Мирослава Фоллбек,
Журналістка
Ukrainian Cultural Festival у Нью-Йорку – це не лише мистецька подія, а й важливий культурний рух, який з’єднує українське минуле з його сучасністю і майбутнім. Протягом жовтня Нью-Йорк перетворюється на велику сцену, де голоси українських митців лунають гучно й переконливо, нагадуючи світу: Україна – це країна, що не тільки бореться, але й створює, надихає та визначає нові орієнтири у світовій культурі. Саме у цьому полягає справжня сила діаспори – робити так, щоб Україну бачили і чули всюди.
Українська діаспора Нью-Йорку – одна з найстаріших і найчисельніших у Сполучених Штатах. Її історія бере початок ще на початку ХХ століття, коли перші емігранти з Галичини та Закарпаття приїхали сюди в пошуках кращої долі. Багато хто залишав рідні домівки через економічні труднощі, політичні переслідування або нестачу освітніх і професійних можливостей. Вони приносили із собою не лише надію на нове життя, а й глибоку любов до рідної культури, мови та традицій, яку ретельно берегли і передавали наступним поколінням.
Перші громади формувалися навколо церков та недільних шкіл, які ставали центрами не лише релігійного життя, а й культурного. Вони організовували народні свята, театральні постановки, музичні виступи й літературні читання. З часом українці збудували власні громади, церкви та школи, а також культурні осередки – від бібліотек і музеїв до клубів для молоді та літніх людей. Ці осередки стали живим свідченням того, що навіть за тисячі кілометрів від рідної землі українська ідентичність може звучати голосно та гордо.
Сьогодні діаспора залишається потужним мостом між українською культурою та глобальною спільнотою. Українські організації в Нью-Йорку не лише підтримують традиційні святкування, а й активно впроваджують сучасні культурні проєкти, фестивалі та виставки, що дозволяють представити Україну світу у всій її багатогранності. Одним із найяскравіших проявів цього є Ukrainian Cultural Festival у Нью-Йорку, який у 2025 році повертається у новому, масштабнішому форматі. Організований командою Razom for Ukraine, фестиваль перетворює жовтень на цілий місяць мистецтва та творчого пошуку, залучаючи широке коло глядачів: від дітей та родин до міжнародних культурних діячів. Від 1 до 31 жовтня мешканці та гості занурюються в Україну крізь театр, літературу, кіномистецтво та візуальне мистецтво, відчувають глибину культурного спадку та сучасні тенденції української творчості.
Тема фестивалю 2025 року – “Against the Grain” (“Проти течії”). Вона символізує не лише силу українських митців, які сміливо йдуть всупереч стереотипам і шаблонам, а й увесь український народ, що вміє захищати свої цінності, водночас даруючи світові нові культурні сенси. Цей фестиваль – не просто мистецький захід, а голос України в серці Нью-Йорка. Крім того, “Проти течії” нагадує про здатність українців не просто зберігати культуру, а й активно формувати її, вносячи новаторські елементи та адаптуючи їх до сучасного світу.
Водночас культурна присутність українців не обмежується одним містом. У столиці штату, Олбані, діє активна українська громада, яка століттями підтримує зв’язок із рідною землею. Українсько-американський культурний центр, заснований ще 1928 року, став осередком освіти та культури. Тут працюють українські школи для дітей, проводять виставки, концерти та лекції, що знайомлять відвідувачів з історією та мистецтвом України. Громада Олбані організовує фестивалі, благодійні акції та освітні програми, які допомагають підтримувати національні традиції й одночасно інтегрувати українську культуру у місцеву культурну мапу. Партнерство міста з Бучею в Україні дозволяє не лише обмінюватися культурними надбаннями, а й надавати гуманітарну підтримку постраждалим українцям, демонструючи, що діаспора – це не просто спільнота за кордоном, а активний учасник міжнародного життя.
Таким чином, українська діаспора зберігає єдність і силу, будуючи живі мости між культурами. Фестивалі, школи, культурні центри та благодійні ініціативи демонструють, що українська ідентичність у штаті Нью-Йорк не лише виживає, а й розквітає, продовжуючи розповідати світові про історію, мистецтво та незламний дух народу.
У час війни роль діаспори стала ще більш значущою: вона не лише підтримує Україну фінансово й політично, а й активно презентує українську культуру світові. Одним із найбільш помітних проявів цього культурного діалогу став Ukrainian Cultural Festival, який цьогоріч виходить на новий рівень: із традиційних двох тижнів він перетворюється на місячний марафон мистецтва та творчості, що ще більше підкреслює життєву силу та значення української діаспори.
Ми поспілкувалися з продюсеркою фестивалю Rachel Shuey, аби дізнатися більше про головні акценти події, особливості цьогорічної програми та її значення для України й світу.
– Яка основна ідея цьогорічного фестивалю “Against the Grain”?
– Тема Against the Grain була обрана невипадково. Вона дуже влучно відображає характер українського мистецтва й митців, які завжди йдуть уперед, не бояться експериментувати, ламати усталені рамки та знаходити нові форми. Це мистецтво, яке не лише “тримає дзеркало суспільству”, відображаючи його проблеми, болі й надії, а й формує абсолютно нові мови самовираження. Ми хотіли, щоб програма фестивалю стала втіленням цієї ідеї – мистецтва, що сміливо йде проти течії, і водночас надихає та змінює глобальний культурний простір.
– Чим відрізняється Ukrainian Cultural Festival 2025 від попередніх років?
– Найголовніше, що ми розширили масштаб. Якщо раніше фестиваль тривав два тижні, то цього разу він охоплює весь жовтень – цілий місяць подій, зустрічей і відкриттів. Крім того, ми включили нові мистецькі дисципліни, які Razom ще не представляв на цьому рівні, зокрема театр і візуальне мистецтво. Це робить програму більш різноманітною й багатогранною, дозволяючи аудиторії відкрити для себе Україну з нових ракурсів.
– Які основні події заплановані протягом місяця?
– У програмі чимало яскравих подій, але серед ключових я виділю постановку “Кассандра”, яка, без сумніву, стане великим мистецьким акцентом фестивалю. Також ми підготували насичену кінопрограму, де буде показано “2000 метрів до Андріївки”, “Уламки льоду” та “Мій дорогий Тео”. Окремо хочу згадати літературну зустріч із Марією Ревою, номінанткою Букерівської премії, яка безумовно стане інтелектуальним і культурним подарунком для відвідувачів.
– Які українські митці візьмуть участь у фестивалі?
– У нас дуже різні формати: від театральних постановок до кінематографа, літератури й візуального мистецтва. Глядачі побачать “Кассандру” у виконанні українських акторів, зможуть відкрити для себе нове українське кіно, зустрітися з письменницею Марією Ревою. Важливо, що всі ці митці працюють із темами, які є надзвичайно актуальними сьогодні, і показують, що українська культура не стоїть осторонь глобальних процесів, а формує їх.
– Чи будуть у програмі спеціальні події для дітей чи родин?
– Ми намагаємося зробити фестиваль максимально інклюзивним. Хоча головний акцент на театрі, кіно та літературі, частина подій буде доступна для родин і дітей. Ми також готуємо інтерактивні заходи у співпраці з Українським музеєм та бібліотеками, де молодші відвідувачі зможуть познайомитися з українською культурою у доступний спосіб.
– Яким чином фестиваль підтримує Україну у цей час?
– Для нас дуже важливо, що фестиваль не лише про мистецтво як таке, а й про те, щоб підсилити голоси України у світі. Кожна подія, кожен виступ чи показ фільму – це можливість нагадати міжнародній аудиторії, що Україна жива, сильна й надзвичайно творча. Це культурний фронт, який не менш важливий, ніж політичний чи економічний.
– Як фестиваль допомагає знайомити американську та міжнародну публіку з українською культурою?
– Коли люди стикаються з мистецтвом, яке змушує замислитися, надихає чи викликає сильні емоції, у них природно з’являється бажання дізнатися більше про його джерело. У нашому випадку це означає, що після знайомства з українським театром, кіно чи літературою, іноземна аудиторія прагне більше дізнатися про саму Україну. Це один із найкращих способів культурної дипломатії.
– Яка подія у програмі для вас найбільш очікувана чи особливо цінна?
– Особисто для мене особливою подією стане “Кассандра”, адже я маю театральний бекграунд, і ця постановка є для мене дуже близькою. Водночас найбільше мене надихає не окрема подія, а саме різноманіття форматів – від кіно до літератури. Це доводить, що українські митці не просто беруть участь у глобальній культурній розмові, а задають нові стандарти.
– Що відвідувачі мали б винесли з цього фестивалю?
– Ми мріємо, щоб кожен, хто відвідає фестивальні події, відчув глибокий зв’язок з Україною через її мистецтво. Ми хочемо, щоб люди побачили: українські митці – це ті, за ким варто стежити, коли йдеться про “найкраще у сучасному мистецтві”. І щоб вони винесли із собою відчуття, що Україна – це не лише країна, яка бореться, а й країна, яка творить нове, сміливе й вартісне мистецтво.
Від Нью-Йорка до Олбані українська діаспора продовжує доводити: її сила – у єдності та незламному прагненні ділитися українською ідентичністю зі світом. Фестивалі, школи, освітні центри та благодійні ініціативи – це не просто прояви активності громади, а живий доказ того, що українська культура розквітає навіть далеко від рідної землі.
