До одного гуцула в Карпати приїхала ціла телевізійна експедиція з Києва… А як тут не приїхати, коли в родині народилося п’ятнадцяте дитятко! Та ще й хлопчик!.. Після типових для подібних ситуацій шаблонних вступів, молоденька та апетитна жіночка-репортер звертається до “винуватця” такої атракції:
– У вас вже було 14 дітей… А тепер вирішили народити ще одного…
Тут бойко її перебиває:
– Та шо то є! Подумаєш-си – пітнайцїть! От в мого неня нас було аж вісімнайцїть, а в діда – гет двайцїть!..
– А-а-ааа, то така ваша сімейна традиція?!.
Бойко підкрутив вуса і ласо подивився на репортерку:
– Та де-еее… Традиція в нас зовсім єнча. А діти – то такий побічний ефект…
***
В Одесі завелося багато пацюків, довго ніхто не міг їх вивести. Аж, нарешті, знайшовся один чарівник, який білу мишку пустив з Потьомкінських сходів, а всі пацюки побігли за нею, та й потрапили просто в море. Подивився на те чудо гуцул з Косова та й підходить до чарівника зі словами: “Прошу пана, а ви не маєте такого малесенького москалика?!”
***
Говорят межи собов два дітваки. Єден каже:
– Не розумію я утця з мамков. Раз ня довго учили ходити і говорити, а типир хотят оби м сидів і мовчав.
***
Сусід чеpез городину звідать сусіда:
– Шо то ви, сусідо, анде празновали? Так’исьте файно танцьовали, шо но.
– Йо, то наш дідо вулик пеpекинув.
***
Прилетіли американці на Місяць. Висадилися. Дивляться, в кратері люди якісь сидять, постелена верета, цибуля, сало, паленка, збоку лежать коцкасті сумки… Охренівший командир американського екіпажу підходить і запитує:
– Хто ви такі???
– Закарпатці!
– А що ви тут робите?
– Як шо, на заробітки приїхали!
– НА МІСЯЦЬ???
– Та чом на місяць, на півроку як мінімум!
***
– Куме, а хто-то у тебе у садку висить?
– То зять! Я йому машину, будинок, навіть дочку віддав за нього, а він мені “Здравствуйте папа!”.
***
Екскурсовод – туристам:
– Ця печера з’явилася, коли єден гуцул оповів односельчанам, жи у нього десь тут сі згубила срібна монетка.
***
Питають старого гуцула:
– Діду, а як то ви умудрилися до сто років дожити?
– Грошей на похорон не маю.
***
Він: – Оксано, видиш тоту звізду?
Вона: – Йо.
Він: – То я! А тоту?
Вона: – Йо.
Він: – А то ти. А видиш тоту звізду на другій звізді звирьху?
Вона (пожвавлюючись і присуваючись до нього):
– Йо-йо, вижу!!!
Він: – А то – я на новому ровері!
***
Закарпатський чиновник на суді заявив ож триповерхову хижу із басейном і молодими дівками йому пудкинули, коли чинили обшук.
***
Московит у Карпатах вирішив перевірити, чи правда те, що гуцули непривітні до їхніх.
Стукає в першу-ліпшу хату. Виходить гуцул.
Турист:
– Папіть нє дадітє?
Гуцул йде і повертається з горщиком молока.
Турист п’є і каже гуцулу:
– Врут всьо про вас, што ви нас нєнавідітє. А ви вот атлічноє малако мнє далі.
Гуцул:
– Ну, якщо чесно, я б його тобі не дав, якби в нім щур сі не втопив.
– Што?! Ах ти ж сволочь такая! – кидає горщик, а той в шматки.
Гуцул:
– Ото вандал!..
Повертається і кричить дружині:
– Галю, ти то виділа!? Та цей турист розбив ноцник твоєї мами!
***
Гуцул сідає в таксі Нью-Йорка і ламаною англійською каже таксистові:
– Прошу пана відвезти мене в Путилу.
Таксист, старий афроамериканець, дивується:
– Та ви що?! Це ж в Україні! Як я з Нью-Йорка доїду до вашої Путили?!
Гуцул тихо йому на вухо:
– Ну шо ти, граєш вар’ята? Прошу відвези, я заплачу. Мо, трохи заробив долярів.
Таксист далі обурюється:
– Та що ви таке кажете?! Ви у своєму розумі? Це ж абсолютна нісенітниця! А Атлантичний океан?!!!
Гуцул спокійно запалює люльку, дістає повну валізу долярів і віддає таксистові.
Таксист шоковано дивиться на валізу з грошима… забирає її, і так чемно, чистою українською запитує:
– Вам до Путили через Сторожинець чи через Вашківці?
***
Розмовляють два гуцули. Один розповідає:
– Був я в Іспанії недавно.
– Ого і шо ви там виділи?
– Кориду видів, там здоровенний бик одного мужика так сильно рогами товк.
– Та ви шо, куме, а за що ж?
– А ти б не розізлився, якби тобі перед мордою комуняцьким знаменем махали?
