Стародавній Львів – це місто, де архітектура різних епох, традицій, стилів заходу і сходу створила унікальний архітектурно-ландшафтний ансамбль. Приїхавши до Львова, Ви відчуєте неповторний дух, смак і пристрасть Галичини. Львів … Чудове, древнє, мальовниче місто, яке у середині 13-го сторіччя на місці древнього містечка заснував князь Данило Галицький і назвав його на честь свого сина Лева. Вперше він згадується в Галицько-Волинському літописі у зв’язку з описом пожежі в м. Холм, що сталася, за уточненими даними, навесні 1256. Здавна на гербі міста золотий лев охороняє міські ворота.
Територія міста та околиць була заселена ще в епоху мезоліту (близько 8 тис. років тому), про що свідчать знаряддя праці того часу, знайдені на його північно-західній і південно-східній окраїнах.
750 років тому на площі Старий Ринок вирувало насичене життя, сюди на торг з’їжджалися купці з Європи та Азії: європейці завозили на продаж тканину, шкіру, срібло і зброю, а греки та вірмени – шовк, східний корінь і вино.
У 70-х роках 13-го століття український князь Лев Данилович переніс з Галича до Львова столицю своєї могутньої держави, кордони якої тягнулися від Вісли до Чорного моря. Проте історична доля поставилася не дуже прихильно до Галицько-Волинського князівства: ослаблене постійними нападами монголо-татар і міжусобними чварами, воно стало легкою здобиччю польського королівства.
Над містом панував замок, побудований на Княжій горі (Високий Замок). Підпорядкувавши Південно-Західну Русь, Бурундай в 1259 році змусив галицько-волинських князів зруйнувати укріплення міст, в т. ч. і Львівський замок. Пізніше він був відбудований і в 1286 році захистив місто від нападу монгольського хана Телебуги.
Навколо гори, на якій стояв замок, розташовувалося місто. Воно займало територію на північ до села Вознесіння, на захід і південь – до річок Полтви і Пасіки. Його центр розташовувався біля північно-західного схилу Княжої гори. Тут височіла велика кількість будинків, близько 10 православних церков. На південній стороні, по дорозі до Городку, стояв монастир св. Юри, відомий з 1341 року, а поблизу Галицької дороги – інший, назва якого не встановлено (пізніше монастир домініканців). Найбільш густо була заселена територія, де тепер площа Старого Ринку та початок вулиці Богдана Хмельницького.
Уздовж узгір’я проходила головна вулиця міста – Волинська дорога, до якої примикала і центральна торгова площа. З інших вулиць найбільш значними були Галицька, Глинянська або Подільська.
Провідне місце в економіці Львова займали ремесла і торгівля. У XIV ст. виникли перші цехи. У реєстрі 1425 року згадуються об’єднання різників, пекарів, ковалів, шевців, кравців, кушнірів.
До наших днів зберігся дзвін церкви св. Юри, відлитий у 1341 році, Що підтверджує наявність тут складної ливарної техніки. Були розвинені також ювелірна справа, гравірування, ковальський, шевський промисли, гончарство і т. д. На повноводній в ті часи річці Полтві стояли млини. Вироблялися мед, пиво, перероблявся бджолиний віск.
Розташування міста досить зручне – тут перетиналися торговельні шляхи між Сходом і Заходом. Завдяки такому розташуванню Львів став центром торгівлі і технічного розвитку Східної Європи. Саме тут вперше почали застосовувати гас і гасову лампу. Найвища точка міста – гора Високий Замок (Княжа гора) досягає 411 м над рівнем моря (з них 22 м насипані).
У Львові оселилося багато купців з інших країн. Тут жили вірмени, татари, німці, греки, євреї, італійці. Вірмени, які переселилися до Львова з Криму, займали окремий квартал в районі Підзамче.
Високого рівня досягла культура населення міста, що виросла на основі культури Київської Русі. Отримали розвиток живопис, мистецтво прикраси рукописних книг, значних успіхів досягла писемність. Однак під час ворожих нападів багато пам’ятників матеріальної та духовної культури були знищені. Про високий рівень живопису у Львові свідчить збережена ікона Богородиці з Онуфріївського монастиря. У місті зберігалися літописні кодекси.
У 1356 році Львів отримав самоврядування за магдебурзьким правом. Воно забезпечувало охорону інтересів патриціїв – багатих купців-католиків, які захопили основні посади в органах міського самоврядування – раді міста та судовій палаті. Квартал, де оселилися західноєвропейські купці, в кінці XIV – початку XV ст. перетворився в новий центр міста. Він являв собою чотирикутник, обведений високою кам’яною стіною з вежами, валом і наповненим водою ровом. У XVI ст. була побудована ще одна стіна з більш просторими баштами. За цією стіною також був вал із частоколом і глибокий, наповнений водою рів, а з західної сторони протікала річка Полтва. Фрагменти цих стін збереглися до теперішнього часу. У центрі міста знаходилася площа Ринок. Тут стояла ратуша, в якій розміщувалися міські установи. У 1381 році в новій частині міста спалахнула величезна пожежа, яка знищила багато будівель.
У другій половині XV ст. в економічному житті міста, після порівняльного розквіту в XIV і першій половині XV ст., настав застій, викликаний завоюванням Балканського півострова турками і припиненням торговельних зв’язків зі Сходом. У другій половині XVI ст. почався новий економічний підйом, розвивалися ремесла. Процес утворення нових цехів не припинявся і пізніше, аж до другої половини XVIII ст. У 1772 році в місті було 37 цехових організацій. Незважаючи на примітивність техніки, мистецтво львівських майстрів досягло високого рівня.
У деяких галузях економіки Львів відігравав роль центру всієї Речі Посполитої. Це стосувалося, зокрема, виробництва зброї. Особливо цінувалися вироби львівських золотарів, зокрема знаменитого майстра Тимофія Касіяновича. Львів відігравав також роль центру мод і мистецьких смаків для Молдавії, Валахії та інших країн.
Середньовічний Львів був також важливим торговим центром, надаючи великий вплив на розвиток внутрішнього ринку на західноукраїнських землях. Крім торгівлі із західноукраїнськими містами, львівські купці вели торговельні операції в Кракові, Варшаві, Вільню, Гданську, де продавали поташ, ліс, хліб та інші продукти сільського господарства, а звідти привозили іноземні товари. До Львова приїжджали купці з Києва, Кам’янця-Подільського та багатьох інших міст.
Населення середньовічного Львова складалося з наступних соціальних груп: шляхти, духовенства, міщан і приміських селян. Дві перші групи були нечисленні, але користувалися більшістю королівських привілеїв.
Хоча для Львова, як і для інших міст періоду середньовіччя, були характерні забрудненість, відсутність санітарії, він вже на початку XV ст. мав водопровід – спочатку з глиняних труб, пізніше з дерев’яних, окутих залізом. Траса їх проходження трималася в суворій таємниці.
До раннього середньовіччя відноситься і початок львівської фармацевтики. У міських актах за 1445 рік є відомості про фармацевта Василя Русина, який став громадянином міста.
Львів протягом століть був не тільки великим економічним, але й культурним центром України.
У 1572-1573 рр. українські міщани надали допомогу друкареві Івану Федорову в організації у Львові друкарні. У 1574 році тут вийшли перші на Україні друковані книги «Апостол» і «Буквар». Після смерті Федорова друкарня працювала під керівництвом Львівського братства.
У 1608 році у Львові засновано єзуїтську колегію, яка перетворилася в 1661 році в академію (університет) з чотирма факультетами: філософським, юридичним, медичним і богословським.
У Львові зберігся ряд пам’яток архітектури та мистецтва XVI-XVII ст. Так, цінними пам’ятками львівської архітектури є Латинський та Вірменський собори (XIV ст.). В кінці XVI ст. побудовані Чорна Кам’яниця (архітектор П. Красовський) та будинок Корнякта (архітектор П. Барбон), Успенська церква (архітектори П. Римлянин, В. Капінос, А. Прихильний) з каплицею Трьох Святителів (архітектор П. Красовський) та вежею Корнякта (архітектор П . Барбон), а на початку XVII ст. – оборонна П’ятницька церква, каплиця Боїмів, прикрашені високохудожньою скульптурою. Унікальним за своїм значенням архітектурним шедевром XVI, XVII, XVIII ст. є ансамбль з 44 будівель на площі Ринок, а також ряд будинків на вулицях Сербській, Краківській, Лесі Українки та інших. Видатними пам’ятниками XVIII ст. є також побудований в стилі бароко в 1745-1770 рр.. собор св. Юра (архітектори Б. Меретин і Ян де Вітте) і костьол домініканців за проектом Яна де Вітта.
У зв’язку з розширенням міста в кінці XVIII ст. були розібрані оборонні стіни і вежі, а згодом (у другій половині XIX ст.) річка Полтва перекрита і перетворена в головний колектор каналізації. Колишні передмістя і деякі з приміських сіл (Замарстинів, Клепарів та ін.) поступово злилися з містом.
Відбувалися зміни і в культурному житті міста. Академія в 1787 році була перетворена в світський університет. З часом в університеті дозволено викладання деяких предметів українською мовою.
Демократичну течію, що сформувалася в 30-х рр. XIX ст., очолювали Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький, відомі в українській літературі як «Руська трійця». Вони вважали своїм завданням працювати на користь народу, піднімати його свідомість. Ними був підготовлений і виданий в 1837 році в Будапешті альманах «Русалка Дністровая».
У 1861 році Львів сполучений залізницею з Перемишлем. У 1879 році завершено будівництво залізниці, що з’єднала Галичину з Австро-Угорщиною через Карпати, у 1889 році встановлено залізничне сполучення з Бродами.
У другій половині 19 століття у Львівській області відкрилося Бориславське родовище нафти. Це дало поштовх розвитку нафтопереробної промисловості, яка спричинила бурхливий технічний прогрес. У місті почали споруджувати банки, готелі, громадські установи, а також прокладати трамвайну лінію.
У 1939-1991 року Львів потрапив під владу тоталітарного режиму Радянського Союзу. Після прийняття Україною незалежності місто відродилося і стало центром духовного і культурного відродження української нації.
ВИЗНАЧНІ ПАМ‘ЯТКИ ЛЬВОВА
В основному всі визначні пам’ятки Львова зосереджені в центральній частині міста, що дуже полегшує їх перегляд. Прямо з вокзалу в центр Ви можете дістатися маршрутними таксі або трамваєм. Але якщо дозволяє час, то варто зробити пішу прогулянку від вокзалу до центру міста.
Отже, пам’ятки міста Лева:
- Храм Св’ятої Єлизаветти ( Церква Ольги і Єлизаветти)
Костел Святої Єлизавети, сучасна церква Святих Ольги і Єлизавети, розташований на площі Кропивницького, поряд з вулицею Городоцькою. Це перша пам’ятка, не рахуючи залізничного вокзалу, яка зустрічає гостей міста.
Своїм зовнішнім виглядом собор нагадує архітектуру французької та північноамериканської готики з елементами романтичного стилю. Вхід в костел прикрашає скульптурна композиція відомого майстра Петра Войтовича «Розп’яття з пристоячими». Однією з його найкращих робіт в оформленні інтер’єру став головний мармуровий вівтар Святого Йосипа. На вівтар вносили пожертви львівські залізничники, за підтримки яких був побудований храм.
У 1991 р собор Святої Єлизавети був переданий греко-католицькій громаді і освітлений як церква Святих Ольги і Єлизавети.
- Архикафедральний собор святого Юра
Собор святого Юра знаходиться на висоті 300 метрів над рівнем моря і немов ширяє над містом. Цей греко-католицький собор – один з найкрасивіших зразків львівської архітектури. Будівля побудована в стилі рококо і прикрашена численними балюстрадами, капітелями і скульптурами. У підземеллі собору заховані усипальниці відомих церковнослужителів.
- Палац графів Потоцьких
Палац графів Потоцьких – перлина львівської архітектури. Архітектори Людвіг де Верні та Юліан Цибульський, працюючи в стилі французького класицизму, не поскупилися на багате оздоблення приміщень: тут буквально на кожному кроці можна зустріти позолоту, мармур та ліпнину. Ця триповерхова будівля площею більше 3000 кв. м була побудована для прийому важливих гостей з різних країн.
- Проспект Свободи
Центральна вулиця міста, найелегантніша і престижна у Львові. Проспект з алеєю посередині починається від Оперного театру. У центрі встановлено пам’ятник Т. Шевченку та скульптурна композиція, присвячена творам поета. Закінчується площею Міцкевича. Колись тут сходилися дві притоки річки Полтви.
- Оперний театр
Оперний театр ім. С. Крушельницької у Львові вважається одним з найкрасивіших театрів Європи нарівні з одеською та віденською операми. Фасад будівлі прикрашають скульптурні фігури «Життя» і «Мистецтво», статуї «Слава», «Перемога», «Любов”. Театр був спроектований так, щоб фойє, коридори і сходи максимально освітлювалися природним світлом. Один з найкрасивіших внутрішніх інтер’єрів – дзеркальний хол, прикрашений картинами, що зображують символічну зміну пір року. Велика люстра в залі з дорогоцінних матеріалів прикрашена алегоричними фігурами. На другому поверсі збереглися особисті апартаменти імператора Франца Йосифа з ванною і виходом в імператорську (зараз – президентську) ложу. Працює аристократична кав’ярня “Комарик”. Проводяться екскурсії.
- Кнайпа-музей “Лівий Берег”
Кнайпа “Лівий берег” знаходиться у старовинних підвалах Львівської опери. Колись тут протікала річка Полтва, яку пізніше сховали в підземний колектор. “Лівий берег” – це кнайпа на березі підземної річки.
Містичну атмосферу тут підтримують склепінні стелі, стіни із старовинної цегли, музичні інструменти, ретро-фотографії і приглушене світло настільних ламп. Є VIP-зал і тераса на площі перед Оперою.
Європейська, італійська та українська кухня.
Регулярно проходять живописи, живі концерти, кулінарні вечори, творчі зустрічі.
- Площа Ринок
Архітектурний ансамбль головної торгової площі Львова почав складатися в XVI в. за зразком європейських середньовічних міст (до того торговим центром був Старий Ринок). З чотирьох сторін площу оточують 44 будинки (кам’яниці), різних за часом спорудження і стилем (ренесанс, бароко, ампір). У підвалах і на перших поверхах багатьох будинків збереглися елементи готичної архітектури XV-XVI ст. У них розміщені музеї, магазини і популярні кафе. Ратуша (1381-1827 рр.) в центрі площі є символом міста.
- Ратуша
Будь-який відвідувач Львова має можливість здійснити екскурсію на Львівську ратушу. На башті знаходиться платний оглядовий майданчик, з якого відкривається чудовий вид на старовинне місто. Подолавши безліч сходинок і піднявшись на висоту 65,0 метрів над містом, Ви отримаєте масу незабутніх вражень і зможете зафіксувати чудові пейзажі. У вежі є невелика сувенірна крамниця.
- Копальня кави
Перший в Україні найбільший кафе магазин, створений над кавовою шахтою просто на площі Ринок. Львів давно асоціюється з кавою, і саме Львівська копальня кави демонструє і реалізує легенду власне львівської кави. Тут видобувають, обсмажують і готують понад 30 видів кавових напоїв. Разом з кав’ярнею і шахтою діэ і магазин, який сприяє поширенню й популяризації україномовної книги. Тому, Львівська корисна кава – єдина у світі корисна копалина, що безумовно є брендом і еталоном якості та смаку сучасного кавового напою. Крім того, будучи продуктом власне надр львівських земель, вона уособлює усталений і правдивий дотик до історії виникнення багатьох традицій, що поширилися за багато років по всьому світу.
- Львівська майстерня шоколаду
Львівська майстерня шоколаду – це одне з найпопулярніших місць у Львові, де хоч раз, але бувають практично всі гості міста. Адже Львів ще в Середні століття славився своїм шоколадом. У 19 столітті Львів був одним з головних експортерів шоколадної продукції в Європу. Майстерня шоколаду являє собою будинок, на першому поверсі якого розташоване невелике і досить затишне кафе, повз якого просто неможливо пройти. Тут можна не тільки поласувати, але й побачити сам процес приготування смачних виробів.
На другому поверсі розташований магазин, де можна купити справжню каву і свіжий шоколад ручної роботи у всіх його проявах: всілякі види і форми цукерок, плиток і навіть товстий ваговий шоколад. Крім смакоти вас чекають різні сувеніри у вигляді магнітів і навіть прикрас, наприклад, сережок у формі цукерок.
- Італійський дворик
Італійський дворик – приголомшливий пам’ятник архітектури епохи Відродження, який по правувважається одним з найпрекрасніших і романтичних прикрас центральної частини Львова.
- Домініканський собор
Собор з гарним ім’ям – Домініканський – височить над містом і гордо заявляє про себе величним написом на фронтоні: «Єдиному Богу честь і слава». Будівля виконана в стилі бароко. Його вівтар прикрашають високі дерев’яні статуї апостолів. За часів Радянського Союзу в соборі працював музей релігії та атеїзму. Зараз тут діє Храм Пресвятої Євхаристії. Домініканський собор справляє сильне враження вночі, коли підсвічування дає об’ємне зображення його куполів і фасадів.
- Музей-Арсенал Зброї
Львову, як і будь-якому місту епохи Середньовіччя, часто доводилося захищати свої території. Сьогодні про ті часи нагадує Міський арсенал, який служив для зміцнення кордонів. Поруч з арсеналом працювали майстерні по відливу гармат, тут містилася в’язниця, а в одному з приміщень жив міський кат.
- Високий Замок
З вершин Високого Замку відкривається гарна панорама на Львів – древнє місто з величною архітектурою. Раніше тут дійсно стояв замок для оборони і ув’язнення злочинців, але зараз від нього залишилися лише руїни. На нижній терасі розкинулась затишна каштанова алея.
- Музей Пива
Перший музей пивоваріння в Україні був відкритий в 2005 році на честь річниці заснування «Львівської пивоварні», яка була відома на всю країну. Адже, про львівське пиво говорили ще в 16 столітті:)
- Музей Сала
Музей сала – це перший в світі музей, присвячений українському продукту. Експозиція музею включає в себе картини, фотографії, інсталяції та відеозаписи, присвячені салу. Експонати з сала знаходяться в охолоджуваних вітринах і підсвічуються ультрафіолетом. Тут можна побачити виконані в різних стилях і техніках, скульптури з сала. Центральне місце в музеї займає величезне серце з сала, яке було занесено до Книги рекордів України. Також тут знаходиться фігура гуманоїда, шахи, крісло і багато інших предметів. Музей має свій журнал “САЛО”, а також ресторан, в якому можна спробувати експонати на смак.
- Стрийський Парк
Стрийський парк – один з найбільших і популярних у Львові. Він складається з трьох частин, включаючи лісопаркову зону, а біля центрального входу знаходиться озеро з красивими білими лебедями. Тут ростуть 200 видів рослин, є оранжерея, альпінарій, платанова і липова алеї.
- Дитяча залізниця
Львівська дитяча залізниця розташована в Стрийському парку. Дорога довжиною 1,2 км проходять по зовнішньому периметру Стрийського парку в його південній частині. Працює з травня по вересень у вихідні дні (у травні та вересні – тільки в неділю).
- Музей народної архітектури та побуту “Шевченківський Гай”
Музей народної архітектури та побуту, також відомий як Шевченківський гай, знаходиться в лісистій частині Львова. Музей являє собою зібрання з більш ніж 120 пам’ятників архітектури, які були характерні для західних народностей України: бойківська, лемківська, гуцульська, буковинська, подільська і волинська. Тут можна побачити житлові будинки, кузні, лісопилки, школи, млини, церкви та інші будівлі. Найстаріший зразок, представлений у музеї – це селянська хата 1749 року.
- Плоский дім
“Плоским домом” у Львові прозвали одну з будівель на вул. Пекарській, яка має невелику архітектурну особливість – один з її кутів незвично гострий. Завдяки цьому при погляді з певного ракурсу, коли одна з граней прихована від спостерігача, створюється ілюзія, що будинок плоский, тобто має тільки одну стіну – фасадну. Інші відомий “плоскі доми” є в Одесі та Житомирі.
- Цитадель
Комплекс фортифікаційних споруд австрійських часів, що дійшов до нас з XIX ст. майже без змін. Споруджений на узгір’ї на південно-західних підступах до Львова для контролю над містом і стрийською дорогою. Комплекс не зіграв значної ролі під час світових воєн, завдяки чому чудово зберігся. У радянські часи на території був розбитий парк “Цитадель”, приміщення використовувалися як склади. Зараз в будівлях казарм розмістився банк. Одна з круглих башт перетворена в розкішний готель.
Що ж…описувати найцікавіші місця цього міста можна ще багато, але я Вам рекомендую відвідати це красиве місто та побачити усю цю красу на власні очі!
http://moemisto.lviv.ua/history
