Про Мудрість

Про МудрістьЛіто пахло мальвами, які зазирали у вікна, свіжим сіном, щойно привезеним дідом із лісу, і гноївкою за старою бабиною хатою, куди іноді падала найкраща сливка. Мене це не турбувало – сливка витиралася лопухом, або крайчиком сорочки і з’їдалася на місці.

Тепер я думаю, що баба Юстина вибрала не зовсім вдалий час. Або зовсім невдалий. Бо за городами на мене чекали друзі, чужі сади з дозрілими вишнями, сільський магазин (бо в кишені веселили душу 20 копійок), та багато інших “важливих” справ.

– Тобі потрібно навчитися ще одної молитви, – баба не наполягала, але й не збиралася “попускати” важливу для неї тему.

– Бабо, в школі казали, що Бога немає, – завела я своєї вже при дверях. – Юрій Гагарін літав у космос і нікого там не знайшов.

Я вже збиралася вислизнути з хати надвір, проте незвична тиша за спиною зупинила мене.

Я озирнулася і заніміла на місці.

Баба плакала. По її зморщеним, темним від немилосердного літнього сонця щокам, котилися великі, як горохи, сльози.

Такого я ще не бачила. Моє серце стиснулося і на мить завмерло.

Я кинулася до неї і міцно притислася до широкої, рясної бабиної спідниці. Її лагідні руки обійняли мене. Я знала, що віддала б усе на світі, лиш би баба не плакала. Я дуже любила її.

Це був перший Урок мудрості. Вона без слів зуміла сказати мені найголовніше. З того часу я завжди повторювала за нею молитви. З того часу вона скільки завгодно могла говорити про Бога. Я слухала.

Моє покоління пройшло довгий шлях від совітської жовтеняцько-комсомольської облуди, заборони релігії і гоніння на наших священиків аж до вільної незалежної України і відродження української греко-католицької церкви. Завдячуючи нашим батькам, а ще більше бабусям і дідусям, ми не згубили те найцінніше у нашому житті, що стає стержнем назавжди – нашу Віру.

Тому, особисто для мене, стала надзвичайно важливою подією зустріч в Чикаго з нашим Патріархом, Блаженнішим Святославом. Я спостерігала за Ним під час Божественної Архиєрейської Літургії у катедральному храмі Святого Миколая, слухала Його виступ перед українською громадою Чикаго в Українському культурному осередку і, дякувати Богу, отримала Його Благословення. Після святкового недільного обіду мені випала унікальна нагода поспілкуватися з цією розумною і щирою людиною.

Це був другий Урок мудрості у моєму житті.

Сказати, що від Блаженнішого Сятослава віє теплом і спокоєм, значить нічого не сказати. Це надзвичайно інтелігентна, освічена людина (лікар в минулому), яка щиро вболіває за нашу неньку Україну, за її майбутнє і майбутнє кожного українця, де б у світі він не проживав.  Це “батько” нашої Греко-Католицької Церкви, якого “болить” смерть кожного українського воїна чи волонтера і “печуть” сльози кожної вдови та сиротини; який, помічаючи байдужу мовчанку світу з приводу війни в Україні, не перестає стукати в усі можливі двері по допомогу, в тому числі і до Папи Римського.

Ми розмовляли про створення єдиної адміністративно незалежної від інших держав Церкви, нашу чудову молодь, про важливість шлюбу, про наші моральні засади, євроінтеграцію та допомогу неньці Україні з боку української діаспори. Мені було приємно, що Блаженніший Святослав з такою теплотою і вдячністю згадав українську діаспору:

– …Євромайдан та агресія Росії проти України колосально пробудили усю нашу спільноту по цілому світі. Це стало внутрішнім мотором діаспори – люди починають відчувати обов’язок щось зробити для цієї стражденної України.

– Дозвольте вам подякувати за те, що ви робите, – підсумував Його Блаженство. – За ту допомогу, яку ви вже надали і продовжуєте посилати Україні. Тільки прошу вас – моліться за Україну. Ворог нас ніколи не подолає, тому що правда за нами. Кожний з вас – відчувайте себе на передовій того виду фронту, того виду війни, яку ми маємо побороти сьогодні відповідно до свого покликання.

Звичайно, я тільки задавала питання, боячись втратити бодай одне слово Блаженнішого (інтерв’ю з Патріархом ви можете прочитати в цьому липневому номері журналу “Ukrainian People”).  Але якась частина цієї розмови залишиться зі мною, змушуючи шукати, думати та змінювати моє життя.

“І виправдалася мудрість усіма своїми ділами” (Євангеліє від св. Матвія).