Журавлі (Чуєш, брате мій) — відома пісня українських емігрантів

«Видиш, брате мій…» на вірші Богдана Лепкого, в якій майстерно зображено почуття любові до рідного краю і сумну долю емігранта, що має жити так далеко від нього…

Текст пісні з’явився спочатку 1910-го року. У той рік в львівському тижневику “Неділя” була опублікована лірико-поетична мініатюра “Видиш, брате мій”.

Поет Богдан Лепкий (псевдонім Нестор) створив емоційно-проникливу картину прощання журавлів із своєю рідною землею, передав почуття любові до неї та біль за її втратою. Асоціюється пісня з долею емігрантів з України, які виїздили із західноукраїнських земель (через Краків де у той час жив поет) за океан. Їх бентежила майбутня перспектива “В чужині умру”…

 

Брат Богдана Лепкого Лев мав здібності до музики та поетичного слова. Він під час першої світової війни написав до вірша мелодію.

На цій основі Філарет Колесса створив чотириголосний хор. Пісня поширилася серед січових стрільців. Кирило Стеценко зробив її аранжування. Інші композитори теж зверталися до мелодії цієї пісні. Спочатку пісню виконували як реквієм борцям, які загинули в бою за волю України, а згодом вона увійшла до концертних програм. Але тільки в наш час почали називати автора слів та музики. Пісня існувала досі як народна.

“Чуєш брате мій, товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком журавлі у вирій.
Приспів:
Кличуть “Кру-кру-кру, в чужині умру,
Заки море перелечу, крилонька зітру крилонька зітру”
Мерехтить в очах безконечний шлях,
Гине-гине в сірій мряці слід по журавлях.”
На відео зібрані фото Січових Стрільців.
Виконують пісню: Національна заслужена капела бандуристів України ім.Г.Майбороди

Джерело: prolviv.com

ART & Music