День вчителя відзначають у першу неділю жовтня. Встановлено Указом Президента України в 1994 році.
Все більше школярів в Україні навчається в режимі дистанційного навчання. Раніше – через пандемію коронавірусу, після 2022-го – через напад рашистів і війну.
Ми жартуємо про вчителів, які зле орієнтуються в сучасній техніці, а вчителі – про дітей, які бешкетують чи засинають під час онлайн-уроків. Батьки ж теж не залишаються осторонь і пропонують учителям принести гроші на нові вікна та штори для онлайн-класу.
Мусимо бути сильними, жартувати і підтримувати один одного.
***
Потрапляє вчитель до лікарні. З реанімації його переводять до палати.
Сусід цікавиться:
– Страшна автокатастрофа?
– Ні, друкарська помилка в підручнику з хімії.
***
Вислови вчителів на “дистанційці”:
– Вийди та зайди в “Zoom” нормально.
– Я щось кумедне сказала? Скинь посилання, разом посміємося.
– На фізкультурі бігатимемо 100 метрівку, всі взяли собак?
– Сидимо! Дзвінок для вчителя, це у двері, їжу принесли.
– Тата з мамою швидко до монітора!
***
Мій учитель казав, що коли намагаєшся зробити людей добрими, мудрими, вільними, поміркованими й великодушними, то зрештою неминуче виникає бажання повбивати їх усіх!
***
Молода вчителька каже неслухняному учневі:
– Якби я хоч на тиждень змогла стати твоєю мамою, ти б у мене зовсім змінився.
– Добре, я поговорю з татом…
***
– Надіє Василівно, навіщо мені ваша алгебра, для чого вона мені буде потрібна?
– Ой, Савченко, ти ще згадаєш мене, коли будеш робити уроки зі своїми дітьми-шестикласниками!
***
– Ромку, – звертається вчитель до учня, – розкажи про подорож Колумба.
– Отже, Колумб не знав, куди він приплив. А коли повернувся додому, то не знав, звідки.
***
То дистанційне навчання, то не дистанційне. Дайте вже тим дітям атестати та хай їдуть у світ і вчаться заробляти гроші.
***
Уроки онлайн нагадують спіритичний сеанс:
– Марічко, ти з нами?
– Марічко, дай якийсь знак, якщо ти нас чуєш.
– Хоча б покажись, щоб ми тебе побачили.
***
– Діти, хто буде вчитися добре, потрапить до раю, а хто погано – тi обов’язково потраплять до пекла!
– Вибачте, а живим школу закінчити ніяк не можна?
***
Поважайте своїх батьків. Вони закінчили школу без Гугла і Вікіпедії.
***
Вчитель:
– Назвіть жінку— першу льотчицю?
Голос з монітора:
– Баба Яга.
***
Сашко говорить мамі:
– Мамо, сьогодні вчителька запитала, чи я одна дитина в сім’ї?
– І що ти сказав?
– Що я один.
– А вона?
– “Слава Богу!”
***
Син-двієчник питає батька-вченого:
– Тату, а чому, коли яблуко надкусити, то надкушене місце стає коричневим?
– Розумієш, сину, надкушуючи яблуко, ти порушуєш його захисну оболонку, яка називається шкіркою, і тоді кисень, який міститься в повітрі, вступає в хімічну реакцію з атомами заліза, що містяться в яблуці, й окислює їх. А окис заліза – це звичайнісінька іржа, що має, як тобі відомо, коричневе забарвлення. Зрозумів?
– Тату, а з ким ти щойно так довго говорив?
***
Батько сумно хитає головою, передивляючись щоденник сина.
Хлопчик співчутливо питає:
– Як ти вважаєш, тату, в чому тут причина: погана спадковість чи негативний вплив вулиці?
***
Восьмирічна дівчинка (після іспиту з музики).
– Мамо, екзаменатор, певно, дуже побожний.
– Чому ти так гадаєш?
– Допоки я грала, він раз у раз затуляв обличчя руками і шепотів: “Боже мій!”.
***
Розмовляють двоє старшокласників:
– Слухай, а ти б зміг убити людину?
– Шо за питання? Звичайно, ні … А що?
– Я загубив твій конспект…
– Я тебе вб’ю, заразо!!!
***
На держіспиті з літератури випускник Сидоренко істотно збагатив зміст відомого афоризму Сократа “Я знаю, що я нічого не знаю”.
Він додав: “І знати не хочу”.
