітям забуті традиції та з головою поринути у дружню, веселу атмосферу.
Смакуючи рум’яними дерунами та соковитим, смаженим на вогні м’ясом, я вкотре подумки дивувалася: де наші діаспоряни беруть наснаги для проведення фестин, благодійних акцій, будівництва церков та організації суботніх шкіл українознавства? Як їм вистачає сили, часу і терпіння, щоб у вільний час організовувати такі грандіозні проекти, що прославляють нашi культуру, духовнy спадщину і нашу Україну?
Як вдало зауважили на Фейсбук-сторінці ансамблю “Горлиця” (Horlytsia Ukrainian Dance Ensemble), це був чудовий фестиваль, “де єдналися громади українських парафій, де на одній сцені виступали танцюристи багатьох українських ансамблів, виконавці різних голосів і стилів, де всією громадою готували українські страви і демонстрували приклад українства майбутнім поколінням!”.
Фестиваль також мав благодійну ціль: зібрані на заході кошти будуть спрямовані на будівництво нової церкви в міста Палатайн, в околицях якого проживає велика українська громада, та допомогу Україні.
За останні декілька років війна та події в Україні ще сильніше об’єднали нас. Все більше діаспорян жертвують свій вільний час і кошти, беруть участь у різноманітних проектах. Тому я переконана, що настане час і усі ми, українці закордоння, відчуємо себе одним цілісним, могутнім, творчим організмом, який щодня допомагає нашій Вітчизні та змінює світ на краще.
Україна там, де українці. Фестиваль “Червона Рута” – це теж Україна.
Щира подяка організаторам, спонсорам, волонтерам (хлопці і дівчата, дякую за шашлик, вареники і деруни!) та гостям!
Я знаю вас, нащадки запорожців,
Я вірю вам і низько б’ю чолом.
Дивлюсь на вас і вірою займаюсь,
І б’ю поламаним крилом.
Олександр Олесь
