United States Virgin Islands
Станіслав Рудий
Це острівна територія США, східна частина архіпелагу Віргінські острови в Карибському морі. Майже вся життєдіяльність цього крихітного шматочка суші, загубленого між ланцюжком Підвітряних островів і більшими островами групи Великих Антил, залежить від двох чинників – банківської справи (острови вважають одним з найбільших і найавторитетніших офшорних центрів регіону) і туризму. Зелені пагорби і сухі долини, пречудові узбережжя та хороший клімат, політична стабільність і дуже сприятлива екологія, безліч добре захищених гаваней та довгий ланцюжок рифів є основними перевагами островів. Раніше острови були притулком для піратів і контрабандистів, однак зараз вони привертають до себе увагу величезною кількостю любителів пляжного відпочинку, дайвінгу, яхтового спорту і віндсерфінгу.
Віргінські Острови, що розташовані в Карибському морі та Атлантичному океані близько 50 миль на схід від Пуерто-Рико, – це три великі острови (Сент-Томас, Сент-Джон і Санта-Крус), а також цілий ряд маленьких острівців, хаотично розкиданих навколо них. Вони відомі пляжами з білим піском, в затоках Маженс (Magens Bay) і Транк (Trunk Bay), та стратегічними гаванями – Шарлот Амалі (Charlotte Amalie) і Крістіанстед (Christiansted). Більшість островів, зокрема Сент-Томас, вулканічного походження і пагористі. Найвища точка – гора Корона (Crown Mountain) висотою 474 метри на острові Сент-Томас. Сент-Круа, найбільший з Американських Віргінських Островів, лежить на південь від інших і має пласкіший терен.
Це єдина частина Сполучених Штатів, де транспорт рухається лівою стороною дороги. Загальна площа країни 1 910 кв. км (182-е місце у світі), з яких на суходіл припадає 346,36 кв. км, а на поверхню внутрішніх вод – 1 564 кв. км. Площа країни трохи більша, ніж вдвічі, за площу території Голосіївського району міста Києва.
Служба Національного Парку володіє більш, ніж половиною Сент-Джона, майже всім островом Гасел, і багатьма акрами коралових рифів. Невеликий Літтл-Сент-Джеймс (Little Saint James) – приватний острів, що належав американському фінансисту й сексуальному злочинцю Джеффрі Епштайну.
Трохи ненав’язливої історії
Індіанські племена сибонеїв та араваків з району басейну Оріноко заселили Віргінські острови приблизно в кам’яному віці (800-1200 роки до н. е.), стали частиною ПЕРШИХ НАЦІЙ так званої Америки. У середині XV століття вони були завойовані агресивнішими індійцями кариба, які всього через кілька десятиліть зустріли тут кораблі Колумба, що відкрив острови у другій експедиції до берегів Нового світу.
Важко сказати, чим керувався великий мореплавець, підбираючи назву для відкритої ним землі, але офіційна історія свідчить, що своє ім’я ці острови отримали на честь Святої Урсули. У світлі цієї теорії ще більш дивними здаються назви інших островів групи – Тортола (“Земля горлиці”), Вірджін-Горда (“Товста діва”), Анегада (“Затонулий острів”) або Йост-Ван-Дайк (ім’я та прізвище знаменитого голандського пірата), явно вказують на різні етапи їх історії, проте ми послуговуємось ними і сьогодні.
Місцеві племена зазнали безжалісного винищення колонізаторами, а через трохи більше одного століття, на тутешніх берегах з’явилися перші англійські та французькі поселенці, з яких і почалася сучасна історія архіпелагу. Періодично, на необжитих ділянках суші, загублених у водах Карибського моря, будували свої бази пірати, але з ростом інфраструктури та збільшенням уваги до островів з боку розвинених держав, корсари все рідше стали відвідувати ці місця.
Наступних триста років острови належали європейським країнам: Іспанії, Британії, Нідерландам, Франції, Лицарям Мальти та іншим.1666 року нинішнією територією Американських Віргінських островів заволоділи данці. Протягом XVIII та на початку XIX століть основою економіки островів стало виробництво цукрової тростини рабською робочою силою, допоки 3 липня 1848 року губернатор Пітер вон Шолтен не проголосив про скасування рабства.
Острови виявилися економічно нерентабельними, що змусило данську державу переказувати гроші до тамтешніх органів влади. Спробу продати острови Сполученим Штатам було зроблено на початку XX століття, але угоди так і не підписали. Розпочато реформи з відновлення економіки островів, але успіху вони не мали; початок Першої світової війни призвів до припинення реформ.
Сполучені Штати за часів підводної війни побоювалися, що острови зможе захопити Німеччина, щоб використовувати їх для бази підводних човнів. Данії запропонували, щоб вона продала острови Сполученим Штатам, і ціну (25 мільйонів доларів США) узгоджено після декількох місяців переговорів. Данський референдум підтвердив рішення продажу островів. Угоду ратифіковано і завершено 17 січня 1917 року, коли США й Данія обмінялися відповідними договірними ратифікаціями: США стали власниками території і 31 березня того ж року перейменували її на Американські Віргінські острови.
Туристичний центр
Куплений американцями архіпелаг став популярним туристичним центром США для забезпечених людей, що віддають перевагу комфорту і самоті. Американське громадянство надано мешканцям островів з 1927 року.
Поверхня суші рясніє вічнозеленими тропічними лісами, найбільш поширеними на острові Сент-Джон, а також вапняками, чагарниками і рідколіссям. Річок і озер тут немає, а тваринний світ значно скоротився у порівнянні з минулими роками. Водні глибини, навпаки, надзвичайно багаті представниками морських глибин, включаючи рідкісних особин.
Основними виробничими напрямками тут є нафтопереробка, текстиль, збірка електронних пристроїв, виробництво рому, фармацевтичної продукції, складання годинників.
Можливості ведення сільського господарства обмежені через геологічну структуру грунту, основними вирощуваними культурами є цукрова тростина, цитрусові та овочі.
Величезне значення для економіки островів має туризм. Острови зазвичай відвідують близько двох мільйонів людей на рік. Одним з основних родів діяльності також є рибальство.
Тут завжди тепло і сонячно, а приголомшливо красива дика природа тропіків і яскравий підводний світ з готовністю розкриють туристам свої таємниці.
Клімат на Віргінських Островах тропічний, з теплими температурами протягом усього року. Середня температура коливається від 24 до 31 градусів за Цельсієм, а найкращий час для відвідування – з грудня по квітень, коли сухий сезон та менша вологість.
Це популярне місце для відпочинку. Віргінські острови США пропонують різноманітні розваги для всіх мандрівників, багато з яких повертаються сюди з року в рік.
Визначні місця та пам’ятки архітектури
Більшу частину тваринного і рослинного світу Віргінських Островів знищили люди в процесі колонізації. Невелика кількість тропічних лісів збереглася на острові Сент-Джон і є під захистом держави.
Острів Сент-Джон відомий завдяки національному парку, що займає близько 2/3 території. У ньому можна побачити безліч рідкісних птахів і тварин.
Оскільки тут немає аеропорту, дістатися до цієї ділянки суші можна тільки морським шляхом, що додає йому романтики. Крім того, тут є кілька цікавих пам’яток, серед яких варті уваги історичні руїни плантації Аннаберг, археологічний комплекс розкопок у містечку Синнамон-Бей, а також музей історії і кілька захоплюючих туристичних стежок.
Столиця Віргінських Островів – Шарлотта-Амалія на острові Сент-Томас, є чудовим поєднанням історії та сучасності. Місто розташоване на трьох невисоких пагорбах уздовж мальовничої гавані, вулиці заповнені будинками колоніального стилю, магазинами безмитної торгівлі та історичними пам’ятками. Це великий круїзний порт та туристичний центр острова. Сюди приїжджають відпочити на гарних піщаних пляжах, зайнятися безмитним шопінгом, приємно провести час у ресторанах та барах.
Головна історична пам’ятка міста – форт Крістіан. Це найстаріша споруда на острові, яку побудували 1671 року данські колонізатори. Тут розташований музей, де можна дізнатися більше про історію острова.
Фредерікстед — маленький курорт у західній частині острова Санта-Крус. Він був побудований у XVIII столітті, але всі будівлі того часу були знищені пожежею 1879 року. Найбільш цікаві пам’ятки – старовинна англійська церква Сент-Пол і величезний форт Фредерік. Правда, це всього лише копії, але виконані на дуже високому рівні.
У місті є ще кілька прекрасно реконструйованих храмів – католицький, Моравський і лютеранський. В околицях Фредерікстеда розташований невеликий приватний заповідник Рейн-Форест. Його часто відвідують туристи, щоб погуляти вічнозеленим тропічним лісом і купити гарні сувеніри. Їх виготовляють тут же ж – у невеликій майстерні різьбярів по дереву.
Туризм тут почав розвиватися після 1959 року, коли на Кубі вибухнула революція. Ця подія перенаправила потік туристів з США на Віргінські острови і дала поштовх до розвитку місцевої інфраструктури.
Місто Крістіанстед у минулому було столицею Віргінських островів і його вважають найгарнішим містом у Карибському морі. Воно отримало свою назву від короля Данії Крістіана VI. Місто побудоване в данському стилі, тут є безліч церков, а також головний пам’ятник міста – аптека Крістіанстеда, яка була заснована фармацевтом з Данії 1828 року.
Один із найвідоміших пляжів на Сент-Томасі, Магенс Бей, визнаний одним з найкращих пляжів у світі. Він ідеально підходить для купання, сонячних ванн та пікніків. Пляж дуже популярний серед закоханих, оскільки має форму серця, що робить його ще романтичнішим.
Бак-Айленд – це перший підводний парк у США, де можна насолодитися дайвінгом та снорклінгом, спостерігаючи за кораловими рифами та різноманітними морськими мешканцями.
Острів Санта-Крус – батьківщина найстарішого баобаба в Карибському регіоні. Дерево привезли сюди з Південної Африки і посадили у XVIII столітті. В місцевій традиції у нього навіть є ім’я – “Гвінея Мигдаль” або “Гвінея Тамаринд”.
Державні символи
Прапор Американських Віргінських Островів – прийнятий 17 травня 1921 року. Складається зі спрощеного зображення Великої печатки США між літерами V і I (що означають Віргінські острови). Орел тримає в одній лапі лаврову гілку, а в іншій – три стріли, як три головні острови – Сент-Томас, Сент-Джон та Сент-Кроа. Кольори прапора символізують різні природні особливості Віргінських островів – жовтий (квіти), зелений (пагорби), білий (хмари) і блакитний (вода). Прапор створив художник Персіваль Спаркс на прохання американського губернатора островів Ілая Кітеля.
Печатка Американських Віргінських Островів – офіційний геральдичний символ цієї залежної території. Це емблема з трьома головними островами. З боків напис “Уряд Сполучених Штатів Віргінських островів”.
Щороку 2 листопада на Американських Віргінських островах відзначають головне місцеве свято – День свободи.
Населення
За переписом 2000 р. населення складало 108 612 осіб. Більше 70% жителів мають чорний колір шкіри, це – нащадки африканських рабів, яких колись завозили сюди для роботи на плантаціях цукрової тростини. У багатьох жителів Віргінських островів данське коріння, адже один з островів архіпелагу колись заселяли переселенці з Данії.
Єдиного релігійного вірування не спостерігається, а населення ділиться на баптистів, католиків і прихильників інших релігійних напрямків.
Місцеві жителі відомі своєю дружелюбністю та гостинністю.
Кухня
Кухня Віргінських Островів – це суміш карибських, африканських, європейських та американських впливів. Кулінарні шедеври в ресторанах досить різноманітні і можуть задовольнити смак найвишуканіших гурманів. У меню переважають страви з м’яса і риби, багато овочів та фруктів. Утім, любителі гамбургерів і фаст-фудів, теж можуть відвести душу. Також, широкий вибір напоїв та всіляких солодощів.
Топ-10 визначних пам’яток Віргінських Островів:
- Національний парк Американських Віргінських островів, де можна познайомитися з рідкісними видами тварин і птахів.
- Форт Крістіян на острові Сент-Томас.
- Замок Блекберд.
- Ринкова площа в Шарлотта-Амалія.
- Акваріум Шарлотти-Амалії з рідкісними тропічними рибами.
- Гора Сент-Пітер-Грейтхаус з ботанічними садами і винницею на її схилах.
- Мальовнича затока Коки Бей.
- Цукрова плантація Дім на о. Санта-Крус.
- Виноробні Крузан у Крістіанстед.
- Безлюдний острів Бак.
