Історичною точкою відліку державності України-Руси є 860 рік!
У промові Президента Володимира Зеленського з нагоди 30-ї річниці Незалежності України йдеться, зокрема, про таке (дослівно):
“24 серпня 1991 року Україна відновила свою державність. А 24 серпня 2021 року Україна нарешті усвідомлює це, говорить про це, пишається цим.”
Проте, виявляється, таке усвідомлення на державному рівні – у зародковому стані. Інакше президент у контексті меседжу про “відновлення” згадав би про першу в новітній історії Українську державу – Українську Народну Республіку, правонаступницею якої є сучасна Україна.
Згадав би у промові про унікальну подію – урочисту передачу повноважень державі Україна від УНР 22 серпня 1992 року.
Президент Української Народної Республіки Михайло Грушевський також наголошував на правонаступництві УНР від України-Руси.
Далі у своїй промові Зеленський каже:
“Ми – молода країна з тисячолітньою історією.”
Але державу з тисячолітньою історією не можна вважати молодою. Україна – давня держава. Вона не просто понад тисячу років займалась процесом державотворення, а й була незалежною державою з усіма атрибутами, визнаною у світі (Русь-Україна, УНР).
Наступні слова промови президента:
“Ми – спадкоємці державності, яка існувала понад тисячу років тому. Ми починаємо відзначати День Української Державності. Її точкою відліку ми вважаємо рік заснування Києва. Столиці Київської Русі-України, яку недаремно називають містом, де все починається… Тут почалась і наша державність.”
Отже, якщо роком заснування Києва вважається 482 рік, то саме з цієї дати, за словами Зеленського, слід вести відлік нашої державності.
Проте далі президент каже:
Зародження нашої державності ми будемо відзначати в день розквіту нашої державності – у день Хрещення Київської Русі – України. І про все це я підписую сьогодні відповідний указ.”
Тобто Зеленський, ніби розмірковуючи по ходу промови, вже називає іншу дату витоків державності – 988 рік, а саме: рік Хрещення Руси зі столицею у Києві (при цьому президент помилково вживає штучний, придуманий у Москві імперський термін “Київська Русь” замість правильної назви Україна-Русь – давньої держави на теренах сучасної України, вперше згаданої у “Повісті временних літ”).
Для остаточного викорінення московських міфів щодо державної історії України назву “Україна-Русь”, запропоновану Михайлом Грушевським, необхідно закріпити у національному законодавстві.
Примітка: Московія (Московське царство) була перейменована в Росію (Russia) у 1721 році Петром Першим.
Очевидно, президентові важко визначитися з датою започаткування державності. Та й чи логічно відзначати зародження державності не з моменту її витоків, а з моменту розквіту? Адже зародження і розквіт – це різні поняття.
Нове свято ж не називатиметься “День розквіту державності”! Чи, може, пізніше буде запроваджене ще і й інше свято – День започаткування державності?
Що ж до історично обґрунтованої офіційної дати початку нашої державності, то вона відома! За точку відліку історії державності України-Руси “Повість временних літ” взяла 860 рік.
18 червня 860 року перший київський князь-християнин Аскольд (він же ж – перший київський мученик за віру Христову) очолив перший задокументований похід Русі на Константинополь, столицю Візантії. Похід руських дружин на Константинополь у 860 році став важливою віхою Русі. Як писав константинопольський патріарх Фотій, відбулося “Відкриття Русі”. Саме з цієї події у візантійських та інших закордонних хроніках починається офіційний відлік історії Русі зі столицею у Києві. “Повість временних літ” зазначає, що з цього часу “начася прозивати Руська земля”.
У 867 році Аскольд розпочав тривалий процес запровадження християнства в Русі зі столицею Києвом. А Володимир Великий у 988 році (через 121 рік!) завершив Хрещення Русі.
27 червня 2013 року з нагоди 1025-ліття Хрещення Київської Руси-України Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату канонізував і приєднав до лику святих князя Аскольда-Миколая. Його одночасно канонізували у двох ликах святості: як благовірного князя і як мученика. Окрім того, князя Аскольда проголосили Першомучеником. Часова різниця між найпершою Руською державою (часів князя Аскольда) і розвинутою Руською державою (часів Володимира Великого, який у 988 році завершив Хрещення Русі, розпочате Аскольдом) складає 128 років! То ж, чи варто применшувати історичну роль Аскольда як першозасновника нашої держави і чи варто об’єднувати нинішнє духовне свято День Хрещення Русі-України з новим державним святом – Днем Української Державності? Прикро, що президент України заблукав у трьох соснах вітчизняної історії, як і кремлівські урядовці.
Святкувати державність не з її початку (від Аскольда), а з її розквіту (від князя Володимира) – якось нелогічно.
Та й, вважаю, не варто змішувати духовне свято (День Хрещення Русі-України) з новопроголошеним державним святом.
Михайло Роль, політичний експерт
