Третій конкурс Шевченківських віршів в діаспорі Канади
“Єсть на світі доля,
А хто її знає?
Єсть на світі воля,
А хто її має?
Єсть люде на світі —
Сріблом-злотом сяють,
Здається, панують,
А долі не знають,”…—
“Єсть на світі доля”
9 березня 2019 року українці усього світу відзначатимуть 205-літній ювілей з Дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Ми вкотре вшановуємо пам’ять Людини, котра залишила нащадкам вічне світло свого генія. Його невмирущі рядки з кожним роком “яркіше освітлюють Українській Нації Велику Мету і шлях до неї”, як писала у 1961 році до сторіччя смерті поета газета “Свобода”. Неабияку роль у цьому вшануванні відіграють українці діаспори. Розпорошені по різних країнах світу, вони завжди шукали зв’язків зі своїм народом і саме Тарас Шевченко, став об’єднуючим началом для українства всього світу.
Українці Канади ніколи не забували свого Кобзаря й завжди візначали ці пам’ятні дні святами в школах українознавства, виставками, концертами, організацією збірок для встановлення пам’ятників, меморіальних таблиць чи організацією музеїв (як, наприклад, музей Т.Г. Шевченка у Палермо біля Торонто чи пам’ятники у Вашингтоні й місті Вінніпег).
В суботу, 2 березня 2019 року, пластова станиця Вінніпеґ провела вже третій конкурс Шевченківських віршів, яким планується щорічно відзначати уродини Великого Українця.
Розпочала цьогорічний конкурс, який був поділений на три вікових категорії, 5-ти річна Анастасія К. з куреня “Пташенят”. Вона виступила з віршем “Садок вишневий коло хати”. Дівчинка так проникливо прочитала вірш, що розчулила журі у складі Валентина Хоми, Ірини Шкляр та Галини Кравчук.
Цього року у конкурсі брали участь 18 пластунів. Перед гостями свята виступили Адріан Б. та Софія М. з віршем “Тече вода в синє море”, Христина Г. читала невмирущий “Заповіт”, а три пластунки Олеся М., Валентина М. та Катруся С. разом виконали баладу “Тополя”.
Під час конкурсу прозвучали вірші “Тече вода з під явора” (Анастасія К.), “Село” (Соломія Л.), “Ой діброво – темний гаю!” (Святослав Л.), “Думка” (Назар Д.), “Сонце заходить, гори чорніють” (Юліян Б.), “Реве та стогне Дніпр широкий” (Роман Б.), “Зацвіла в долині червона калина” (Адріян І.) та інші.
Після нагородження переможців грамотами та подарунками, уся станиця дружно заспівала пісню на вірш Т. Шевченка “Думи мої, думи мої”. Програму завершував виступ капели наймолодших пластових бандуристів в Канаді!
Хоч діаспоряни Канади знаходяться далеко від неньки-України, однак наше коріння не дає забути про таких велетнів духу, як Тарас Шевченко. Усі заходи з нагоди його уродин свідчать про глибоку повагу та шану українців до Кобзаря. Тарас Шевченко був і залишиться для нас одним з найкращих представником українського народу, чия мистецька та поетична спадщина назавжди посіла почесне місце серед зразків світової культури, стала символом національної боротьби за свободу та волю і, головне, мостом єднання між українцями усього світу.
“Борітеся – поборете,
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас сила
І воля святая!”
(“Кавказ”).
