95-літній ювілей Союзу українок Америки

…Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має!

 У кого – з щирості до роботи.
У кого – з щедрості на турботи…”

                                                      Ліна Костенко “Крила”

Про це нині мало хто й згадує. Але саме завдяки Союзу українок Америки 18 років тому уперше видали листи Лесі Українки, які піввіку пролежали на полиці празької бібліотеки… Як розповідала тоді на презентації упорядник видання Світлана Кочерга, коли у Празі в Слов’янській бібліотеці у 1998 році випадково виявили пакунок із потьмянілими аркушами, що пролежали за стелажами не менше 50 років, першим відгукнувся Союз українок Америки, який і запропонував їй опрацювати, чи ж то пак, розшифрувати мемуари. Бо почерк поетеси зрозуміти було дуже важко. Адже вона й сама в одному з листів нарікала, що її твір не опублікували тому, що головний редактор газети не зрозумів написане: “Ганкевич каже мені (через Франка), що нерозбірність почерку манускриптів змусила його покласти їх під сукно…Фу, злість бере!!!” Книга “Листи так довго йдуть… Знадоби архіву Лесі Українки в Слов’янській бібліотеці у Празі” накладом у тисячу примірників побачила світ у травні 2002 року в Нью-Йорку. І її розкупили миттєво!..

95-літній ювілей Союзу українок Америки

 Волонтери всього українського

Писати про них складно і приємно водночас. Складно, бо у наш непростий та жорсткий у своїй прагматичності час вони, на відміну від численних благодійних фондів, чинять добро як справжні християни: тихо і без зайвого афішування, згадуючи про зроблене хіба у звітах. Натомість про отриману від них допомогу доводиться по крихтах збирати вдячні відгуки тих, для кого вони стали рятівною соломинкою.

Мабуть, саме у цьому й полягає секрет довголіття існування цієї організації – у людей, що прагнуть безкоштовно, виключно на волонтерських засадах, допомагати іншим, не шкодуючи часу й сил не задля слави чи прибутку, а просто за “дякую” – не так вже й багато конкурентів чи заздрісників. Тому за свою 95-річну історію існування СУА набув репутації провідної й найчисельнішої організації у царині гуманітарної допомоги українцям всього світу.

Юлія Шустакевич, Юлія Ярема, Олена Лотоцька, Анета Кметь, Анастасія Вагнер, Стефанія Пушкар, Лідія Бурачинська, Іванна Рожанковська, Марія Савчак, Анна Кравчук, Ірена Куровицька, Маріянна Заяць – ці харизматичні жінки очолювали Союз українок Америки в різні роки, й їхні відданість українській справі, енергія, мудрість вартують, аби написати книжку чи зняти про них фільм. Змінювалися зачіски і одяг, минали війни й епохи, нові технології витісняли старі. Але поки є потребуючі допомоги діти-сироти чи ветерани війни, люди похилого віку чи студенти, поки людство не визнало і не вивчило уроки Голодомору в Україні, союзянки подадуть руку допомоги, відстоюватимуть правду про Україну на всіх можливих майданчиках.

У грудні 2020-го Coюз українок Америки святкуватиме своє 95-ліття. До слова, упродовж цього року до СУА приєдналося 119 нових союзянок, триває реалізація 15 проєктів. Тож нинішнє покоління союзянок продовжує традиції попередниць, котрі за словами митрополита Андрея Шептицького “не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою, невтомною працею” любили Україну. А, що, як вчив Ісус, “за справами їхніми пізнаєте їх”, перерахуємо бодай побіжно перелік найвагоміших набутків організації.

 

95-літній ювілей Союзу українок Америки

 

Історія звитяг українок США

Громадська організація, що об’єднує жінок українського походження в США, була заснована 1925 року: п’ять українських жіночих асоціацій Нью-Йорка та околиць створили централізовану організацію Союз Українок Америки – Українська національна жіноча ліга Америки (UNWLA), метою якої було інформування вільного світу про події в Україні, духовна та матеріальна підтримка батьківщини та сприяння збереженню української національної ідентичності, культурної спадщини та етнічних традицій у Сполучених Штатах.

1927 – надали допомогу постраждалим від повені на Закарпатті. Союзянки відкривали світлички (українські садочки для дітей), коли йшла русифікація України.

1930 – створено фонд медичної допомоги жертвам “пацифікації” Галичини.

1932 – скликали перший історичний жіночий конгрес Америки, до якого увійшли жіночі організації США та Канади.

1933 – організували і профінансували павільйон народного мистецтва на Всесвітній виставці в Чикаго, де повідомили світ про голод в Україні та організували акції допомоги. У часи Голодомору співпрацювали з Союзом українок Галичини, щоб прорвати інформаційну блокаду СРСР й організувати гуманітарну допомогу голодуючим.

1939 – надали допомогу переселенцям із Карпатської  України.

1940 – стали співзасновником Українського Конгресового Комітету  Америки.

1944 – залучились до проектів Об’єднаного українсько-американського комітету допомоги (UUARC). Друга світова війна дала змогу довести, що організація стала потужною силою – саме завдяки українському жіноцтву десятки тисяч українських біженців в Європі отримали допомогу, яка часто була єдиним  засобом для існування.

СУА  створив часопис “Our Life” (Наше життя), що, як і СУА загалом, керується засадами політичної позапартійності. Післявоєнні випуски часопису  практично до початку сімдесятих років закликали жертвувати для “збігців з України  в Европі”  гроші або ж  їжу та одяг. Широко відомою стала кампанія СУА за вільне пересування репатрійованих світом для вибору місця мешкання: українське жіноцтво США зверталося до Елеанори Рузвельт та Фіорелло Ла Гуардія, на той час мера Нью-Йорка. Діаспора Америки мала змогу вільно читати нецензуровані спогади про видатних українців, зокрема, і загиблих за  Батьківщину в катівнях НКВС, Березі Картузькій або гестапо.

Зауважу, старші покоління часто пояснювали відмову асимілюватися вірою в повернення в Старі Землі. Зокрема, Володимир Цісик (батько Квітки Цісик, скрипаль-віртуоз, композитор) в усіх інтерв’ю наголошував, що вдома стоїть зібрана валіза, з якою він прибув з України…

1945-1949 рр. – сприяли переселенню українців у США, переміщених під час Другої світової війни. Як пише у Фейсбуці Sofika Zielyk, у вересні 1949-го року, коли її мама зі сім’єю прибули до Нью-Йорка, їхній корабель зустрічали волонтерки УНВЛА – гарячим шоколадом та пампушками. І союзянки були присутні на причалі щоразу, коли приходив корабель, аби їхні земляки не почувалися самотніми, починаючи нове життя за океаном.

1948 – стали співзасновниками Світової федерації українських жіночих організацій СФУЖО (WFUWO); Світового конгресу вільних українців, асоційованим членом Генеральної федерації жіночих клубів (GFWC), що дозволило UNWLA брати участь у національних та міжнародних заходах.

1949 – створено фонд соціального захисту матері та дитини для допомоги переселенцям. Сюди входила організація тимчасового проживання для вдів та їхніх дітей та формування дошкільної школи (Світличка), що дозволяла б матерям працевлаштовуватися.

1953-63 рр. – СУА спонсорує дошкільні та українознавчі школи в Німеччині, Австрії та Бельгії.1958 – створено фонд для людей похилого віку (Фонд Бабусі).

1961 – союзянки фінансували й контролювали будівництво пам’ятника Лесі Українки у Клівленді, штат Огайо.

1965 – відділення 64 у Нью-Йорку відтворило колекцію “Історичного українського одягу”, яка захопила українську, американську та міжнародну аудиторію в США та Канаді.

1967 – створено стипендіальний фонд UNWLA. Починаючи з 1967 року, UNWLA виплатив стипендії понад  5000 отримувачам на загальну суму понад $5,000,000.

Засновано музей українського народного мистецтва та “Фонд Лесі та Петра Ковалів”, який щорічно присуджує премії за здобутки у літературі та історії української тематики.

1976 – створено Український музей у Нью-Йорку. Оскаржували репресії проти українських жінок за залізною завісою у Міжнародному трибуналі “Злочини проти жінок”, що проходив у Брюсселі.

1978-1979 рр. – зустрічали дисидентів та проводили збори коштів, щоб допомогти переселити їх у вільний світ.

1982-1986 рр. –  організували дві жіночі конференції “Українка у двох світах”, на яких було сфокусовано питання молодих українських жінок-професіоналів, які живуть у двох культурах.

1986 –  СУА ініціював першу резолюцію щодо ядерних аварій на Генеральній Асамблеї ICW у Лондоні.

1999 – засновано фонд “Молоко та булочки”, що забезпечує сніданок для дітей дошкільного віку у чотирьох містах України.

2008 – надано фінансову допомогу жертвам спустошених повінню регіонів на заході України.

Ініційовано проект “Допомога та піклування про людей похилого віку” для допомоги будинкам престарілих у західній, центральній та північній Україні.

2010 – профінансовано переклад англійською та друк книги професора Валентини Борисенко “Свіча Пам’яти” (“Свічка на згадку”), заснованій на усній історії Голодомору.

95-літній ювілей Союзу українок Америки

 

Другий український фронт

У 2014 році було розпочато програму “Допомога жертвам української війни гідності”, результатом якої стало відправлення в Україну медобладнання, фінансова допомога жертвам війни та пораненим військовим…

Лише за 2016-й  рік Союз Українок Америки надав благодійної допомоги для України на понад 14 мільйонів гривень. Союзянки опікуються військовими у зоні АТО на Сході країни, пораненими бійцями у госпіталях, родинами і дітьми загиблих воїнів. Крім цього, закордонні благодійники допомагають вирішувати потреби дитячих будинків та інтернатів, людей літнього віку і тих, хто знаходиться у складних життєвих обставинах.  Надають  фінансову підтримку медичних і гуманітарних програм (опікова програма, Інститут психічного здоров’я, Лекторій жіночих студій (УКУ),  підтримують талановиту українську молодь,  представляють інтереси України в інституціях світового рівня та американській громаді, тощо.

Вони опікуються військовими у зоні АТО на сході країни, пораненими бійцями у госпіталях, родинами і дітьми загиблих воїнів. А, до прикладу, Детройтська Округа СУА допомагає з лікарями та оплачує протезування. Також завдяки фінансуванню Союзу в Українському католицькому університеті створили Центр психологічного консультування, який займається психологічною реабілітацією бійців.

На сьогодні Союз Українок Америки об’єднує 68 відділів. Усі разом вони, під керівництвом Маріанни Заяць, реалізовують різноманітні актуальні для України й українців проекти: “Суспільна Опіка”, “Стипендійна Акція СУА”, “Лекторій Жіночих Студій в Українському Католицькому Університеті”,  “Лікарі об’єднуються заради допомоги дітям” на чолі з доктором Геннадієм Фузайловим, “Адаптуй сім’ю загиблого героя”, “Допомога жертвам української війни Гідності”.

Благодійну роботу Союзу Українок Америки оцінили на державному рівні, відзначивши головною нагороду національного конкурсу “Благодійна Україна” – “Ангелом добра”, за перемогу у номінації “Допомога з-за кордону”.

Союзянки переконані, що Україна починається там, де є ті, хто вірить у майбутнє цієї країни, хто своїми щирими намірами і добрими справами наближає її процвітання. СУА докладає максимум зусиль, аби стати гідним помічником України на цьому шляху. Саме такі люди – благодійники, волонтери, меценати об’єднуються навколо світлої мети: допомогти і підтримати, бути із тими, хто цього потребує.

Ось приклад реальної допомоги Україні  лише за один, 2016 рік. За підтримки Союзу Українок Америки  відбулися два різдвяні табори (у Яремчі та Львові) для сімей  учасників АТО. СУА фінансово підтримав курси  навчання у цивільних лікарнях з лікування травматичних ушкоджень; став головним жертводавцем Інституту Психічного Здоров’я та травматерапії “Простір Надії” при УКУ; пожертвував медобладнання для військового шпиталю у Житомирі. Представниці Головної Управи СУА  відвідали поранених бійців у шпиталях Києва, Дніпра, Житомира, Львова, Запоріжжя, надавши допомогу. СУА надав фінансову допомогу в рамках акції “Діти Сонця” для дітей з хворобою Дауна (Житомир);  став спонсором літнього табору  для дітей із зони АТО. Для  медичної освіти 80-ої  бригади десантників СУА подарував робота-симулятора “Тарас М”. Шість лікарів і дві медсестри з лікарні Шрайнерсіз  Бостона у співпраці з доктором Геннадієм Фузайловим з Massachusetts General Hospital безкоштовно обстежили у Львові 140 дітей з опіками з усієї України. СУА профінансував також закупівлю 240 ліжок для військового ліцею ім. І. Богуна в Києві.

СУА продовжує свої довголітні проекти суспільної опіки – фінансова і матеріальна підтримка дитячих будинків і дітей-сиріт України, літніх, знедолених людей та сімей, які не можуть дозволити собі необхідну медичну  допомогу.  В рамках акції СУА “Адаптуй сім’ю загиблого героя” 12 сім’ям щоквартально висилаються  кошти.  У рамках програми СУА “Допомога жертвам української війни Гідності” відділи СУА висилають гроші, одяг, ліки пораненим  військовим і їхнім сім’ям,  родинам загиблих героїв, іграшки для дітей-сиріт, медичне устаткування та медикаменти госпіталям, де лікують поранених, фінансово підтримують бійців, які лікуються в США.

Стипендійна Акція СУА надала близько 250 стипендій. Серед стипендіатів минулих років – шахістка Марія Музичук, Герой України Василь Сліпак.

СУА передав кошти для проведення 5 різдвяних таборів для дітей з буферної зони АТО, із будинків-інтернатів Львівської обл.

10 вересня 2018 року – за активну громадську і благодійницьку діяльність на благо України і українського народу – Предстоятель УПЦ КП патріарх Філарет нагородив голову СУА Маріянну Заяць орденом Святої Великомучениці Варвари і благословив у її особі “Союз українок Америки” на подальшу працю на благо України.

Освітній проєкт “Духовне відродження України”, розпочатий 2019-го, спрямований на підтримку двох релігійних інституцій – Київської Трьохсвятительської духовної семінарії УГКЦ і Волинської православної богословської академії ПЦУ, які готують священиків для Східної України.

На заклик СУА допомогти жертвам повені-2020 на Прикарпатті та Буковині відгукнулося багато людей – зібрано $25 тисяч!

На сьогодні “Союз українок Америки” налічує понад 1600 членкинь та об’єднує у 28 штатах США 68 відділів.

95-літній ювілей Союзу українок Америки

Відділ 140 імені Лесі Українки в Чикаго

Нині справи перших союзянок продовжують нові відділення СУА. Як, наприклад, Відділ 140 імені Лесі Українки, який заявив про себе в Чикаго чисельними добрими справами. Це відділення було створене в 2017 році за ініціативи молодих дівчат, які мали палке бажання допомагати Україні: медичним закладам, дитячим будинкам, сім’ям воїнів та важкохворим.

У 2018 році Відділ 140 звітував про виконання наступних благодійних проектів: придбано два кардіофетальні монітори для пологового відділення Богородчанської центральної районної лікарні (за допомогою такого устаткування можна точно діагностувати серцебиття та положення дитини в утробі матері);  закуплено необхідне медичне обладнання для пологового відділу Зборівської районної лікарні; організовано пересилку одягу, засобів особистої гігієни та інших необхідних речей повсякденного вжитку для матерів та дітей у Центр Доброти Марти Левченко “Мрія Марти” (Чернівці);  надано допомогу хворим дітям на загальну суму 3140 доларів.

У 2019 році Відділ 140 придбав цистоуретроскоп для Тернопільської обласної дитячої лікарні та інкубатор вартістю понад $16 тисяч для немовлят, народжених з вагою від 500 г. Цього року дівчата фінансово допомогли двом сім’ям загиблих воїнів АТО, родинам з онко- та ДЦП-хворими дітками на Івано-Франківщині, особам похилого віку з хоспісу в Журавно (Львівська обл.). Також долучились до екопроекту відбудови школи в Бориславі.

95-літній ювілей Союзу українок Америки
Прапори Америки і СУА. “Ювілейна книжка Союзу Українок Америки. 1925–1940”, Нью-Йорк, 1941 р.
95-літній ювілей Союзу українок Америки
“Гімн Союзу Українок”
95-літній ювілей Союзу українок Америки
Обкладинка журналу “Наше життя” – друкованого органу Союзу українок Америки, ч. 4, квітень 1954 р.
95-літній ювілей Союзу українок Америки
Фрагмент “Ювілейної книжки Союзу Українок Америки. 1925-1940”, Нью-Йорк, 1941 р.

95-літній ювілей Союзу українок Америки 95-літній ювілей Союзу українок Америки