Різдвяний дарунок українцям всього світу: другий сезон українсько-американського проєкту “Батьківська Хата. Homestead”

У батьківській хаті ми вперше пізнаємо загадковість і дух різдвяних свят. Власне до Різдва команди “Батьківська Хата. Homestead” та “Ukrainian San Antonio” підготували продовження унікального україно-американського задуму, який поєднує українській народний одяг різних етнографічних регіонів кінця XIX – початку XX ст., що його відзнято на тлі архітектурних форм відповідної території.

Починаючи з 7 січня 2022 року, буде представлено другий сезон “Батьківська Хата. Homestead”.

Проєкту трохи більше року. За цей період відзнято більше 40 фотоісторій, відбулося 9 виставкових подій  як персональних, так і у складі потужних українських заходів. Експозиції робіт бачили у США, Україні та Казахстані. У Сполучених Штатах відбулося три виставки. Команда проєкту мала за честь демонструвати полотна під час святкування 30- ї річниці Незалежності України в Українському домі у Вашингтоні. На дійство були запрошені надзвичайний та повноважний посол України у США Оксана Маркарова, конгресмени Марсі Каптур, Стів Вомак, Даг Ламборн, представники дипломатичного корпусу, знана українська дизайнерка Роксолана Богуцька, її колеги, що представляють бренд українських вишиванок “FOВERINI”, співачка Марина Богун, та інші талановиті особистості, які люблять свою країну.

В Україні отримали унікальну можливість показати проєкт під час мистецького заходу до Дня Захисника і Захисниць України –  “Характерник”. Запросила до такої співпраці громадська організація “Всесвітній День Вишиванки”, зокрема Леся Воронюк. На події були присутні герої АТО, Євген Клопотенко, ініціатор подання українського борщу до спадщини ЮНЕСКО, Марина Соботюк, дослідниця української культури, та інші громадські діячі, дипломати і представники уряду. Пані Воронюк, яка є постійним партнером проєкту, каже: “Батьківська хата  світлий і щирий проєкт. Його роблять українці для себе та світу. З культурною спадщиною завжди так, коли відкриваєш її для себе, заглиблюєшся, назад виринаєш уже з хвилею однодумців та зацікавлених. Український стрій має унікальний феномен. Він не лише красивий, а й може розповісти велику історію перемог, нескореності, віри цілого народу.”

Світлана Задоровська, співорганізаторка і фотографиня проєкту “Батьківська Хата. Homestead” отримала ще більше можливості донести до присутніх таку ініціативу: “Моє завдання як фотографа не просто сфотографувати, а створити відповідний образ, настрій, емоцію, щоб, переглядаючи такі світлини, ми могли побачити і характер персонажа. Дуже тішимося, що нам це вдалося, ми привернули увагу багатьох глядачів. Наше основне послання  – згадати хто ми, які ми насправді, пишатися сильними і відомими на увесь світ своєю вродою і розумом Українцями з великої літери!  Споглядаючи старі світлини або одягаючи автентичний одяг, ми отримуємо цей шанс. Наші моделі на фотосесіях перевтілюються в образи того періоду, комфортно почувають себе у цих строях. Тож ми щиро запрошуємо до співпраці: разом ми робимо велику справу – зараз вивчаємо одяг і історію костюма, ремесел, побудови хат за світлинами сторічної давнини, а з часом вже наші правнуки будуть вивчати це за нашими світлинами. Зберігаємо пам’ять про предків, для наших нащадків.”

Другий сезон буде ще цікавішим. Відзнято майже усі основні етнографічні регіони: Буковину, Волинь, Гуцульщину, Закарпаття, Київщину, Лемківщину, Опілля, Поділля, Покуття, Полісся, Полтавщину, Чернігівщину та показано вбрання з Нижнього Подніпров’я (Дніпропетровська область) і Слобожанщини (Харківська область). Залишилося кілька регіонів, які важко відзняти або немає повного строю, або не збереглося жодної хати. Скажімо, віднайти строї з півдня України, з Миколаївщини, Херсонщини, Автономної Республіки Крим – це мрія кожного колекціонера, бо костюмів з цих регіонів майже немає. Є поодинокі екземпляри у приватних колекціях і музеях, але, зазвичай, вони у такому стані, що їх вже не можливо вдягнути на людину.  Щоправда, можна поєднати для фото чи відео, наприклад, стрій з Дніпропетровської області, а хату – з Запорізької. Територіально вони розташовані поруч, тож їхній побут, якщо і відрізняється, то ці відмінності незначні.

Також виконавцям проєкту вдалося повністю показати Київську область, задіяти усі хати в музеї та відзняти чотири строї з центральної, правобережної, лівобережної частини та півдня Київщини. Дуже цікаво спостерігати, як змінювалися особливості вбрання у кожному районі, в кожному селі однієї області. У Національному музеї народної архітектури і побуту є дві хати Черкаської області із села Яснозір’я. Цьому селу притаманний унікальний одяг, якого немає ніде в Україні довгі корсетки (“ґорсет” або безрукавка), та сорочки з оригінальною вишивкою. Тож є три фотоісторії одного села. І як цікаво спостерігати, як господарі по-різному облаштовували свої обійстя в одному селі. І жінки, маючи, здавалося на перший погляд, один силует (схему) пошиття сорочки та горсету, вміли бути модними і стильними. Бо одяг шили з різних матеріалів та оздоблень. І вишивали такі різні і водночас схожі візерунки на сорочках різними нитками та різними кольорами. То могла бути і чорна, і червона нитка, і всі відтінки природних барвників, від світло- до темно-коричневого.

Зйомки відбуваються в Національному музеї архітектури і побуту України, вже відзнято міське вбрання на Андрієвському узвозі і у США. Колекціонерці Наталці Стурджіл випала унікальна можливість побути моделлю і в Україні, і в Америці. “Проєкт “Батьківська Хата” дозволив стати його частиною – це неймовірні відчуття!” – ділиться своїми емоціями пані Стурджіл. – “ Я була одягнена у розкішний стрій з Покуття! Одяг скомпонований з найкращих елементів моєї колекції та з колекції Олени Ґарсії. Я відчула гордість бути частиною історії України! Реакція людей, які спостерігали за нами під час фотосесій та демонстрацій одягу, не може не мотивувати. В Україні український старовинний одяг сприймають як рідне, а в Америці – як щось небачене і цікаве. Зацікавленість людей свідчить – те, що ми робимо, потрібно нам,  українцям, які живуть за межами своєї рідної землі.”

Команда проєкту є незмінною, хоча долучаються й нові учасники. Олена Христюк займається перекладами, допомагати їй зголосилася ще одна представниця “Ukrainian San Antonio” – Олена Швим. Українські заходи представляє Світлана Задоровська, а організаційними питаннями щодо виставки у Вашингтоні займається Олена Гарсія. Фотографинею у США є Оленка Браво. Вікторія Ландблейд та Ольга Шульженко також важливі і незмінні учасниці проєкту.

Команди “Батьківська Хата. Homestead” та “Ukrainian San Antonio” бажають українцям щасливих свят, здійснення мрій і підтримки українських звичаїв!  Разом ми – сила!

Оленка Браво