Анна Стен – перша українка Голлівуду

З-поміж усіх відомих і невідомих, почутих і ні – ім’я неймовірної красуні та майстрині кіно Анни Стен заслуговує бути у числі перших. Проте і сьогодні про неї не багато знають – і тут, в Україні, і в діаспорі. Спалахи камер, сотні зйомок, увага та любов шанувальників, неймовірна краса від природи, – це те, що  супроводжувало у житті нашу героїню…Заворожують її погляд, постава, стиль. Без сумніву, сучасна та стильна на свій час витончена жінка.

Чимало пліток та недомовок було довкола імені знаної українки. У пресі неодноразово точилися дискусії щодо походження прізвища Стен, і десятиліттями усі думали, що молода артистка росіянка, а не українка. Велику роль тут відіграли російські газети Сан-Франциско, які неодноразово писали про російське походження нашої Анни. Хто ж вона, усе ще невідома для нас, Анна Стен?

“Через терни до зірок”

Розкішна білявка із чарівною посмішкою, глибокими очима, витонченою фігурою, бісиками в очах, такою постає перед нами акторка Анна Стен зі світлин.  Вона ж українка, родом з Києва, Анна Фесак, якій поталанило стати зіркою світового масштабу. Анна Фесак перша голлівудська акторка-українка народилася 29 червня 1908 року у Києві (хоч у Вікіпедії подано дату 3 жовтня цього ж року). Очевидно, помилково, тому що в інтерв’ю 1941 року записана саме ця дата.

Батько Петро Фесак танцівник балету, театральний художник, мати шведська акторка, прима-балерина Київського театру опери та балету. Видання “Los Angeles Times” і  “The New York Times” містили повідомлення про те, що прізвище  батька Анни було Судакевич. Отож, плутанина навколо біографії цієї жінки відбувалася постійно. Тато Анни залишив дружину з чотирирічною донечкою і пішов на війну, повернувся тяжко хворим і 1921 року помер.  Анні тоді було лише 12 років. Аби якось виживати і допомагати матері, вона працювала; навчалася у Київському державному театральному технікумі. Невдовзі виступала у київських театрах, і саме там її помітив директор Мистецького театру з Москви. У 15 років дівчина бере участь в аматорській постановці “Брати Карамазови” у Москві. І її гра дуже сподобалася відомому російському режисеру Станіславському. Невдовзі, за його сприяння, Анна закінчує Московську кіноакадемію. Молода дівчина грає у різних фільмах радянського кінематографа, а згодом – у популярних фільмах, що транслювалися у Берліні. Перша роль у Москві в 1926-ому, фільм “Міс Менд”. Анна виходить заміж за актора Бориса Стейна Бештейна, чиє сценічне прізвище бере собі за псевдонім.

Наприкінці 1920-х пані Стен знялася у чотирьох радянських фільмах: комедія “Коли Москва сміється” (1927), “Дівчина з коробкою” (1927), “Земля в полоні” (1927),  “Буря над Азією” (1928). Отож, Анна стає фактично першою зіркою німого радянського кіно. Вона вийшла вдруге заміж за режисера Федора Озепа, з ним виїхала до Німеччини 1930 року. Там українка знімається у головній ролі у фільмі “Вбивство Дмитра Карамазова” (режисер Ф. Озеп) і стає культовою акторкою. Саме цей фільм приніс їй світову славу та визнання. На цьому не завершується творчий поступ юної акторки, адже американське виробництво “Метро-Гольдвін-Маєр”, вражене майстерністю гри Анни, запрошує її до Голівуду. 1932 року вона підписала одразу два контракти з голлівудськими кіностудіями.

Акторка опановує англійську мову та “американську техніку гри”. Її порівнювали з Гретою Гарбо та Мерлін Дитрих. Краса Анни вражала, передовсім представників сильної статі, тому не дивно, що чоловічої уваги їй не бракувало.

“Anna Sten is not Russian”

На початку 1930-х років з’явилося чимало статей в іноземній пресі, де писали про те, що Анна Стен – українка. Вони просто кричали про це на повен голос! 1934 рік.  На шпальтах газети “Ukrainian weekly” стаття під назвою “Anna Sten is not Russian”. Тут, мабуть, вперше доводять неправдивість  думки про походження акторки, у матеріалі також йдеться про відповідальність кожного, хто пише про мисткиню. Наведемо ще  цитату, мовою оригіналу, з  інтерв’ю 1937 року, газета “Ukrainian weekly”:

Said Mrs. Orlyk to Anna Sten in Ukrainian: “I would like to know if you are Ukrainian or Russian?”

“Most certainly that I am Ukrainian”, answered the actress lys she was entering her automobile.

“Do you understand Ukrainian?” continued Mrs. Orlyk.

“I understand it, but I’ll speak Ehglish. Why do you ask  about all this?”  went on Anna Sten.

“Because I am Ukrainian and I’d like to clear up this question as to you true nationality.”

Анна також розповіла журналісту про те, як щиро сумує за Україною. А знаєте, що вона ще сказала у цьому ж інтерв’ю? Що немає місця у світі, де б готували кращі страви, аніж в Україні… Журналіст подарував Анні ляльку, яка нагадувала саму акторку.

Рідна земля відлунювала в її серці, це очевидно. Хіба такі історії не приклад для нас сьогодні, як не загубити себе та своєї культури!?…

1935 року відомий український художник Микола Барвінчак зробив чудовий портрет Анни Стен в українському вбранні. Також є серія фотографій у такому ж стилі, де на нас дивиться українка неймовірної краси хоч з лиця воду пий.

“Гра Анни Стен – мистецька…”

Анна Стен поєднала в собі декілька талантів, як і багато інших видатних українок, про яких ми писали. Жінка знала мови, цікавилася літературою, вміла грати на музичних інструментах, була дуже здібною з дитинства.

Англійський фільмовий журнал  “Picture show”  від 2 червня подав цікаву біографію славної фільмової зірки Анни Стен: “З тої біографії довідуємося, що Анна Стен це наша землячка. Родилася в Києві. Батько її селянин, українець з Київщини, мати шведка. Батько славився на цілу околицю як танцівник. Від нього одідичила вона любов до танку. Анна  працює в Голівуді, мешкає в місцевості Санта-Моніка, має 24 літ, віддана за доктора”. Таке повідомлення  з Лондона було надруковано в українській газеті  “Діло” від  7 червня  1934 року. У цій же ж газеті від 10 жовтня 1934 року повідомляли про блискучу головну роль Анни Стен у фільмі “Нана” за романом  Еміля Золя “Камелієва дама”:“Американське вирібництво найшло таку артистку з новим іменем і новим талантом. Анна Стен замандрувала з Києва аж до Голівуду і там зійшла як нова зоря, небезпечна суперниця вже признаних слав. Побачивши її вперше у Львові, мусимо признати, що рекляма її таланту ні трохи не переборщена. Має вона у самому вигляді і голосі щось посереднього між Ґретою Ґарбо і Марлевою Дітріх…”. Власне гру у цьому фільмі та в іншому “Вина і кара” – називали найблискучішими у творчій кар’єрі акторки. За фільм “Нана” Анна Стен дістала відразу контрактово 1,500 доларів тижневої платні.

Газета “Діло” від 1 травня 1932 року повідомляє: “У відомім французькім фільмовім тижневику “Pour vous” (“Для вас”) у числі за 14 квітня находимо таку інформацію: Ролю Грушенки в новій англійській версії “Братів Карамазових” гратиме знаменита артистка Анна Стен, яку недавно заангажували до Америки. Вона вродилась над Чорним Морем, у Києві, а в її молодість не завсіди світило сонце”. Журналістка пише, що очевидно, ім’я Анна Стен вигадане, а яке насправді, невідомо. Обличчя кінозірки неодноразово прикрашало обкладинки відомих світових глянців.

До нині збереглося дуже багато фото з Анною Стен, і ми маємо змогу їх переглянути тепер.

1937 року Анна Стен дещо зникає з телеекранів, беручи, так би мовити, творчу паузу. Проживає зі своїм чоловіком на березі Тихого океану на власній віллі в Санта-Моніці, купається у басейні, грає з чоловіком у сітківку (теніс), їздить верхи.  “Тих кілька фільмів, в яких заблиснула була як метеор її слава, вистачило, щоб Анна Стен стала багачкою на все життя”, констатували журналісти.

Цікава знахідка

Вельми цікавий факт: у газеті “Діло” від 3 квітня 1934 року читаємо повідомлення під назвою: “У Львові накручують українську фільму”. Німецьке кіновиробництво “УФА” працювало над фільмом про життя у Львові. Головну роль у стрічці під назвою “Дівчина із фабрики цукерків” мала зіграти Анна Стен. А велику частину фільму мали знімати на фабриці цукерків “Фортуна Нова” на вул. Кордецького. Очевидно, що Анна Стен була добре знайома із управителькою та засновницею фабрики Климентиною Авдикович і, ймовірно, грала історію життя цієї жінки, чи, може, когось із працівниць?… На жаль, більше відомостей чи будь-яких згадок про це не вдалося віднайти. (Про історію успіху підприємиці читайте у номері за листопад 2020 року “Історія Климентини та одинокої фабрики”).

Анна Стен грала головну роль у  голівудському фільмі “Пошлюбна ніч” (1935),  у стрічках “Катюша”, “Самотня жінка”, “Двоє відважних” (1936); продовжувала зніматися у кіно до 1962 року, а також  з’являлася у багатьох театральних сценічних постановках (її театральний дебют у Північній Америці відбувся у Монреалі в 1941 року). Загалом більше тридцяти фільмів є у її творчому доробку.

NANA, Anna Sten, 1934

Пам’ять

Згадаймо попередніх наших героїнь, про яких тут писали. Софія Яблонська, Климентина Авдикович, Осипа Заклинська,  і от Анна Стен це  жінки з одного часу та епохи. У них багато спільного: всі мали безліч талантів, усі творили на початку 1930-х років, кожна з них пішла своєю дорогою і написала свою історію життя.

У Анни була історія, куди вплелися  мерехтіння камер та світла, знакові ролі, люди, кохання. І час надовго стер її ім’я для нас, а тепер повернув, як імена тих українок, про яких ми уже згадували…

На початку 1960-х років Анна Стен оселилася у районі Беверлі-Хіллз разом зі своїм третім чоловіком, режисером-постановником Євгеном Френком; займалася живописом, благодійністю, працювала на радіо і телебаченні.  Згодом жінка переїздить до Нью-Йорку. Останній її публічний виступ був у травні 1989 року, у театрі на Манхеттені, коли представляли стрічку “Ми живемо знову”. Нічого не відомо про родинні зв’язки акторки, а власних дітей вона, на жаль, не мала…

Газета “Ukrainian weekly” за 1993 рік подає статтю про нашу українку Анну Стен з приводу її смерті під назвою “Anna Sten, Hollywood’s first Ukrainian star, dead at 85”. 16 жовтня у своєму будинку на Манхеттені відійшла у вічність перша українська голлівудська кінозірка Анна Стен.

В Україні про Анну Стен не знали, забули, або ж зробили вигляд, що не знають. Сама ж Стен ніколи не забувала своєї батьківщини, – каже журналістка, ведуча програми “Art persona” Уляна Маляр. У циклі програм вона розповідає про українську акторку.

Метеор слави не сяяв вічно для Анни, але нині повертається до нас пам’ять про неї та наших видатних українок. І ця жінка має бути з-поміж перших, бо Анна Стен – наша!

Автор: Ірина Садула, учителька української мови та літератури, с. Тязів, Івано-Франківська область

Famous Ukrainians