На фронті під час виконання бойового завдання загинув 36-річний старший матрос Ігор Ходжаніязов — поет, перекладач, музикант, дослідник історії традиційної музики і культурний діяч. Батько трьох синів.
Про його загибель повідомила дружина Олена Шикура.
За її словами, Ігор Ходжаніязов загинув 28 червня 2026-го внаслідок прямого влучання керованої авіабомби (КАБ) під час виконання бойового завдання.
“Моє Серце, моя Радість, чиста душа, коханий чоловік, старший матрос, воїн Ігор трагічно загинув під час виконання бойового завдання, від прямого влучання КАБа в неділю, 28 червня, на День Конституції України. За день до першого рочка свого наймолодшого сина Гордія”, — написала Олена.
У своєму дописі жінка також зазначила, що поховання відбудеться в селі Зарванці Вінницької області на Алеї захисників України.
Згодом цю інформацію підтвердила й сестра військовослужбовця Тетяна Кужель.
“Ти завжди був максимально миролюбивим, ніколи ні з ким не побився. Але ворог змусив тебе іти нас захищати. І ти не сховався, не пішов зі служби навіть, коли народився третій синок. Ти його не зміг привітати з його першим рочком життя. Знаю, як багато ти робив для світу, для дослідження пам’яті, музики і скільки всього ти ще не встиг. З нами залишаться найкращі спогади про тебе, твої фотографії, твої роботи, відео з тобою на YouTube. І назавжди з нами великий біль і ще більша любов”, — зазначила вона у власному дописі.
Хто такий Ігор Ходжаніязов
Ігор Ходжаніязов народився у Вінниці у 1990 році. У цивільному житті він був відомий як поет, перекладач, музикант, дослідник історії традиційної музики, програміст, мовознавець і культуролог.
Разом із друзями-однодумцями він заснував літературне угруповання “Новий шинок”, був учасником поетичних читань “Перша кава” у київському клубі “Купідон”. Його вірші публікували у панк-журналі “Більше”, а переклади творів американського поета Ґреґорі Корсо стали фіналістами конкурсу Metaphora.
Ходжаніязов був учасником гурту Mashala Doza, грав на грецькому бузукі та досліджував традиційну музику й історію, зокрема каракалпацьку, кримськотатарську, балканську та грецьку музичні традиції.
Також він був автором каналу “Анонімний автор 18 століття”, де публікував матеріали з історії, музики та культури.
Як згадують Ігоря Ходжаніязов знайомі та колеги
На звістку про його загибель відреагували друзі, колеги та представники культурної спільноти, які назвали смерть Ігоря Ходжаніязова великою втратою для української культури.
Ніна Паскал згадала його багаторічний інтерес до балканської та грецької музики, зокрема до жанру рембетіко: “Ігор був неймовірно світлою, глибокою та творчою людиною. І саме таким він назавжди залишиться в нашій пам’яті та у звуках свого бузукі”.
Алла Пустовіт назвала втрату невимовною та зазначила, що Ігор був людиною надзвичайної ерудиції: “Я не знаю такої людини, яка могла б так глибоко розбиратися в певних питаннях. І раділа, що нарешті світ музичної фольклористики прийняв його до своєї спільноти. Про горловий спів, про гуцульську музику, про те, де шукати класні й нові мелодії гопаків, я могла запитати тільки в нього”.
Проєкт “Недописані” також висловив співчуття родині, зазначивши, що Ходжаніязов зробив вагомий внесок у вивчення традиційної музики та історії.
Письменниця та ветеранка Олена Герасим’юк відреагувала на загибель Ігоря Ходжаніязова, подякувавши йому за підтримку “і в світлі часи, і в темні”.
Ганна Рудик назвала його “мультиінструменталістом, дослідником і реконструктором музичних традицій Центральної та Західної Азії”, а також перспективою українського сходознавства. Вона згадала, що навіть із фронту Ігор ділився з нею рідкісними записами кримськотатарської традиційної музики, які згодом були використані в програмі Музею Ханенків.
Ірина Шимон назвала загиблого “інтелектуалом, музикантом, дослідником етномузики, перекладачем” і зазначила, що українська культура “збідніла дуже”, адже він “мав ще стільки всього створити, написати, відчути і зіграти”.
