Золота скрипка України – Ассія Ахат

3 червня відсвяткувала свої уродини Ассія Ахат (Assia Ahhatt) відома у всьому світі скрипалька і співачка.  Їй було мало семи тисяч мов, які існують у світі, тому вона вигадала власну. Взялася підкорювати американський ринок і отримала 8 номінацій на Греммі. У 2016 році отримала звання Заслужена артистка України.

Ассія (справжнє ім’я Інесса Баленко) грала з Куртом Елінги, Еріком Серра. Була запрошена в концертний колектив легендарного джазового трубача Кріса Ботті. Виступала на одній сцені з такими виконавцями, як Роберт ПлантМарк НопфлерЖан-Люк Понті та П’єр Бланшар. Брала уроки вокалу у Сета Рігса. Сингл “If Only Tonight” був серед лідерів у чартах американського Billboard. А альбом “All In” у 2018 році подали на 8 номінацій Греммі.

Карантин музикантка використала для власної творчості. Ассія Ахат записала альбом “A Date At The Movies”, до якого увійшло 10 інструментальних композицій з оркестром. Також в альбомі є класичні саундтреки, які звучать у культових картинах Золотої Ери Голлівуду. Серед них “Can not Help Falling In Love” Елвіса Преслі і “Raindrops Keep Fallin’ On my Head” Бі Джей Томаса, “My Heart Will Go On” з “Титаніка” та “Halleluja” Леонарда Коена.

Саунд-продюсером альбому став легендарний американський музичний продюсер Умберто Гатіка. На його рахунку 17 премій Греммі. Саме в його студії створювали всесвітньо відомий хіт Майкла Джексона “Bad”, альбоми Селін Діон і, зокрема, пісню “My Heart Will Go On”, альбоми Джанет Джексон, Андреа Бочеллі, Тоні Беннетта та багатьох інших.

З українського боку над альбомом працював український композитор і музичний продюсер Юрій Шепета, який писав музику до балету “Великий Гетсбі” та створив безліч інших чудових робіт.

Американці знають і люблять Ассію. Сьогодні ми презентуємо діаспорі Північної Америки нашу розмову з цією неординарною жінкою.

Ассіє, вас добре знають в Америці ви, знаменита скрипалька і співачка, ваші інструментальні альбоми кілька разів подавали на здобуття премії Грєммі, вони очолювали хіт-паради, у вас були гастролі з найкращими джаз-менами світу… Чи ви завжди вірили у такий шалений успіх?

У дитинстві я мріяла бути водієм тролейбуса і балериною, звичайно, у той час я не думала про професію артистки. Коли ж мені було 6 років, викладачка пообіцяла підготувати мене до участі у міжнародних конкурсах, і з цього моменту почався професійний підхід до моєї музичної освіти. У віці 12 років, коли вже серйозно займалася музикою, я зрозуміла, що моя майбутня професія музикантка, скрипалька, відтоді стала відповідальніше ставитися до своєї справи. Про що мріяла тоді? Уявляла себе солісткою Національної філармонії, хотіла грати з симфонічним оркестром і ця мрія збулася в підлітковому віці. Про Grammy я тоді не мріяла. Та й взагалі я була не надто амбітною дитиною. Коли ж з класичної музики прийшла у шоу-бізнес, то зрозуміла, що можна ставити собі більш високі цілі.

Відомо, що вашим батькам вдалося розгледіти ваш феноменальний музичний талант. Як і коли це сталося?

Це сталося випадково. До моєї бабусі, вчительки молодших класів, прийшла викладачка з музичної школи, щоб відібрати учнів-першокласників. У школу я ще не ходила, тому бабуся запитала викладачку, чи можна привести свою п’ятирічну онуку. Так я потрапила на вступні іспити до музичної школи, і у мене виявився абсолютний музичний слух. Мене одразу прийняли на найскладніший музичний інструмент скрипку до Елеонори Іванівні, яка і розгледіла в мені майбутнього музиканта. Точніше, вона побачила в мені не тільки дитину з музичним слухом, але і такі потрібні якості, як відповідальність, уважність, посидючість, слухняність, повагу до старших, і почала мене готувати до професійної кар’єри, вступу до музичного училища, а далі у консерваторію. У моїй родині учителі, інженери,  професійних музикантів ніколи не було. Кажуть, колись мій прапрадід грав на скрипці, але не займався цим серйозно. Коли ж моя викладачка почала ставитися до мене як до музиканта, уся сім’я намагалася зробити все можливе, щоб допомогти мені вчитися. Вони вчили зі мною нотну грамоту і по черзі возили до музичної школи, яка розташована в іншому районі міста, і добиратися туди треба було з двома пересадками.

Сьогодні виконавці зрідка намацують правильну стежку і створюють “справжню” музику, яка зворушуватиме серця й розбурхуватиме ангелів. Як вам це вдається?

Я з великою повагою ставлюся до своїх колег і знаю багатьох, хто вкладає всю свою душу і серце у творчість, у написання прекрасних мелодій і текстів пісень. Думаю, зараз настав той час, коли передовсім цінують ту музику, що написана від душі, яка зворушує серце і душу людей. Якщо ж цього немає, то така музика не приверне уваги. Те, що роблю я останні кілька років, це, в основному, інструментальна музика. Можливо, вона не має такого комерційного успіху, як поп-музика, однак я не перестаю цим займатися. Можливо, прозвучить занадто голосно, але мені здається, що це моя місія піднімати інструментальну музику, та доносити до широкої аудиторії такий глибокий і такий серйозний інструмент, як скрипка.

За допомогою своїх виступів і концертних турів, даю можливість глядачам у залі також почути і класичні композиції. Непомітно для себе вони починають любити цю музику, розуміти її. Хотілося б заохочувати дітей до занять гри на скрипці. У них повинен бути кумир, бажано, щоб це була красива жінка, що грає музику, під яку можна навіть танцювати. Напевно, у цьому і є моя місія.

Ви понад 20 років на сцені. Якщо коротко підсумувати пройдений шлях, що для вас стало найціннішим у вашій творчості? Які результати насправді надихають?

Дуже вдячна долі мені пощастило працювати з такими, не побоюся цього слова, легендарними музикантами, як Кріс Ботті, грати разом з Куртом Елінгом і Еріком Серра, брати уроки вокалу у Сета Рігса і, звичайно, співпрацювати з Умберто Гатіка. Знайомство і можливість попрацювати з цими людьми дуже надихає. Безумовно, надихають концертні тури, вдячні очі глядачів і їхня реакція на твою музику. Ось що справді важливо.

Шоу-бізнес дуже яскравий і дуже різнобічний, і до того, як я з класичної музики потрапила туди, я була іншою людиною. А він відкрив для мене новий, паралельний всесвіт з усіма своїми барвами, зйомками відеокліпів, фешн-індустрією, знайомствами з неймовірно талановитими людьми. І ти насичуєшся не тільки красою класичної музики, розучуванням найскладніших музичних пасажів, а й насолоджуєшся красою на сцені.          Мені дуже пощастило, що можу поєднувати і класику, і поп-музику, і інші жанри. У музики немає кордонів. Коли вчишся у музичному училищі або консерваторії, граєш Моцарта – “по-моцартовскі”, а Баха – “по-бахівські”, з усіма канонами і штрихами. Шоу-бізнес дає можливість робити так, як тобі хочеться. Першою композицією, з якої я “увійшла” в поп-музику, була композиція “Жарт Баха”, варіації до якої написав мій викладач, оскільки йому було цікаво взяти участь у такому експерименті. Це було зовсім не “по-бахівські”, але це було класно. А я таким чином зруйнувала свої рамки, зрозуміла, що у музики немає кордонів, і насолоджуюся тепер.

В яких країнах світу ви виступали з концертами? Які міста стали вашими улюбленими? Де не сподобалося і ви б не хотіли там жити?

У мене разом з моїми музикантами було багато виступів у Польщі, Чехії, Німеччині, Монако, на Лазуровому побережжі, в Америці і, звичайно, в Україні. В Україні були найбільші концерти. Дуже люблю виступати у себе на Батьківщині, але мені однаково комфортно і приємно виступати в будь-якому залі, в будь-якій країні, тому що я можу не тільки заспівати, а й грати інструментальну музику, яка не має мовного бар’єру, кожна людина у будь-якій частині світу може мене зрозуміти і почути.

Що стосується улюблених міст, то я, радше, людина мегаполісу. Мені абсолютно затишно у найбільших містах. Обожнюю Манхеттен з його хмарочосами, які мені здаються добрими і гарними велетнями. Дуже люблю місто, люблю людей і рух, концерти у великих залах або оперних театрах. Мені подобається всюди, де добре звучить мій оркестр і мої музиканти, де комфортно на сцені і куди приходять глядачі.

Часто, на якомусь відрізку свого життя, відомі співаки або музиканти вважають, що досягли абсолютних висот вокальності та музицизму. Ви вже навчились усьому, чому варто було, і тепер лиш справа за новими записами? Чи, однак, потрібно ставити собі запитання, які вестимуть вас вперед?

Навіть якщо ти здобув вищу музичну освіту і стажувався в одній з найкращих музичних академій, не можна сказати, що ти всього вже навчився і всього досягнув. Музикант, як ремісник, повинен працювати весь час, інакше він втратить форму. Для того, щоб удосконалюватися, працювати потрібно ще більше, і займатися на скрипці щодня, увесь час доводячи техніку до ідеальної. Оскільки у мене ніколи не було продюсера, я сама вирішувала, що мені співати, що мені грати; мені весь час хотілося змінювати свій стиль, пробувати себе то в одному, то в іншому. Весь час експериментувала, випускала то інструментальні альбоми, то вокальні, співала різним тембром. Зараз, працюючи з американськими продюсерами,  ставлю собі високі цілі і продовжую експериментувати. Наприклад, мій новий альбом буде в жанрі new-age, в якому я себе ще не пробувала. Це жанр музики з легким, релаксним звучанням, який поєднує у собі і електронну, і етнічну музику. Тому, найімовірніше, у ньому можна буде почути і традиційні українські мотиви.

Що отримуєш, коли змішуєш стадіон-рок з інді-роком? Мабуть, Фредді Мерк’юрі. Коли я дивилась біографічний фільм про групу Queen “Bohemian Rhapsody”, вразило те, як багатотисячний натовп дихав разом з Фредді в унісон, мало не був готовий вмерти за нього. Ви вже досягли неабиякого успіху і що таке слава знаєте не з чуток, то чи мрієте зараз про таке світове визнання? Як думаєте, що для цього потрібно везіння чи немилосердно важка праця?

Безумовно, будь-яка людина, чим би вона не займалася, прагне максимального успіху в своїй справі. А в музиці сам Бог велів досягати найбільших висот. Для когось, наприклад, Grammy не має значення, я ж вважаю, що цю премію вручають найкращим музикантам. І справді хочу, щоб мою музику оцінили як належить. Найважливіше, звичайно, щоб моя музика знаходила відгук у серцях людей. Завдяки тому, що члени журі цієї премії звернуть увагу на твій альбом, музика з цього альбому буде відома по всьому світу. Такі нагороди допомагають у просуванні музичного продукту. Але світове визнання, звичайно, залежить не тільки від цього. Це, насамперед, талант і праця, і не лише праця музиканта, але і його команди, ще крапелька везіння і трохи удачі!

Є такий анекдот: хлопець заходить до кабінету лікаря і каже: “Лікарю, у мене вже тиждень закреп. Допоможіть!” Лікар дає йому рецепт легкого проносного і каже: ‘Якщо це не допоможе, дайте мені знати”. Через тиждень хлопець повертається: “Не допомогло!”. Лікар задумався: “Хм, мабуть, потрібно щось сильніше” і призначає потужне проносне. Ще через тиждень бідний хлопець повернувся: “Док, НІЧОГО!” Лікар занепокоєно: “Варто отримати більше інформації про вас, щоб з’ясувати, що відбувається. Чим ви заробляєте на життя?” – “Я музикант!”. Лікар зводить очі до неба: “Ну, все зрозуміло! Ось 100 доларів. Ідіть і з’їжте щось!”. А якщо серйозно, чи були у вас часи, коли от зовсім не було грошей? І невідомо, де взяти?

– Я росла у той час, коли ні в кого не було грошей, тому тоді мені здавалося це нормальним, і я не особливо зважала. Все було, як у всіх. Звичайно, я знала, що сім’ї моїх подруг живуть трохи заможніше, ніж ми, але абсолютно спокійно до цього ставилася. У мене жодного разу не виникло думки, що з моєю родиною щось не так. Все сприймалося як належне.

Що для вас важливіше отримати мільйон чи мати змогу впливати на людські життя?

Чесно кажучи, впливати на людські життя мені не цікаво. Класно, якщо ти допомагаєш своєю музикою, або сказане тобою з екрану надалі допоможе комусь чи змінить життя людини. Таким чином так. А вершити людські долі, змінювати чийсь характер це не мій життєвий шлях, не моя місія. Я взагалі схильна приймати людей такими, якими вони є, якщо тільки вони не несуть зла. Можу знайти спільну мову з усіма.

Чи є у вас улюблена музика з власних творів? Що ваші композиції говорять про вас?

Звичайно є. Зазвичай кожна нова композиція стає улюбленою. Якщо назвати одну, то нехай це буде трек “Overture” з альбому “A Music Extravaganza”. На нього знято неймовірно гарний кліп, над яким працювала українська команда, а виглядає він на мільйон доларів.

У кожній моїй пісні є скрипкове соло, це означає, що я музикант і професійна скрипалька (сміється). У кожній  композиції для мене важлива гарна мелодія, зрозуміла і красива гармонія, і щоб вона була створена людьми з хорошим музичним смаком. Думаю, це характеризує мене як особистість.

Якби ви могли відкрити шоу будь-якого митця світу, живого чи мертвого, хто б це мав бути?

З дитинства мені дуже подобається група “Queen”, “Genesis” з Пітером Гебріелом і Джордж Майкл. Шоу цих артистів я б із задоволенням відкрила, якби це було можливо.

Яку найбільшу проблему вам довелося подолати?

Після класичної музики мої перші появи на естрадній сцені були дуже схожі з появою на академічній сцені, що неприпустимо для шоу-бізнесу. Я сильно ламала себе, щоб навчитися рухатися на сцені, коли ти граєш або співаєш, посміхатися під час гри. У шоу-бізнесі прийнято давати більше емоцій, ніж у класичній музиці. Коли ж я цього навчилася, дуже втішилась, адже для глядача це дуже важливо.

Переймаєтесь тим, що ви вже знамениті?

Думаю, що артисти, які говорять, що їм заважають шанувальники, і ходять з охороною це люди, які кривлять душею. Ніхто не зриває з тебе одяг у повсякденному житті. На відкритих концертах на площах, коли натовп оточує тебе з різних боків, бувало різнеаж до перевернутих машини доходило. У повсякденному житті, звичайно, впізнають. І все. Мінус лише один і то він невеликий: ти не маєш права бути втомленою, виснаженою і невиспаною. Не хочеться, щоб тебе бачили такою.

З того, що відбувається в Україні, що вас турбує найбільше?

Мені дуже хочеться, щоб наша країна нарешті стала на хороший шлях розвитку, щоб зростала економіка і, передовсім, щоб настав мир на території Донбасу; хотілося б, як раніше, їздити в наш Крим відпочивати і насолоджуватися нашим прекрасним морем і пляжами. Хочеться, щоб країна була здорова. Допоки цього немає,  відчуваю, що моя країна хвора.

Які ваші п’ять улюблених альбомів усіх часів? 

Джордж Майкл, альбом “Faith”, Queen, альбом “A Night at the Opera”, Мадонна, альбом “Ray Of Light”, творчість ELO (Electric Light Orchestra) і всі твори Йогана Себастьяна Баха.

Любов це почуття, що надихає нас, спонукає ставати кращими й духовнішими. А що вам особисто дало кохання? Чи змінило воно вас?

Любов і моя сім’я наповнюють моє життя найкращими почуттями: і турботою, і увагою, і хорошим настроєм. Мій чоловік  найулюбленіший чоловік у моєму житті і розповідати про те, що нас пов’язує і що ми пережили, не вистачить інтерв’ю. Усе наше довге спільне життя і називається любов. Кожна мить  це любов.

Що б ви робили зараз, якби не ваша музична кар’єра?

Нічого (сміється). Не знаю, навіть не уявляю, що б це могло бути.

Над чим ви працюєте зараз?

Зараз беруся до роботи над новим альбомом. Він буде у стилі new-age, і це справжній виклик для мене. Стати продюсером цього альбому я запросила Пола Авгеріноса, а в записі бере участь Девід Аркенстоун. До речі, керує проектом Тоні Суккар один з найталановитіших молодих музикантів і менеджерів американського шоу-бізнесу 2-разовий переможець Grammy, зокрема у категорії “Кращий продюсер року”.

Чи плануєте виступи перед українською діаспорою Північної Америки?

У листопаді-грудні ми плануємо Christmas Tour по багатьох містах США. Знаєте, на мої закордонні концерти приходять як місцеві жителі, так і діаспоряни. Коли ж бачу очі своїх співвітчизників у залі, то цей концерт стає ще приємнішим і значущим.

Що хотіли б побажати діаспорянам США?

Хочу побажати міцного здоров’я, благополуччя, удачі, щасливих дітей і мати можливість у будь-який момент прилетіти у своє рідне місто або у будь-яку іншу точку світу.

Бліц:

Чого ви найбільше боялися в дитинстві?

Темряви.

“Не вірте всьому, що вам говорять”, казав Будда. Ви вірите людям?

Вірю.

Місце у світі, де ви почуваєтесь найкраще?

Мій дім.

Ваше повсякденне життя – що найважливіше у ньому?

Відчуття щастя.

Один факт, якого люди не знають про вас?

У мене з дитинства короткозорість і я ношу контактні лінзи.

Секрет виховання дитини…

Навчити нічого не боятися.

Щастя це…

Життя

Улюблена страва…

Гречана каша.

Ваш життєвий девіз…

Бачити в усьому позитив.

July 2021