Трагічною новиною розпочався ранок середи 20 липня 2016 року у Києві. О 7:45 у центрі столиці, на перетині вулиць Франка та Хмельницького пролунав вибух.
Вибухнув червоний кросовер Subaru, в салоні якого перебував чоловік. Коли його витягли з машини, був ще живим, однак отримані травми були настільки важкими, що він помер по дорозі до лікарні.
Вже за лічені хвилини після трагедії ЗМІ повідомили: загинув відомий український, білоруський і російський журналіст Павло Шеремет; протягом останніх п’яти років проживав у Києві.
Того ж дня Національна поліція України внесла цей жахливий до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100000001206, а слідчі взялися за пошук злочинців.
Розслідування справи про вбивство Шеремета з перших днів перебувало у фокусі українських ЗМІ. Вже через день після вибуху інтернет-видання “Обозреватель” опублікувало відеонарізку записів камер спостереження поблизу будинку, в якому жив Павло Шеремет.
8 лютого 2017 року очільник МВС України Арсен Аваков оприлюднив кадри з камер спостереження в ніч на 20 лютого 2016 року, де фігурували дві підозрілі особи – чоловік і жінка. Причому, жінка на записі, як говорилося в коментарі до нього, фізично закладала вибухівку під днище автомобіля. За допомогою цих відеокадрів було встановлено маршрут підозрілої пари, і він доволі дивний.
На відео помітно людей, які поводилися “нетипово”: стежили за тим, що відбувається, вели фото-відеофіксацію, можливо, готуючись до злочину. Ми бачимо, що підозрілі чоловік та жінка заходять в квартал, розташований між вулицями Гончара, Ярославів Вал, Липинського та початку вулиці Франка. Зайшовши в провулки від вулиці Гончара, вони пройшли на вулицю Ярославів Вал, звідти повернули на вулицю Франка, де розійшлися. Жінка продовжила рух праворуч, а чоловік перейшов на ліву сторону вулиці. Вона спустились по тротуарних сходах до автомобіля Павла Шеремета та, ймовірно, підклала вибухівку, тому що присідала біля автомобіля.
Після цього пара повернула на вулицю Липинського і зникла з поля зору камер спостереження. Дивним в маршруті обох було те, що вони пішли на вулицю Ярославів Вал і зробили великий “гак” по центральних вулицях. Простіше було продовжити маршрут до автомобіля прямою ходою через двори до будинку Шеремета на вулицю Франка та повернути назад тим же маршрутом, уникаючи відеокамер спостереження. Також Аваков вказав на записах на підозрілу жінку з наплічником в темній куртці з капюшоном та сонячних окулярах, яка була зафіксована камерою спостереження вранці 16 липня неподалік помешкання Павла Шеремета.
Після цього суттєвих повідомлень про хід розслідування від правоохоронців не було. Вони посилались на те, що Павло Шеремет має російське громадянство і це гальмує слідство. Попри численні експертизи, допити понад 1000 осіб, вилучення відео з камер спостереження обсягом понад 150 терабайтів, у справі про вбивство (до грудня 2019 року) не було жодного офіційного підозрюваного.
Тоді до вивчення фактів долучилась група з міжнародної мережі журналістів-розслідувачів OCCRP, яка створила документальний фільм “Вбивство Павла” і через рік після трагедії показала його суспільству. Творці стрічки провели детальний аналіз відео з камер спостереження, що зафіксувало продовження маршруту невідомих, на одній із камер виявили специфічний малюнок (принт) на спині куртки підозрілого чоловіка та встановили колір їхнього одягу.
Журналісти також виявили автомобілі “Шкода” сірого кольору та білий “Мерседес”, що знаходилися на розі вулиць Ярославів Вал та Франка неподалік від будинку Шеремета. Авта були з пасажирами з 23:30 19 липня до 3:20 ранку 20 липня. Двічі невідомі проходили неподалік від місця, де в цей час Павло Шеремет зустрічався з бійцями батальйону “Азов”. Через деякий час “азовці” пішли і, як розповіли пізніше, на перехресті вулиць Франка та Ярославів Вал помітили за собою стеження. Вони не змогли описати чоловіків, які спостерігали за ними, однак також зауважили сіру “Шкоду”, коли проходили повз неї.
Цікаво, що приблизно в той час, як невідома пара виходила з провулку на вулицю Ярославів Вал о 2 год. 33 хв., водій “Шкоди” перепаркував автомобіль подалі від камери спостереження. Ймовірно, шлях руху підозрілої пари та людей з автомобілів перетнулися. Можливо, саме для зустрічі з ними і вибрали такий дивний маршрут підозрілі чоловік та жінка.
Приблизно через 40 хвилин, після того як пара підклала вибухівку, від’їхали зі своїх місць “Мерседес” та “Шкода”. На жаль, номерний знак “Мерседеса” встановити не вдалося. Aле за допомогою Тіммі Еллена (Timmi Allen) – спеціаліста з комп’ютерної графіки німецького проекту “Белінгкат” (Bellingcat) – вдалося визначити номерний знак “Шкоди” (АА2551МО). Як пізніше з’ясувалося, ним за довіреністю керував колишній співробітник СБУ України Ігор Устименко (звільнений в 2014 році). У фільмі Устименко не дав чіткої відповіді, що він робив біля будинку Шеремета.
Більше ніяких повідомлень щодо розкриття цього жахливого злочину суспільство не отримало. Тому, для усіх стало несподіваним повідомлення МВС України про виявлення осіб, причетних до вбивства Павла Шеремета, та затримання злочинців.
***
Після трьох років розслідування, 12 грудня 2019 року начальник кримінальної поліції України Євген Коваль на брифінгу в присутності президента Володимира Зеленського, Генерального прокурора України Руслана Рябошапки, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та інших очільників поліції озвучив прізвища п’ятьох підозрюваних. Трьом із них вручили підозру і провели обшуки їхніх помешкань. На брифінгу Коваль назвав доволі відомих людей: сержанта Сил спеціальних операцій, музиканта Андрія Антоненка, лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, військового медика Яну Дугарь та ветеранів війни на Донбасі Інну і Владислава Грищенків (псевдо “Пума” і “Буча”).
За підозрами у скоєнні злочину Антоненко та Кузьменко були заарештовані, Дугарь суд призначив обмежувальних захід у вигляд цілодобового домашнього арешту. Роль подружжя Грищенків у справі Шеремета слідчі не озвучили, тільки зазначили, що вони були знайомі з іншими підозрюваними, і саме через них вдалося вийти на ймовірних виконавців злочину.
Але, незважаючи на широку презентацію детального плану злочину від МВС про затриманих осіб, головним доказом їхньої причетності до злочину у суді стала експертиза зображень, зафіксованих на камерах відео-спостережень у 2016 та 2019 роках. А також, проведена за кілька днів до арешту та обшуків, так звана “експертиза ходи” британського експерта, пана Бірча.
Антоненко та Кузьменко, згідно з версією МВС, і є та підозріла пара, яка підклала вибухівку під автомобіль Шеремета. Дугарь фізично схожа на жінку, яка вранці 11 та 15 липня 2016 року на вулиці Липинського фотографувала камери спостереження. Звісно, адвокати звернули на це увагу, адже, згідно з їхніми доказами, Яна Дугарь та Юлія Кузьменко на момент загибелі Павла Шеремета мають алібі. Перша була відсутня в Києві, перебуваючи на службі в військовому госпіталі міста Покровська Донецької області, друга була вдома.
Ще одна деталь жінки з відео, схожої, за версією слідства на Дугарь, викликає глибокі сумніви. Ця жінка одягнена в короткі шорти та футболку без рукавів, і в неї нема татуювання Яни Дугарь. До того ж, Дугарь значно вища на зріст.
Підозра Антоненку базувалася на підставі, що він міг бути причетним до ще одного злочину – підриву двох електроопор повітряних ліній 330кВ “Каховка-Джанкой” 21 листопада 2015 року в СМТ Чаплинці Херсонської області. Адже чоловік з логотипом на спині куртки фігурував і в тих подіях. Але на суді адвокат Антоненка Вячеслав Добош навів докази, що це різні люди і тим самим ланцюжок доказів МВС був розірваний, тож нема ніяких підстав для арешту.
Антоненко є фронтменом музичного рок-гурту “Riffmaster”. Спочатку він виступав для бійців АТО, а пізніше і сам вирішив піти служити за контрактом на Донбас. Він – сержант Сил спеціальних операцій ЗСУ. Під час служби отримав травму ноги та довгий час перебував у лікарні. Саме специфічна хода внаслідок травми з незначним шкутильганням, як зафіксовано камерами спостереження у ніч закладання вибухівки під авто журналіста, за словами слідчих, наштовхнула їх на думку про ймовірну причетність Антоненка до вбивства Шеремета. Стосовно експертизи Бірча, то ним зроблена велика кількість застережень щодо аналізу ходи затриманих стосовно підозрюваних з відеокамер. На суді була відсутня англомовна версія британського висновку.
До того ж, Антоненко на зріст 180 сантиметрів – проти 170-ти підозрілого чоловіка на відео.
А дивний маршрут підозрілої пари? Він пролягає по центральних вулицях Києва під прицілом відеокамер спостереження. Для чого їх потрібно було фотографувати? Мабуть, щоб знати їхнє місцезнаходження. І тут – вже повне демаскування, що не притаманне військовій людині, якою є Антоненко.
Кузьменко працює дитячим хірургом у Науково-практичному центрі дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України лікарні “Охмадит”. Під час війни на Донбасі займалася волонтерством в організації Євромайдан-SOS. У 2016 році отримала президентську нагороду за гуманітарну участь в АТО. За версією слідства, саме Юлія Кузьменко заклала вибухівку під автомобіль Шеремета. У цей час її мобільний телефон був вимкнений. Супроводжував її нібито саме Андрій Антоненко.
***
На жаль, суд першої інстанції, а згодом і апеляційний, не прийняли доказів адвокатів. Печерський районний суд Києва залишив на два місяці під вартою підозрюваного в організації вбивства журналіста Павла Шеремета музиканта Андрія Антоненка – до 8 лютого, а згодом – і до 4 квітня 2020 року. Так само до 4 квітня суд продовжив домашній арешт Яні Дугарь та відмовився пом’якшити запобіжний захід ще одній підозрюваній – Юлії Кузьменко та продовжив її арешт до 3 квітня.
Слідство стверджує, що у підриві автомобіля Павла Шеремета використовували ту ж речовину, залишки якої знайшли в корпусі від міни, вилученої в Антоненка. Тож на стороні його захисту в суді виступив музикант Олександр Положинський, який розповів, як у 2016 році Антоненку подарували цей корпус від міни.
Своєю чергою, адвокати Антоненка та Кузьменко наголосили на необґрунтованості підозри та що ризики не доведені. Також вони зауважили, що Антоненко має на утриманні дружину та неповнолітніх дітей і є військовослужбовцем Сил спеціальних операцій. А Кузьменко, яка є унікальним дитячим хірургом, має неповнолітнього сина, вина її в злочині не доказана, і нові фактичні докази слідчими в суді не пред‘явлені. Жінка безпідставно перебуває під вартою більше трьох місяців.
Крім того, адвокати заявили про відвід судді, але їм відмовили.
Наразі в суспільстві, соціальних мережах, йде активне обговорення останніх подій, пов’язаних з вбивством Павла Шеремета, та осіб заарештованих за підозрою у організації вибуху.
Тож я вважаю за потрібне повернутися до подій ранку 20 липня 2016 року.
Як стався вибух?
Фото з камери спостереження біля ресторану “Макдональдс”. На камері позначено час: 7 годин 39 хвилин 54 секунди – за мить до вибуху. На відео видно, як Павло за кермом Subaru доволі швидко рухається до перехрестя. За декілька десятків метрів до перехрестя вулиця Хмельницького – порожня. До цього проїхали два поодинокі автомобілі, але коли Павло під’їхав до перехрестя, щоб повернути ліворуч з вулиці Франка на вулицю Хмельницького, то змушений був зупинитися, оскільки його рух перекрила темна іномарка, що робила маневр поворота наліво з вулиці Хмельницького на вулицю Франка. Ще дві автівки темного кольору промчали одна за одною через перехрестя в напрямку вулиці Володимирської. Коли друга автівка порівнялася з автомобілем Павла, пролунав вибух. Не треба бути Шерлоком Холмсом, щоб зрозуміти, що маємо справу з “класичним” блокуванням руху автомобіля Павла Шеремета.
Пізніше водій з автомобіля, який робив лівий поворот, дав коротке інтерв’ю на місці події. На брифінгу Євген Коваль розповів, що правоохоронцями проведено величезний обсяг роботи щодо відпрацювання різних версій та осіб, що потребують перевірки. Мабуть, це дійсно так. Можливо, ситуація з блокуванням автомобіля Шеремета на перехресті розслідувалась працівниками МВС, і це – випадковий збіг обставин. Але нічого про це невідомо.
Тому хотілося б більше дізнатися про Устименка на місці злочину, білий “Мерседес” та про три автомобілі, зафіксовані відеокамерою за мить до вибуху. Я вважаю, що МВС України потрібно озвучити в повному обсязі прізвища водіїв автомобілів, їхнє місцезнаходження до та після трагедії, а також їхню можливу причетність до злочину – як це було зроблено по відношенню до Антоненка, Кузьменко та Дугарь.
